Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №759/11420/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/11420/26

провадження № 33/824/3417/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в складі судді Кирилюк Г. М.,

при секретарі Кошель К. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року в складі судді Васильєвої К. О., у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

установив:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

04 червня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з недоведеністю вини.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не було забезпечено повного та всебічного дослідження всіх доказів у справі.

Зазначає, що під час попереднього розгляду справи № 759/26420/25 Святошинським районним судом міста Києва було безпосередньо досліджено відеозапис дорожньо-транспортної пригоди. У постанові суду від 03 грудня 2025 року прямо зазначено, що висновки суду щодо механізму ДТП підтверджуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом. Під час нового розгляду справи зазначений відеозапис судом не досліджувався, не переглядався та не оцінювався, незважаючи на те, що він є одним із ключових доказів для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Фактично висновок про його винуватість зроблено без дослідження доказу, який безпосередньо фіксує подію ДТП та дії її учасників.

Вважає, що без дослідження відеозапису неможливо об`єктивно встановити механізм пригоди, дії учасників дорожнього руху та наявність або відсутність у нього технічної можливості уникнути зіткнення.

Крім того, судом не усунуто сумніви щодо фактичних обставин справи, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на користь особи, яку притягають до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Тимцясь Р. А. заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріли справи №759/26420/25 та переглянувши відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641696 від 15 квітня 2026 року, ОСОБА_1 07 вересня 2025 року о 22 год. 17 хв., керуючи транспортним засобом Honda Shuttle, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по Кільцевій дорозі, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або до безпечного об`їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу Chery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 , який перелаштовувався попереду, внаслідок чого відбулось зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд з такими висновками погоджується.

Згідно пояснень водія ОСОБА_1 від 28.10.2025, 07.09.2025 о 22.17 год. він керував автомобілем Honda, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по Кільцевій дорозі перед поворотом на Вишневе. Зліва направо почало перестроюватися інше авто, яке скоїло ДТП. Після ДТП він вийшов з авто, деякий час перебував на місці події потім йому стало зле і він залишив місце пригоди після спілкування з працівником поліції.

Згідно пояснень водія ОСОБА_3 від 07.09.2025, він керуючи автомобілем Chery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 , рухався в місті Києві по вул. Кільцева дорога, перед поворотом на Вишневе. Він здійснив розворот на Кільцевій і рухався в напрямку Теремків. Рухаючись по смузі руху отримав удар в задню частину свого автомобіля. Удар був дуже сильним, так як автомобіль Honda рухався з дуже великою швидкістю. Після удару він загамував і зупинився. Відразу вийти з автомобіля не змогли, так як двері не відкривалися через пошкодження. Коли вийшли з автомобіля дізнатися хто був водієм автомобіля Honda не змогли, так як всі говорили що вони свідки і вели себе неадекватно. Пізніше взагалі втекли з місця ДТП. Він викликав поліцію. До закінчення оформлення ДТП водій так і не з`явився.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він рухався в третій смузі руху. Транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_3 виїхав з розвороту в його смугу руху, він не мав можливості об`їхати вказаний автомобіль або загальмувати, внаслідок чого відбулось зіткнення.

Згідно висновку експерта №30/25 за результатами проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 18 листопада 2025 року, в умовах даної пригоди мало місце попутне ( за характером взаємного наближення), повздовжнє (по напрямку руху), паралельне (за відносним розташуванням повздовжніх осей), блокуюче (за характером контактної взаємодії) зіткнення передньої частини автомобіля Honda Shuttle, номерний знак НОМЕР_1 , з задньою частиною автомобіля Chery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 .

В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля Honda Shuttle, номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля Chery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 , становив величину наближену до 00.

За умов руху автомобіля Honda Shuttle, номерний знак НОМЕР_1 , з допустимою швидкістю 50 км/год для уникнення ДТП з боку водія ОСОБА_1 не потрібно було вживати будь-яких заходів, тому що взагалі не відбувалося би зближення транспортних засобів.

В даній дорожній обстановці, при наявному комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля Honda Shuttle, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.4, 12.9 б),12.3 ПДР України, а його дії, які не відповідали п. 12. 3 ПДР України, з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з виникненням даної аварійної обстановки та настанням ДТП

В даній дорожній обстановці водій автомобіля Chery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути даної ДТП.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року (справа №759/26420/25), ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за те, що він керуючи автомобілем Chery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 , 07 вересня 2025 року в м. Києві по вулю Кільцева дорога, в порушення вимог п. 10.3 ПДР України при перестроюванні не переконався, що це буде безпечним, не надав перевагу в русі автомобілю Honda Shuttle, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку ОСОБА_3 мав намір перестроїтись, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2026 року постанову Святошинського районного суду м. Києва в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасовано, провадження у справі в цій частині закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

При цьому суд виходив з відсутності будь-яких доказів, які б указували на те, що ОСОБА_3 у зазначеній дорожній обстановці не виконав обов`язок, що передбачений п.10.3 ПДР України. Судом враховано долучений до справи відеозапис з камер спостереження, згідно якого на момент зіткнення автомобільChery Еаstar, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 не здійснював маневру перестроювання, а вже рухався у смузі руху, в якій рухався водій ОСОБА_1 , а також характер пошкоджень, що отримали транспортні засоби внаслідок зіткнення.

Переглянувши при розгляді даної справи відеозапис з камер відеоспостереження, а також дослідивши характер пошкоджень транспортних засобів учасників ДТП, який зафіксований старшим слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Онопченко О.П. в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної події від 08.09.2025, апеляційний суд при розгляді даної справи також погоджується з тим, що в діях ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які перебували в причинно-наслідковому зв`язку із даною ДТП.

Доводи, за яких ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Дорожньо-транспортна пригода мала місце 07 вересня 2025 року, тобто 3-місячний строк для накладення адміністративного стягнення закінчився 07 грудня 2025 року.

Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП після закаінчен6ня строку передбаченого ст. 38 КУпАП.

Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій закінчилися передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення стягнення, постанова Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк