Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №740/2899/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2899/26

Провадження № 2/740/2246/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №20210046149 від 22.09.2021 у сумі 26045,49 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.09.2021 між сторонами укладено кредитний договір № 20210046149, згідно якого товариство надало відповідачці кредит у сумі 19380 грн. на умовах терміновості, повернення та платності. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченим умовами договору, в той час як відповідачка належним чином не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені договором.

Станом на 28.01.2026 сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 20210046149 від 22.09.2021 склала 26045,49 грн., з яких: 9624,48 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 16421,01 грн. – заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді 10.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач у позові просив про розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи сповіщалась засобами поштового зв`язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідачка згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлена, відзив не подала, причини неявки в судове засідання не повідомила, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 22.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» було укладено кредитний договір № 20210046149 по продукту «Кошти в кредит» (а.с.17-22)

Відповідно до п.2.1 укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Кредитора (інформаційно-телекомунікаційна система), доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація позичальника в ІТС кредитора здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет в порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію». При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Кредитора.

Згідно п 2.2 передбачає, що кредитор надає позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачених договором а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пункт 2.9 визначає умови кредитування, а саме: загальна сума кредиту – 19380 грн., строк кредиту - 24 місяців з кінцевим терміном повернення 22.09.2023 включно, процентна ставка – 4,8% в місяць, комісія за надання кредиту – 2380 грн., комісія за управління (обслуговування) кредиту – 775,20 гривень.

Відповідно до п.3. договору надання кредиту здійснюється відповідно до його цільового призначення шляхом перерахування/утримання кредитних коштів:- у розмірі 17 000 грн. на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 ; - у розмірі 2380 грн. на свою користь в оплату зобов`язань позичальника зі сплати комісії.

Пунктом 11.6 договору визначено, що договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Додатком № 1 до договору є Графік платежів (а.с.22зворот)

Крім того, відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту, яким передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. (а.с. 23).

Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «Сучасний Факторинг» ідентифіковано клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , акцепт договору позичальником здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора G-1288, відправлений позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 , дата підписання угоди – 22.09.2021 (а.с.16зворот

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, кредитний договір № 20210046149 від 22.09.2021 сторонами був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.

ТОВ «Сучасний Факторинг» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, здійснивши 22.09.2021 переказ грошових коштів у сумі 17000 грн. відповідачці на картку № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с.26) та випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду (а.с 36-37).

Згідно виписки з особового рахунку за договором № 20210046149, проведеного ТОВ «Сучасний факторинг» заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.01.2026 склала 26045,49 грн., з яких: 9624,48 грн. –борг за тілом кредиту, 16421,01 грн. – заборгованість за процентами (а.с. 8)

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачка не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом установлено, що позивачем 26.01.2026 укладено договір №26/01/26 про надання правової допомоги з адвокатським об`єднанням «ДЕНАЛІ» та Додаткову угоду №1 до договору .

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг № 23 від 26.01.2026 АО «ДЕНАЛІ» надано позивачу правову допомогу у справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 . Вартість послуг складає 10000 грн. Згідно платіжної інструкції № 126035 від 26.01.2026 зазначена сума була сплачена ТОВ «Сучасний факторинг» на користь АО «ДЕНАЛІ».

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, суд дійшов висновку про неспівмірність суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ 35310044, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-а, заборгованість за договором № 20210046149 від 22.09.2021 у розмірі 26045 грн. 49 коп., судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього стягнути з неї 31707 (тридцять одну тисячу сімсот сім) грн. 89 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь