Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №592/12996/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/12996/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.

Номер провадження 33/816/1503/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю захисника Моісеєнка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Моісеєнка Василя Володимировича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.08.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.08.2026 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 23.07.2026 о 17-05 год в м. Суми, вул. Шкільна, 8 керував транспортним засобом KANUNI REVOLT д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820», проба позитивна 0,33 проміле,чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.08.2026 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , викладені ним у письмових запереченнях, щодо невизнання вини та відсутності факту керування останнім т\з у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що протокол складений безпідставно та з явними порушенням КУпАП та нормативних документів, а викладені в ньому факти не відповідають дійсним обставинам справи.

Вважає вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння безпідставною, оскільки ОСОБА_1 не керував т\з у стані алкогольного сп`яніння. Стверджує, що вказані в документах ознаки є вигадами й такими, що не відповідають дійсності, оскільки не вбачаються під час перегляду відеозапису й не містяться у висновку щодо результатів медичного огляду від 23.07.2026 року. Зазначений висновок, здобутий ОСОБА_1 самостійно, суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що він є недійсним.

Також вказує на несправність приладу «Драгер», так як вважає, що був пропущений строк його калібрування й температура навколишнього середовища зазначена на роздруківці результату тесту не відповідала фактичній температурі того дня. До того ж мундштук до приладу є одноразовим, однак поліцейські не змінювали його після кожного продуття, що є порушенням вимог інструкції. Повторне використання деформує та забруднює трубку, оскільки йде накопичення відповідних газів й за таких підстав результат тесту є помилковим.

Стверджує, що направлення до медичного закладу було складене вже після самого протоколу про адміністративне правопорушення й не було вручене ОСОБА_1 та не підписане ним, хоча останній погодився проїхати до медичного закладу, оскільки не погоджувався з результатами проведеного огляду на місці зупинки, однак поліцейські не доставили його туди. Також, документ акту огляду не містить номеру та дати його складання.

На думку апелянта, під час складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 працівники поліції діяли упереджено та проявляли певний формалізм. Вважає, що особисті підписи ОСОБА_1 наявні в акті огляду та протоколі, останній поставив шляхом введення його в оману, на вимогу працівників поліції та у зв`язку з отриманням копій документів. Звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення, всупереч вимог ст.256 КУпАП та Інструкції №1376, не містить в собі відомостей, щодо наявних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а відеозаписи додані до нього, не можуть вважатися належним доказом вини ОСОБА_1 .

Зазначає, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, зокрема право на захист, й також його не було проінформовано про порядок застосування спеціального технічного приладу.

У судовому засіданні захисник Моісеєнко В.В. скаргу підтримав із мотивів, зазначених у ній.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності –ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, не з`явився. Захисник не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів доданих до протоколу, а саме: результату газоаналізатора Alcotest Drager 6820, тест №2422 від 23.07.2026, проба позитивна 0,33 ‰; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорту поліцейського; постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7601144 від 23.07.2026; постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7601001 від 23.07.2026; відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто й апеляційним судом, і саме його даними, підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , у якого під час спілкування працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», на що останній погодився. Результат огляду виявився позитивним та склав 0,33 проміле. Водій погодився з результатом проведеного огляду на місці зупинки (файл clip-1, час на відео 17:19:37). Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 можливість, у разі його незгоди з результатом огляду, пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, на що водій ще неодноразово відповів, що згоден з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу. Надалі ОСОБА_1 зазначив, що годину–півтори тому вживав алкогольні напої, тобто підтвердив факт перебування в алкогольному сп`янінні.

Щодо наявності ознак алкогольного сп`яніння

Довід захисника про безпідставну вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння є необґрунтованим.

Як вбачається з відеозапису, поліцейські неодноразово повідомляли ОСОБА_1 наявну в нього ознаку алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Тобто, встановлення наявності чи відсутності ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння належить до дискреційних повноважень саме працівника поліції. Якщо у нього є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, останній повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Під час розгляду справи до повноважень судді першої чи апеляційної інстанції не входить виявлення таких ознак у особи з долученого до протоколу відеозапису.

Щодо висновку КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1879 від 03.08.2026

У матеріалах справи міститься наданий ОСОБА_1 висновок КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1879 від 03.08.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здобутий ним внаслідок самостійного звернення до закладу охорони здоров`я у день події (огляд був проведений 23.07.2026 року о 18 год 30 хв). Відповідно до висновку у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння, однак зазначене не спростовує висновки суду першої інстанції з якими погоджується й апеляційний суд.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735)чітко визначено порядок проведення відповідного огляду.

Так, п.9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Судом першої інстанції правильно було встановлено, що обов`язок поліцейського на доставлення водія до закладу охорони здоров`я для огляду виникає у двох випадках, а саме коли водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки та коли водій не згоден з результатами огляду із застосуванням технічного приладу на місці зупинки.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а після проходження такого огляду не заявляв про незгоду з отриманими результатами.

Таким чином, у працівників поліції були відсутні підстави для направлення водія для проходження огляду до медичного закладу, однак попри це водію була роз`яснена відповідна можливість проїхати до закладу охорони здоров`я, від якої останній відмовився.

Крім того, для проходження огляду в закладі охорони здоров`я працівники поліції складають для водія відповідне направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого встановлена Додатком 1 до п. 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Тобто доставка особи для проходження огляду здійснюється працівники поліції, за їхнім направленням на такий огляд, а процедура проведення огляду та складання висновку за результатами повинні відбуватися за їх присутності.

Згідно з ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У даному випадку, ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу поліцейським й огляд та складання висновку було здійснено за їх відсутності.

До того ж, апеляційний суд, вважає за необхідне зазначити, що відсутність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 під час проходження ним огляд у закладі охорони здоров`я внаслідок самостійного звернення, може бути зумовлена значним проміжком часу між виявлення в нього відповідних ознак працівниками поліції, що сталося о 17 год 16 хв та оглядом у лікаря, який відбувся о 18 год 45 хв. Тобто між двома оглядами минуло майже півтори години. Враховуючи невисокий показник позитивного результату, який під час огляду на місці зупинки о 17 год 19 хв склав 0,33 проміле, лікар під час огляду в закладі охорони здоров`я дійсно міг не виявити ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 .

Тому наявність вказано висновку не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час проведення його огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Щодо несправності приладу Alcotest Drager

Щодо тверджень апелянта про несправність приладу Alcotest Drager, оскільки пропущений строк його калібрування й температура навколишнього середовища зазначена на роздруківці не відповідала фактичній температурі того дня, апеляційний суд зазначає наступне.

Alcotest Drager є портативним алкотестером, що використовується для швидкого й точного визначення рівня алкоголю у видихуваному повітрі. Тобто, призначенням вказаного пристрою є визначення рівня алкоголю у видихуваному повітрі, а не вимірювання температури повітря. Відповідно поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. До того ж, Alcotest Drager може показувати помилкове значення температури, якщо він зберігався у салоні автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесений назовні. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування й не свідчить про його непридатність.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено визначення таких термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Отже, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 становить 1 рік.

Роздруківкою тесту підтверджується, що останнє калібрування приладу Alcotest Drager було проведено 18 листопада 2025 року, що вказує на правомірність використання вказаного газоаналізатору та його придатність при проведенні огляду ОСОБА_1 станом на 23 липня 2026 року.

Твердження апеляційної скарги про те, що результат проведеного огляду за допомогою Alcotest Drager є недійсним, оскільки поліцейські не змінювали мундштук після кожного продуття, як передбачено інструкцією, і внаслідок цього у трубці відбулося накопичення газів апеляційний суд вважає безпідставним.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки (яким і є Alcotest Drager) дозволяється застосовувати лише за умови дотримання правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Експлуатаційним документом приладу Alcotest Drager є Інструкція з його використання. Відповідно до неї, для тестування за допомогою приладу Alcotest Drager використовуються одноразові мундштуки. Вони поштучно запаковані, та використовуються для однієї особи на один сеанс огляду (включно зі спробами). Безпосередньо перед тестування його дістають з упакування, та з гігієнічних міркувань не знімають упаковку з тієї частини, яка буде контактувати з ротом. Надалі особою, огляд якої проводиться, здійснюється продуття в мундштук протягом декількох секунд для відбору повітря, необхідного для аналізу. Правильно виконане продуття визначається безперервним звуковим сигналом. У разі, якщо об`єм повітря, що подається до мундштука є недостатнім, або ж видих повітря переривається – аналіз такого продуття не відбудеться.

На відеозаписі чітко зафіксовано, як працівник поліції, перед початком проведення огляду, надав ОСОБА_1 запакований мундштук для перевірки герметичності пакування. Мундштук був належним чином запакованим, що й підтвердив ОСОБА_1 . Надалі поліцейські розпакували мундштук частково, не торкаючись руками частини, яка буде контактувати з ротом, оскільки та досі знаходилася в упакуванні (файл clip-0, час на відео 17:17:30). Встановивши мундштук в прилад, зняли упакування повністю та перейшли до проведення огляду. Перші три спроби продуття дійсно були невдалими і прилад не показав жодного результату, але це було викликано виключно тим, що ОСОБА_1 видував недостатню кількість повітря для проведення аналізу приладом. Після роз`яснення йому, що треба видувати більше повітря до характерного клацання, ОСОБА_1 проходить тестування ще раз і прилад показує результат – 0,33 проміле, що перевищує встановлену чинним законодавством норму, яка складає 0,2 проміле.

При цьому, відсутні підстави вважати, що під час цих тестувань могло бути накопичення газів чи алкоголю у мундштуку, який використовувався при усіх спробах, оскільки мундштуки не вбирають алкоголь, вони призначені для забезпечення гігієнічності тестування та для направлення потоку повітря, що видихається з легень, безпосередньо до камери забору проб, що контактує з сенсором, який проводить аналіз вмісту парів і здатний визначити молекули етилового спирту в складі проби.

Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд не вбачає підстав для визнання результату тесту помилковим, оскільки огляд за допомогою приладу Alcotest Drager проведений із дотриманням процедури передбаченою законодавством.

Щодо невручення письмового направлення

Відповідно до ч.6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена Додатком 1 до п. 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до змісту затвердженої форми направлення, воно адресується закладу охорони здоров`я, в який направляється водій для проходження огляду. Також формою направлення не передбачено його вручення водію відносно якого воно складене чи ознайомлення водія зі змістом направлення.

Підставою для складання зазначеного направлення є згода водія пройти огляд у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з його відмовою від огляду на місці зупинки чи незгоди з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Вищезгаданими нормами не встановлено, що для належної пропозиції особі пройти огляд в закладі охорони здоров`я передбачено вручення письмового направлення, оскільки зазначене направлення не підлягає врученню особі відносно якої воно складене. Направлення є офіційним процесуальним документом, який надається поліцейським уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (лікарю) у разі, якщо особа погоджується на проходження огляду в медичному закладі.

У даному випадку ОСОБА_3 погодився з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу й відмовився як від проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я, що підтверджується відеозаписом (файл clip-1, час на відео 17:19:37).

Зважаючи на це, у працівників поліції був відсутній обов`язок навіть щодо складання відповідного направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а тим паче обов`язок щодо вручення його водієві транспортного засобу, тож довід апелянта з цього приводу є необґрунтованим.

Щодо відсутності в акті огляду його номеру та дати складання

Відповідно до п.10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Форма та зміст акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів міститься в Додатку 2 до зазначеної Інструкції.

Відповідно до неї, бланк акту не має власного вихідного чи реєстраційного номера, а також окремих полів (граф) для проставлення дати, точного часу складання зазначеного акту.

Тож, зауваження захисника щодо відсутності вказаних ним даних в акті огляду є безпідставним.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Посилання захисника на упередженість працівників патрульної поліції також є необґрунтованим. Апелянтом не наведено жодної неправомірної дії, які були вчинені поліцейськими під час складання протоколу стосовно ОСОБА_1 , які вони допустили порушення та як ці порушення вплинули на незаконність складання протоколу та незаконність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

З відеозапису вбачається, що патрульні діяли в межах наданих їм повноважень, здійснювали огляд відповідно до встановленої законодавством процедури. Пояснення працівників поліції щодо евакуації транспортного засобу не є шантажем чи маніпуляцією, а лише роз`ясненням порядку їх дій у випадку неможливості передання керування тверезому водію.

Твердження апелянта про те, що підписи ОСОБА_1 на документах були отримані шляхом введення його в оману є безпідставними, оскільки надаючи документи на підпис, працівники поліції чітко роз`яснювали змісти наданих ними документів та те, з приводу чого ОСОБА_1 ставить свій підпис. Окрім того, в акті огляду, поряд з особистим підписом ОСОБА_1 мається також слово «Згоден», що вказує на не лише формально проставлені ним підписи на вимогу поліцейський, а й усвідомлене сприйняття змісту документу, який йому надали.

Також, під час того як поліцейський зачитував ОСОБА_1 зміст протоколу, останньому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, зокрема й право на звернення за правовою допомогою. У відповідній графі протоколу міститься особистий підпис ОСОБА_1 , який підтверджує, що йому було роз`яснено зазначені положення.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.08.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Моісеєнка В.В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного суду Є. В. Янголь