Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №127/8563/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/8563/26

Провадження № 33/801/743/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.

Доповідач: Медяний В. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Медяного В.М., за участю секретаря судового засідання Лісової Д.С. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Дмитришиної Тетяни Іванівни, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 0534 від 04.07.2018, РНОКПП: НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також з нього стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Суд першої інстанції визнав встановленим, що ОСОБА_1 07.03.2026 о 00:45 год у м. Вінниця на вул. Немирівське шосе, 17, керував електросамокатом «JET», номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду в установленому законом порядку відмовився в повному обсязі усвідомлюючи всі наслідки на місці зупинки.

Не погодившись із постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвокат Дмитришина Т.І., подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували саме факт керування ОСОБА_1 електросамокатом «JET». В оскаржуваній постанові суд зауважив, що з відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських вбачається, зокрема, факт керування ОСОБА_1 електросамокатом 07.03.2026 о год 45 хв, що, у свою чергу, не може відповідати дійсності, так як відеозаписи з обидвох нагрудних камер фіксують події лише починаючи з 00 год 50 хв 10 с. З огляду на це, подія адміністративного правопорушення, у даному випадку, не була зафіксована, а тому провадження у справі мало б підлягати закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП.

Окрім посилання на вищевказані відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові також посилався як на джерело об`єктивних доказів у справі на відеозапис, який транслювала з власного мобільного пристрою допитана у судовому засіданні працівниця поліції ОСОБА_2 . Вказаний відеозапис взагалі не було долучено до матеріалів справи №127/8563/26, тому він не може вважатися допустимим доказом. Також такий відеозапис не може вважатися належним доказом, оскільки з нього неможливо ідентифікувати зображену на ньому особу і пов`язати її саме з особою ОСОБА_1 .

Захисник вважає, що таким чином, судом першої інстанції не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, що призвело до ухвалення необґрунтованого та невмотивованого рішення, яке має підлягати скасуванню.

Також судом першої було порушено принцип гласності судового процесу, оскільки відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про повне фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувальних технічних засобів.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.

Допитана апеляційним судом в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що вона працює поліцейською взводу №1 роти №3 БПП з обслуговування Вінницького району УПП у Вінницькій області ДПП. Підтвердила показання, надані нею в суді першої інстанції. Зокрема, зазначила, що по відеозаписах із системи «Безпечне місто» вони визначили, що саме ОСОБА_1 керував електросамокатом 07.03.2026 о 00:45 год.

На запитання судді свідок уточнила, що по відеозапису неможливо упізнати особу ОСОБА_1 , однак шляхом виключення вони зробили висновок, що це саме він, оскільки співпадали дата, час та місце і крім ОСОБА_1 на тому місці більше нікого не було.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Місцевий суд обґрунтував свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, посиланнями на наявність доказів:

1)протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608255 від 07.03.2026, з якого слідує, що ОСОБА_1 07.03.2026 о 00:45 год у м. Вінниця на вул. Немирівське шосе, 17, керував електросамокатом «JET», номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду в установленому законом порядку відмовився в повному обсязі усвідомлюючи всі наслідки на місці зупинки;

2)рапорту працівника поліції Каплюк В.Р. від 07.03.2026, в якому зазначено, що спільно із старшим лейтенантом поліції Марцішевським А.І., у складі наряду «Юнкер-109» у м. Вінниця на вул. Немирівське шосе, 17, було зупинено елктросамокат під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу алкотест Драгер та у лікаря-нарколога, на що останній відмовився, усвідомлюючи всі наслідки в повному обсязі. Після чого на ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тоді останній пішов у невідомому напрямку, а електросамокат залишився на місці зупинки. Подія фіксувалась на портативні відеореєстратори № 472302, № 467729;

3)направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2025, у якому зазначені наступні ознаки сп`яніння в результаті проведення поліцейським огляду, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови;

4)відеозапису з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, долученого до матеріалів справи, відповідно до якого, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час комендантської години та в ході спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що вперше взяв самокат та не знав, що керувати в стані алкогольного сп`яніння електросамокатом заборонено, факт перебування в стані сп`яніння не заперечував, однак від проходження огляду відмовився, та почав заперечувати факт керування даним самокатом. На неодноразове прохання поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у лікаря-нарколога, водій відмовився усвідомлюючи усі наслідки, які були роз`ясненні працівниками поліції.

5)показання свідка ОСОБА_3 , яка повідомила, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, а саме самокатом під час комендантської години, що підтверджується відеозаписом, який було взято із системи «Безпечне місто», де вбачається, як ОСОБА_1 керує самокатом на попередньому перехресті від місця, де його було зупинено, внаслідок чого у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі;

6)відеозапису, наданого свідком ОСОБА_3 , який було оглянуто у судовому засіданні, з якого за візуальними ознаками вбачається факт керування самокатом саме ОСОБА_1 , що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4 .

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За змістом ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

В ході перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів, записаних на портативні нагрудні боді-камери працівників патрульної поліції № ID 467729 та № ID 472302, встановлено ідентичний початок відеозапису – 00:50:10. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608255 від 07.03.2026 зафіксовано дату, час та місце вчинення правопорушення: 07.03.2026 о 00:45 год, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 17. Тобто, час вчинення правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 , зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає зафіксованому у відеозаписах з боді-камер працівників патрульної поліції.

Окрім того, при детальному дослідженні вказаних відеозаписів встановлено, що останні розпочинаються з моменту, як працівники патрульної поліції перебувають на вулиці, а поруч із ними знаходиться особа чоловічої статі, як пізніше ними було з`ясовано – ОСОБА_1 . При цьому на відеозаписі також зафіксовано розташований неподалік від них електросамокат. Сам факт керування та зупинки транспортного засобу не зафіксовано. ОСОБА_1 пояснював, що не керував самокатом, а лише знаходився неподалік від нього та розмовляв по телефону в момент, коли під`їхали працівники патрульної поліції. З цих же підстав він відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, коли працівники патрульної поліції, перебуваючи біля нього і виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння (наявність яких останній не заперечував) запропонували йому пройти такий огляд.

Таким чином, встановлено, що відеозаписи з боді-камер працівників патрульної поліції № ID 467729 та № ID 472302 не відображають відомостей про вчинення правопорушення ОСОБА_1 , а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови. Тому такий відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Разом з тим, початок та сам процес вчинення адміністративного правопорушення може бути зафіксовано при переслідуванні такого правопорушника на відеореєстратор, встановлений всередині або зовні службового автомобіля патрульної поліції. Такий відеозапис є офіційним та належним доказом у справі, проте такого, в даному випадку, до адміністративних матеріалів працівниками патрульної поліції не було долучено.

Натомість, суд першої інстанції, як на доказ фіксації правопорушення, послався на досліджений в судовому засіданні відеозапис із системи «Безпечне місто», наданий для огляду свідком ОСОБА_3 , який навіть не долучено до матеріалів справи, тобто такий доказ є недопустимим. Окрім того, цей відеозапис також не може вважатися належним доказом, оскільки з нього взагалі неможливо ідентифікувати зображену на ньому особу і пов`язати її саме з особою ОСОБА_1 , що підтвердила допитана в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 , зазначивши на уточнююче запитання судді, що по відеозапису неможливо упізнати особу ОСОБА_1 , однак шляхом виключення вони зробили висновок, що це саме він.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже саме на працівників поліції, у даному випадку, покладається обов`язок по збиранню доказів, проте стверджуючи, що ОСОБА_1 є особою, яка керувала електросамокатом, працівники патрульної поліції не надали жодних доказів цього.

Вказані обставини і порушення, допущені працівником патрульної поліції, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, при фіксуванні правопорушення та подальшому його оформленні, залишилися поза увагою суду першої інстанції, який, жодним чином не усунув їх й дійшов необґрунтованого висновку про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно, такі обставини беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, у матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» вказували про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а висунуте йому обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, на нього не поширюються обов`язки водія, передбачені розділом 2 ПДР України, а відтак він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції принципу гласності судового процесу, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про повне фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувальних технічних засобів, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Нормами Кодексу України про Адміністративні Правопорушення не передбачено здійснення фіксування судового процесу під час розгляду судами справ про адміністративні правопорушення. Фіксація судового провадження передбачена положеннями кримінального процесуального кодексу, цивільного процесуального кодексу та кодексом адміністративного судочинства України. Однак, учасник справи має право звернутися до суду з письмовим клопотанням про здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, спираючись на конституційні засади гласності та фіксування судочинства (ст. 129 Конституції України). Відтак, фіксувати судове засідання у справі про адміністративне правопорушення технічними засобами, чи ні, належить виключно до дискреційних повноважень суду.

Враховуючи викладене вище постанова суду першої інстанції є незаконною і підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Дмитришиної Тетяни Іванівни, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Медяний