Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №587/5568/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/5568/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.

Номер провадження 33/816/919/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/5568/25 за апеляційною скаргою захисника КУРБАТОВА Д. В. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 08.01.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:

захисника – адвоката Курбатова Д. В.,

установив:

У поданій апеляційній скарзі захисник КУРБАТОВ Д. В. просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, оскільки щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений ст. 266-1 КУпАП, який проводиться уповноваженою посадовою особою, тому всі докази, які були зібрані та надані суду поліцейськими є недопустимими.

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 08.01.2026 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 665,60 грн судового збору.

Згідно постанови судді, 22.11.2025 о 22:45 на 4 км дороги О-191512 (Н. Сироватська ОТГ) в Сумському районі ОСОБА_2 керував т/з Kia Sorento, д. н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 7510», результат огляду – 0,71 проміле, з результатом згодний, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Вислухавши захисника Курбатова Д. В., який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520968 від 22.11.2025 (а. с. 1), суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 керував т/з в стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується, крім протоколу, наявними у справі доказами, а саме:

- відеозаписами події з технічних засобів поліцейських, якими підтверджуються обставини керування т/з ОСОБА_2 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння при спілкуванні з поліцейськими, пропозиція поліцейських щодо необхідності проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння, проходження ОСОБА_2 відповідного огляду з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки т/з, результат огляду – 0,71 проміле, з яким останній погодився (а. с. 7);

- роздруківкою показнику огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, проведеного 22.11.2025, результат тесту – 0,71 проміле, підписаний останнім без застережень і з результатом огляду «згоден» (а. с. 2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, результат огляду – 0,71 проміле. З результатом огляду ОСОБА_2 був згоден (а. с. 3).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутні посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп`яніння, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає обов`язковому огляду на відповідний стан сп`яніння.

Згідно визначеної процедури огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського.

Відеозаписи події наведеного вище правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних обставин, а засвідчують, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських щодо забезпечення проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння, а із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , а той факт, що зафіксовані на них події за участю останнього мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.

Цей відеозапис розкриває повну картину події, яка відбулась 22.11.2025 о 22:45 на 4 км дороги О-191512 (Н. Сироватська ОТГ) в Сумському районі за участі ОСОБА_2 , і містить усі суттєві обставини, що підлягають з`ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді (ст. 280 КУпАП): 1) факт керування особою т/з; 2) вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; 3) проходження особою, яка керувала т/з, огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку – поліцейським на місці зупинки т/з із використанням спеціального технічного засобу; 4) згода особи, яка керувала т/з, із результатом огляду (тестування).

Тільки Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3), оскільки керування т/з означає не тільки виконання водієм технічних дій для приведення т/з в рух та зміни його напрямку або швидкості, але й включає також усі дії, пов`язані з наданням, зупиненням та маневруванням т/з. Тобто, керуванням т/з є процес управління та експлуатації будь-якого т/з, який використовується для пересування людей або вантажів, із дотримання правил дорожнього руху та забезпечення безпеки, ураховуючи мету поїздки, її особливості, термін, маршрут руху, дорожні умови, швидкісний режим на різних ділянках, зупинки.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до ОСОБА_2 про зупинку т/з і проходження ним огляду на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Тобто, водієві забороняється керувати т/з в стані (із ознаками) алкогольного сп`яніння у будь-якому випадку, а правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважається закінченим з моменту, коли т/з почав рухатись, хоч своїм ходом, хоч за допомогою буксирування, і не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала т/з (абз. 3 і 4 п. 27 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами).

Саме недотримання ОСОБА_2 імперативних вимог ПДР, а не дії інших осіб, призвело до складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520968 від 22.11.2025, який містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до його змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) – керування особою т/з в стані алкогольного сп`яніння, конкретний підпункт пункту ПДР – 2.9а, що встановлює заборону для водія, і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за невиконання водієм цієї заборони – ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 і як учасника дорожнього руху, і як учасника провадження в справі про адміністративне правопорушення, тому доводи захисника в апеляційній скарзі про порушення прав ОСОБА_2 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Є необґрунтованими і задоволенню не підлягають також доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем і щодо нього діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, передбачений у ст. 266-1 КУпАП, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та положенням законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, приписи ст. 266 КУпАП регламентують відсторонення осіб від керування т/з, а також огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а положення ст. 266-1 цього Кодексу передбачають порядок проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вказані норми КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння як за суб`єктом правопорушення, так і за об`єктивною стороною, тому вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував т/з в стані сп`яніння, крім іншого, суд в кожному конкретному випадку має встановити факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень Закону України № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», що повинно бути підтверджено належними, достовірними, допустимими і достатніми доказами.

З огляду на викладене, положення ст. 266-1 КУпАП на ОСОБА_2 не розповсюджуються і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на загальних підставах як водій т/з в порядку ст. 266 КУпАП, оскільки у справі відсутні докази того, що останній знаходився при виконанні своїх службових обов`язків військовослужбовця, тобто виконував 22.11.2025 о 22:45 у момент керування цивільним т/з Kia Sorento, д. н. НОМЕР_1 на 4 км дороги О-191512 (Н. Сироватська ОТГ) в Сумському районі безпосередньо обов`язків військової служби, передбачених ч. 4 ст. 24 ЗУ від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи і задоволенню не підлягають твердження сторони захисту про несправність спеціального технічного засобу, із застосуванням якого проводився огляд ОСОБА_2 , так як спеціальний технічний засіб Drager Alcotest 7510 – це професійний портативний газоаналізатор (алкотестер), призначений для швидкого та точного визначення концентрації алкоголю в повітрі, що видихається, який має високоточний електрохімічний датчик, що реагує виключно на етанол у видихуваному повітрі. Вказаний прилад спрацьовує після його активації та взяття проби у обстежуваної людини, яка повинна інтенсивно дути в мундштук для наповнення тест-камери, після чого йде автоматична обробка і поява результату на дисплеї алкотестера у проміле. Якщо обстежувана особа робить вигляд, що дме у мундштук, то прилад не вийде в режим обробки результату. Тобто, алкотестер спрацьовує (реагує і показує результат), коли у видихуваному людиною повітрі або є пари етилового спирту, або немає. При цьому Drager Alcotest 7510 не призначений для вимірювання температури повітря ззовні, тому показник приладу 20 градусів свідчить не про температуру зовнішньої середи, а вказує на робочу температуру алкотестера. Температура зовнішньої середи і температура алкотестера можуть бути різними, так як прилад може перебувати у службовому т/з поліції, і ці обставини не вказують на несправність даного спеціального технічного засобу, що у свою чергу не впливає на точність визначення концентрації алкоголю в повітрі, що видихається людиною.

Вищенаведене підтверджує не лише факт керування ОСОБА_2 т/з в стані алкогольного сп`яніння, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає вимогам закону, які водій т/з зобов`язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.

Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Сукупність всіх фактичних обставин справи, безсторонній і неупереджений аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_2 керував т/з в стані алкогольного сп`яніння, оскільки будь-який наявний у справі сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.

Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення – ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 08.01.2026 стосовно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника КУРБАТОВА Д. В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов