Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №738/427/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Суд: Менський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №738/427/26

Суддя: Волошина Н. В.

Справа № 738/427/26

№ провадження 2/738/319/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 серпня 2026 року місто Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого – судді: Волошиної Н.В.

з участю

секретаря судового засідання: Шугалій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «ВЛАСЕНКО А.» про стягнення заборгованості за договором оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Шаповалов М.С., звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «ВЛАСЕНКО А.», в якому просить стягнути з відповідача несплачену заборгованість за договором оренди землі за 2021, 2022 та 2023 роки та пеню, а також понесені витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що позивач згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 4,0495 га, кадастровий номер 7423082000:05:000:0089. 03 вересня 2014 року позивачкою було укладено Договір оренди землі з ФГ «ВЛАСЕНКО А.», згідно з яким вона передала належну їй земельну ділянку в строкове платне користування ФГ «ВЛАСЕНКО А.» на 20 років. У подальшому, 07 жовтня 2023 року Договір оренди землі, укладений між сторонами, було розірвано. У порушення умов договору оренди землі ФГ «ВЛАСЕНКО А.» не сплатив позивачу в обумовлені терміни орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021-2023 роки. У зв`язку з цим, для захисту своїх прав позивачка звернулася до суду.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 02 березня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до підготовчого розгляду.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

25 травня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтовані та не підтверджені належними та достатніми доказами. Зазначає, що починаючи з 2021 року ФГ «Власенко А.» фактично не здійснювало обробіток спірної земельної ділянки, не збирало врожай та не отримувало прибуток від її використання. Фактичне користування земельними ділянками, у тому числі земельною ділянкою позивача, здійснювалось іншим фермерським господарством - ФГ «Горчинський», що підтверджується наявними у відповідача доказами та іншими матеріалами. Відповідачу також відомо, що позивач у 2021–2023 роках отримував грошові кошти від ФГ «Горчинський», що відображено у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а отже існує ризик подвійного стягнення коштів за один і той самий період. Обставини, пов`язані з переоформленням договорів оренди земельних ділянок, використанням документів, фактичним користуванням землею та іншими пов`язаними діями, перевіряються правоохоронними органами у межах кримінального провадження. Крім того, відповідач звертався до правоохоронних органів із заявами щодо можливих протиправних дій, пов`язаних із незаконним заволодінням правами на земельні ділянки та майном фермерського господарства. Відповідач не погоджується з наданим розрахунком позовних вимог та вважає його необґрунтованим. Позивачем заявлено до стягнення значні суми пені, інфляційних втрат, 3 % річних та інших нарахувань, однак не враховано фактичні обставини користування земельною ділянкою, не враховано отримання позивачем коштів від іншої особи, не надано належного обґрунтування окремих складових розрахунку, не доведено реальний розмір збитків чи заборгованості. Відповідач просить суд надати правову оцінку дотриманню позивачем строків звернення до суду щодо вимог за 2021 рік та інших періодів.

24 червня 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги. Відповідь на відзив обґрунтована там, що відповідач, окрім, наведення власних міркувань та висновків, не надає до матеріалів справи жодних доказів, з яких можна було б встановити виконання відповідачем свого обов`язку перед позивачем щодо виплати орендної плати за договором оренди землі протягом спірного періоду з 01.01.2021 по 07.10.2023. Що стосується посилання відповідача з приводу того, що він не здійснював обробіток спірної земельної ділянки, не збирав врожай та не отримував прибуток від її використання, а фактичне користування земельною ділянкою позивача, здійснювалось іншим фермерським господарством - ФГ «Горчинський», слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 1 Договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,0495 га, кадастровий номер 7423082000:05:000:0089. Згідно з пунктом 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% (що в грошовому виразі складає 2037,55 гривень) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки один раз на рік. Як визначено ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»). Отже, виходячи з умов укладеного Договору оренди землі та положень Закону України «Про оренду землі» орендна плата нараховується за сам факт надання земельної ділянки у користування. Таким чином, саме орендар несе ризики, пов`язані з веденням господарської діяльності, не здійсненням обробітку земельної ділянки; не отриманням прибутку від її використання. Що стосується посилання відповідача про фактичне користування земельною ділянкою позивача іншим фермерським господарством, яким як зазначає відповідач є ФГ «Горчинський», то слід зазначити, що позивач будь-якого дозволу на використання своєї земельної ділянки протягом спірного періоду з 01.01.2021 до 07.10.2023, будь-яким іншим фермерським господарства, окрім відповідача, не надав, в тому числі не отримував за відповідний період від будь-яких фермерських господарств плати за користування земельною ділянкою, яка перебувала в оренді саме відповідача. В подальшому, 07.10.2023 укладений між позивачем та відповідачем Договір оренди землі було розірвано за взаємною згодою сторін. Після його розірвання 13.10.2023, позивач уклав Договір оренди землі щодо спірної земельної ділянки з ФГ «Горчинський». Всі взаємовідносини з ФГ «Горчинський», в т.ч. отримання від даного господарства виплат датовані після розірвання договору оренди землі з відповідачем, а отже, виникли після спірного періоду з 01.01.2021 по 07.10.2023, за який позивач стягує заборгованість щодо виплати орендної плати з відповідача в рамках даної судової справи. Що стосується заперечень відповідача щодо розміру пені, який просить стягнути позивач на свою користь, слід зазначити наступне. Відповідач свідомо, протягом не одного року не виконував свій обов`язок з виплати орендної плати, така заборгованість з виплати орендної плати в т.ч не була погашена навіть частково після відкриття провадження по даній справі. Як визначено ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Однак, як вбачається зі змісту поданих відзивів відповідач не додає до матеріалів справи жодних доказів, які підтверджують існування обставин, які мають істотне значення, а тому підстав для зменшення розміру пені, який просить стягнути позивач на свою користь не вбачається. Що стосується посилання відповідача на звернення до правоохоронних органів та відкрите кримінальне провадження №12026275370000039, в межах якої проводиться, як зазначає відповідач, перевірка переоформлення прав оренди та можливого незаконного заволодіння її правом оренди, слід зауважити наступне. Сам факт звернення Відповідача до правоохоронних органів та відкрите кримінальне провадження, жодним чином не може впливати на обов`язок відповідача з виплати орендної плати, який виник під час дії договору оренду землі та до моменту його переоформлення з відповідача на іншого орендаря. Таким чином, навіть прийняття будь-яких рішень правоохоронними органами в рамках відкритого кримінального провадження, жодними чином не впливає та не може вплинути на розгляд даної справи, а також, обов`язок відповідача щодо виплати позивачу орендної сплати за 2021, 2022 та 2023 роки, яка станом на сьогодні ні відповідачем, ні будь-якою іншою юридичною особою, позивачу так і не була сплачена.

02 липня 2026 року, 14 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

3.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

4.Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 4,0495 га, з кадастровим номером 7423082000:05:000:0089.

03 вересня 2014 року позивачем було укладено Договір оренди землі з ФГ «ВЛАСЕНКО А.», згідно з яким ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку в строкове платне користування ФГ «ВЛАСЕНКО А.».

Пункт 9 Договору оренди землі передбачає, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3,0 %(що у грошовому виразі складає 2037,55 гривень), від нормативної грошової оцінки земельної ділянки один раз на рік у грошовій формі, сільськогосподарською продукцією та послугами, оцінка яких не може перевищувати державних закупівельних цін та яка вирощена орендарем. Номенклатура, кількість та вартість продукції, що передається орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, визначається шляхом переговорів між сторонами, а за результатом домовленості сторін підписується угода, яка буде додатком до даного договору

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з нарахуванням індексації (пункт 10 Договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі – 1750,00 грн один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна – до 20 числа останнього у звітному році місяця (пункт 11. Договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 14. Договору)

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Договір оренди земельної ділянки укладений між сторонами 03 вересня 2014 року розірвано 07 жовтня 2023 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 орендну плату від ФГ «ВЛАСЕНКО А.» протягом 2021-2026 року не отримував.

Відповідачем також не додано належних доказів, які б містили відомості про своєчасну сплату позивачу орендної плати за 2021-2023 роки.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічним чином оренда землі визначається і в Законі України «Про оренду землі».

За змістом частини першої статті 2 цього Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як убачається із заяви, на заявлений позивачем позов вплинуло те, що він своєчасно не отримав від відповідача те, на що очікував, хоча мав право на отримання орендної плати в узгоджені сторонами строки.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що факт невиконання відповідачем свого обов`язку по виплаті орендної плати позивачці знайшов своє підтвердження, оскільки відповідачем (орендарем) було порушено обов`язок зі сплати орендної плати позивачу (орендодавцю) і орендна плата за користування належною останній земельною ділянкою за 2021-2023 роки не була виплачена. При цьому суд ураховує, що орендна плата позивачу за вказаний період не була виплачена відповідачем навіть після пред`явлення позову до суду.

Внаслідок невиконання орендарем умов договору оренди землі стосовно виплати орендної плати за землю за 2021-2023 роки, у останнього виникла заборгованість, яку він добровільно не сплачує. У зв`язку з невиконанням орендарем своїх зобов`язань за договорами оренди землі у орендодавця виникло право вимоги до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати за спірним договором за 2021-2023 роки.

Щодо надання правової оцінки дотримання позивачем строків звернення до суду з вимогами про стягнення орендної плати за 2021 рік та інші періоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до статтей 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450), у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введенного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04 вересня 2025 року, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був призупинений до 03 вересня 2025 року.

Суд дійшов висновку, що такий строк, з урахування його зупинення у зв`язку з введенням воєнного стану, позивачем, при подачі позовної заяви пропущений не був.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань стосовно виплати орендної плати за землю з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 692,94 грн орендної плати за 2021-2023 роки.

Також з відповідача на користь позивача підлягає сплаті пеня, нарахована відповідно до пункту 14 Договору оренди землі від 21 січня 2024 року до 18 лютого 2026 року в сумі 119 263,34 грн.

З`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».

Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснював адвокат Шаповалов Максим Сергійович на підставі Договору про надання правових послуг (професійної правничої допомоги) № б/н від 10 січня 2026 року, Ордеру на надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано копію Квитанції до прибуткового касового ордеру №29/25 від 10.01.2026 року.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивачки 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 357,56 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 79, 80-85, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства «ВЛАСЕНКО А.» про стягнення заборгованості за договором оренди землі – задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «ВЛАСЕНКО А.» на користь ОСОБА_1 15 692,94 гривень заборгованості по невиплаченій орендній платі за оренду земельної ділянки; 119 266,34 гривень пені за прострочення виконання зобов`язання; 1 349,59 гривню в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 10 000,00 гривень понесених витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач:

Фермерське господарство «ВЛАСЕНКО А.», місцезнаходження: вул. 8 Березня, 6 с. Волосківці Корюківський район Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 35836463.

Суддя Н.В.Волошина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua