Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №522/3563/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1171/26

Номер справи місцевого суду: 522/3563/26

Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року

встановив:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 01 березня 2026 року о 17 годині 36 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем «Daewoo Sens» д/н НОМЕР_1 , у м. Одесі, по вулиці Тираспольській, біля будинку №13, із ознаками наркотичного сп`яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт керування ним автомобілем за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки у той час, коли до нього підійшли правоохоронці, транспортний засіб знаходився у нерухомому стані. З огляду на відсутність у нього будь-яких об`єктивних сп`яніння фактично були відсутні правові підстави для проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння. Правоохоронці позбавили його права на захист, оскільки не забезпечили права на отримання безоплатної правничої допомоги. У подальшому поліцейські безпідставно затримали його та доставили до ТЦК та СП. Надані в судовому засіданні поліцейським Усенком В.В. пояснення є неправдивими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи. Усупереч ст. 266 КУпАП правоохоронці не відсторонили його від керування транспортним засобом.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 31 серпня 2026 року надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі" (Рішення Європейського суду з правлю дини по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" ("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів, регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу I Інструкції).

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу I Інструкції).

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 Розділу II Інструкції).

Наведені вище вимоги національного законодавства правоохоронцями дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу свого рішення, серед іншого, поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні водія на огляд, відеозаписах, долучених правоохоронцями до матеріалів справи, а також врахував пояснення свідка ОСОБА_3 .

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603720, правоохоронцями зафіксовано, що: «01 березня 2026 року о 17:36 год в м. Одеса, вул. Тираспольська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. На законну вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, отримання його копії, а також надання пояснень відмовився, що у відповідності до ч.3 ст. 256 КУпАП поліцейським зроблено записи про це.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи убачається, що під час спілкування з правоохоронцями, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, на вимогу поліцейського, як водій автомобіля пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Як установлено правоохоронцями у водія транспортного засобу був відсутній чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з чим стосовно нього поліцейським винесено постанову про притягнення до адміністративної за ч.1 ст. 126 КУпАП. Під час спілкування з ОСОБА_1 , у останнього поліцейський виявив ознаки наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість шкірного покриву обличчя у зв`язку з чим запропонував водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охороні здоров`я. Водночас, поліцейський роз`яснив водієві, що у разі його відмови стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також правоохоронці роз`яснили ОСОБА_1 право на отримання правничої допомоги та забезпечили можливість комунікувати із захисником засобами телефонного зв`язку та як свідчить відеозапис ОСОБА_1 реалізував таке право (17:42:09-17:47:43 – час вказаний на відеозаписі). З огляду на те, що закон не покладає на поліцейського обов`язок забезпечити присутність захисника на місці події, правоохоронець відмовив ОСОБА_1 у виклику на місце події адвоката, послуги якого надаються безкоштовно за рахунок держави. На запитання щодо готовності пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_4 відмовився, мотивуючи це тим, що так йому порадили зробити (17:49:07-17:49:-20 – час вказаний на відеозаписі). Після чого правоохоронці повторно роз`яснили водієві його права та перейшли до складання адміністративних матеріалів. Також поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_1 не оновлював військово-облікові дані у зв`язку з чим з 25 березня 2025 року перебуває у розшуку в ТЦК та СП, куди його згодом було направлено.

Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу з ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, наведені апелянтом у якості підстави для скасування постанови суду, апеляційний суд зауважує, що мотиви, якими керувався Петрушка Р.І., відмовляючись від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР не мають правового (юридичного) значення, оскільки законодавець не визначає обставини, які можуть слугувати підставами для звільнення водія від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

Аргументи про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки поліцейський лише фіксує ознаки, які на його переконання можуть свідчить про можливе (ймовірне) перебування особи у стані певного сп`яніння, у той час, як єдиним джерелом доказів, яке може спростувати існування таких сумнівів поліцейських є висновок лікаря закладу охорони здоров`я, який у цій справі відсутній.

Доводи апелянта про відсутність у справі доказів, які б підтверджували факт керування ним автомобілем, апеляційний суд оцінює критично, оскільки на місці події ОСОБА_1 цю обставину (факт керування транспортним засобом) не заперечував, на вимогу поліцейського надав документи саме, як водій автомобіля. Матеріали справи не містяться відомосте про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення, винесена правоохоронцями відносно нього на місці події скасовано у порядку, визначеному законом.

Твердження ОСОБА_1 щодо порушення його права на захист є необґрунтованими, оскільки йому двічі було роз`яснено права, у тому числі право користуватися послугами захисника або фахівця у галузі права, а також надано можливість отримати консультацію адвоката за допомогою засобу мобільного зв`язку.

Апеляційний суд, з огляду на положення ч.7 ст. 294 КУпАП не надає правову оцінку діям правоохоронців щодо доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, оскільки у межах апеляційного перегляду справи, судом надається правова оцінка виключено (лише) щодо правомірності дій правоохоронців під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на те, що після складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_2 було доставлено до ТЦК та СП, що ним не заперечується, відтак у правоохоронців не виникала необхідність у відстороненні водія від керування транспортним засобом.

Апелювання щодо неправдивості пояснень поліцейського ОСОБА_3 , надані ним під час розгляду справи судом першої інстанції, зводяться до не згоди скаржника з правовою оцінкою, котра надана судом цьому джерелу доказів.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко