Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №755/8868/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/8868/26 Головуючий у 1 інстанції: Гаврилова О.В.

Провадження № 22-ц/824/14588/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В.,

секретар: Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року, постановлену у м.Києві у складі судді Гаврилової О.В., про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, божник: ОСОБА_2,-

в с т а н о в и в:

09 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Просив визнати протиправною бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), яка полягає в нерозгляді його скарги від 20 травня 2026 року (вх. 9801) в установлений ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк; зобов`язати начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) невідкладно розглянути його скаргу від 20 травня 2026 року, ухвалити вмотивовану постанову за результатами її розгляду та направити її копію скаржнику.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернуто без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що п.4 ч.3 ст.448 ЦПК України передбачено вимогу щодо зазначення ім`я державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються, виключно за наявності таких відомостей. Суд безпідставно повернув його скаргу без розгляду, продемонструвавши надмірний формалізм.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Вислухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Повертаючи скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 448 ЦПК України, оскільки скаржником не вказано прізвище, ім`я та по батькові посадової особи органу державної виконавчої служби, бездіяльність якого оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 448 ЦПК України визначено, що скарга повинна містити, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відповідно до вказаної норми скаржник зобов`язаний зазначити у скарзі ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються, лише за наявності у нього відповідних даних.

ОСОБА_1 у скарзі зазначив про оскарження ним бездіяльності начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження відділу державної виконавчої служби, що по суті є достатнім для ідентифікації суб`єкта, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується, та повідомлення такого суб`єкта про розгляд справи. Крім того, суд першої інстанції сам в ухвалі зазначив про наявність відповідних даних щодо начальника відділу державної виконавчої служби у відкритому доступі.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в рамках процедури судового контролю за виконанням судових рішень, що має здійснюватися в скорочені строки, та є однією із складових права, гарантованого ст. 129-1 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Повернення судом скарги ОСОБА_1 з підстав не зазначення ім`я начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), не можна вважати правомірним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 рокупідлягає скасуванню з направленням справи за скаргою ОСОБА_1 , для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року, а справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, божник: ОСОБА_2, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Кафідова О.В.