Постанова від 08 квітня 2025 р. у справі №359/8877/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 359/8877/23

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1577/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Кононовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Мельнікової Ірини Геннадіївни та представника Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» - адвоката Семенця Івана Івановичана рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року (суддя Чирка С.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн», треті особи: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договору,

установив:

у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 359/4256/21 за позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастр у Київській області про визнання дій протиправними, скасування та припинення права власності.

Позовна заява АТ «Сенс Банк» мотивована тим, що банк є власником земельної ділянки площею 7,6245 га за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0071, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації адміністративно-побутових будівель та інших споруд, яка належала ТОВ «ДМД Констракшн» на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 04146, виданого 12 листопада 2007 року Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області від 27 липня 2007 року № 1433, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732300065.

За доводами АТ «СЕНС БАНК», у червні 2020 року йому стало відомо, що по середині зазначеної земельної ділянки була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, загальною площею 2,619 га, власницею якої є ОСОБА_1 . Посилаючись на вказані обставини, АТ «СЕНС БАНК» просив скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220880900:09:002:0089, визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 30 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та скасувати державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:

визнати недійсною довіреність від 2 березня 2006 року від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , що посвідчена секретарем виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Бишовець М.М., та зареєстрована в реєстрі за № 272;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220800900:09:002:0032 від 9 березня 2006 року, що укладений між ОСОБА_1 , о особі ОСОБА_2 , та ТОВ «Таврис», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелко Б.О. за № 1605;

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,6129 га, кадастровий номер 3220800900:09:002:0032, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів ТОВ «ДМД Констракшн» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., зареєстрований за № 6335, скасувавши його державну реєстрацію.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 6 вересня 2023 року у цивільній справі № 359/4256/21 позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: ГУ Держгеокадастр у Київській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним договору, скасування реєстрації та припинення права власності та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: АТ «СЕНС БАНК», ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договору роз`єднані та виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: АТ «СЕНС БАНК», ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договору.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 15 лютого 2006 року № 148 затверджено «Проект землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства громадянам на території В. Олександрівської сільської ради». На підставі вказаного розпорядження, 3 березня 2006 року Бориспільським райвідділом земельних ресурсів оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 серії ЯГ № 159963 на право власності на земельну ділянку площею 2,6129 га з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 для ведення особистого селянського господарства, що зареєстрований в Книзі реєстрації держактів за № 010632300227. При цьому, у державному земельному кадастрі земельній ділянці ОСОБА_1 , площею 2,6129 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, був присвоєний кадастровий номер 3220880000:09:002:0032, але під час друкування державного акту серії ЯГ № 159963 було допущено технічну помилку та вказано кадастровий номер: 3220800000:09:002:0032.

Позивачка стверджувала, що оригінал зазначеного державного акту вона одразу не отримала у зв`язку із шахрайськими діями ОСОБА_2 та інших осіб, які, окрім належної їй земельної ділянки, заволоділи ще 83 іншими. 12 березня 2006 року СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу № 05-5000 за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом шахрайського заволодіння державними актами громадян, в тому числі і її. В ході розслідування, оригінал державного акту на земельну ділянку серії ЯГ № 159963 був вилучений працівниками міліції та зберігався в матеріалах кримінальної справи № 05-5000. Листом від 7 липня 2006 року № 04/2/1-641-06 Генеральна прокуратура України надала вказівку прокурору Київської області об`єднати кримінальну справу № 05-5000 з кримінальною справою № 05-3214 від 8 квітня 2003 року, що була порушена за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України за фактом шахрайського заволодіння акціями ВАТ «Промагробудінвест» та підроблення сертифікатів на земельні

ділянки, видані мешканцям Бориспільського району Київської області при розпаюванні ВАТ «Племінний завод «Олександрівка», а оригінали державних актів на право власності на землю повернути їх власникам. На виконання вказівки Генерального прокурора від 15 грудня 2006 року № 06/1-49-2008 оригінал державного акту був повернутий ОСОБА_1 . Відомості вказаного кримінального провадження вносились у зв`язку із досудовим розслідуванням, що проводилось у кримінальній справі № 49-2008, у якій рішення по суті прийнято не було. 5 жовтня 2006 року кримінальну справу № 49-2008 об`єднано із кримінальною справою № 05-3214. При цьому, в матеріалах кримінального провадження № 12014110100000390 містяться окремі процесуальні документи кримінальної справи № 05-5000. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року у справі № 359/3929/21 встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а саме заволодів земельними ділянками. Вказаним вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

Також, позивачка зазначала, що з дати оформлення Бориспільським райвідділом земельних ресурсів державного акту від 3 березня 2006 року серії ЯГ № 159963 до моменту повернення цього документу правоохоронними органами у її розпорядження 15 грудня 2006 року, вона не вчиняла та об`єктивно не могла вчиняти будь-які дії з відчуження (продажу, міни, дарування) належної їй на праві власності земельної ділянки. Однак, 9 березня 2006 року ОСОБА_2 , діючи від її імені, уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, яким відчужив належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 на користь ТОВ «Таврис». У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 березня 2006 року належну їй земельну ділянку було відчужено на користь ТОВ «Васагро». Разом з тим, з рішення Господарського суду міста Києва від 3 квітня 2007 року у справі № 30/127 вбачається, що станом на 21 вересня 2006 року власником спірної земельної ділянки було ТОВ «Центр архітектурного проектування об`єктів нерухомості та впорядкування землекористування», яке цього ж дня відчужило вказану земельну ділянку на користь ТОВ «ДМД Констракшн» на підставі договору дарування земельної ділянки. У подальшому ТОВ «ДМД Констракшн» об`єднало кілька земельних ділянок, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 в одну земельну ділянку загальною площею 7,6245 га, які був присвоєний кадастровий номер 3220880900:09:002:0071 з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації адміністративно-побутових будівель та інших споруд та отримало державний акт про право власності на вказану земельну ділянку на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 27 липня 2007 року № 1433. 22 травня 2012 року на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, право власності на спірну земельну ділянку набуло АТ «СЕНС БАНК».

Позивачка зазначала, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 9 березня 2006 року є нікчемним, оскільки він був укладений ОСОБА_2 на підставі її довіреності, яка є недійсною в силу положень Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України», яким п. 15 Перехідних положень цього Кодексу доповнено абзацом 2, яким визначено, що угоди (в тому числі довіреності), укладені під час дії заборони відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої абзацом першим цього пункту, в частині відчуження зазначених ділянок та земельних часток (паїв), а так само в частині передачі прав на відчуження зазначених ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Вказаний Закон набув чинності 2 березня 2016 року, тому довіреність, на підставі якої діяв

ОСОБА_4 під час укладення оспорюваного договору, є недійсною в силу прямої вказівки Закону. Крім цього, зазначена довіреність від 2 березня 2006 року була посвідчена з грубим порушенням вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 25/5, оскільки дана довіреність не містить посвідчувального напису, передбаченого додатком № 8 до цієї Інструкції. Наявний у спірній довіреності напис, вказує на те, що секретарем виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області Бишовець М.М. було лише посвідчено справжність підпису ОСОБА_1 , що є зовсім іншою нотаріальною дією в розумінні Закону України «Про нотаріат». Більше того, оскаржуваний договір від 9 березня 2006 року, укладений не лише з порушення суб`єктного складу сторін, а і з грубим порушенням земельного законодавства у частині використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, оскільки у п. 1.1 оспорюваного договору зазначено, що продавець зобов`язується передати у власність ТОВ «Таврис» земельну ділянку сільськогосподарського призначення «для ведення підсобного сільського господарства», тоді як згідно з державним актом від 3 березня 2006 року серії ЯГ № 159963, на який міститься посилання у п. 1.2 цього договору, земельна ділянка з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 має інше цільове призначення - «для ведення особистого селянського господарства».

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мельникова І.Г. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи.

Представник позивачки, посилаючись на доводи позовної заяви, зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам підписання довіреності та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 9 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Павелком Б.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1605, укладеного між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , та ТОВ «Таврис», на предмет їх нікчемності та внаслідок цього не дійшов висновку, що в силу нікчемності правочинів, які не створюють будь-яких наслідків, окрім тих, що пов`язані з їх недійсністю, право власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 9 березня 2006 року та всіма подальшими правочинами, що укладені на його основі, не перейшло від первісного власника ОСОБА_1 до інших осіб, у тому числі і до ТОВ «ДМД Констракшн».

У поданій апеляційній скарзі представник АТ «СЕНС БАНК» - адвокат Семенець І.І. просить змінити мотивувальну частину рішення суду, посилаючись на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ним неодноразово зверталась увага на суб`єктний склад учасників процесу, та враховуючи зміст позовних вимог, він вказував на відсутність належного відповідача у даній справі, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник третьої особи вважає, що позовна вимога про визнання недійсною довіреності не адресована жодному із відповідачів, оскільки ні ОСОБА_2 , ні ТОВ «ДМД Констракшн» не вчиняли жодних дій під час укладення оспорюваного правочину щодо представництва, тому не могли порушити, оспорити чи не визнати права, чи законні інтереси позивачки. Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту про право власності на землю, то в даному випадку, жоден з відповідачів не є стороною оскаржуваного правочину.

Також, представник третьої особи вважає, що суд першої інстанції зробив передчасний висновок про те, що земельна ділянка з кадастровим номером

3220800000:09:002:0032 та з кадастровим номером: 3220880900:09:002:0089 є однією і тією самою земельною ділянкою. При цьому зміна кадастрового номеру була здійснена у 2020 році, коли позивачка вже не була власницею спірної земельної ділянки, оскільки відчужила її ще у 2006 році, що викликає обґрунтований сумнів у правомірності таких дій. Більше того, реєстрація за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку у 2020 році та послідуючий її продаж ОСОБА_3 здійснені із грубим порушення норм діючого законодавства, зокрема положень статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Мельнікова І.Г. просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що за позовною вимогою про визнання довіреності від 2 березня 2006 році недійсною належним відповідачем є саме ОСОБА_2 , який був повіреним за цією довіреністю та використав її із злочинним умислом. За іншими позовними вимогами належним відповідачем правильно зазначено ТОВ «ДМД Констракшн», як кінцевого набувача спірної земельної ділянки після ряду укладених правочинів.

Також, представник позивачки вважає доведеним факт того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 та з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 є однією і тією самою земельною ділянкою, оскільки в матеріалах справи міститься лист ГУ Держгеокадастр у Київській області від 28 листопада 2023 року, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 була зареєстрована в ДЗК 5 червня 2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 5 червня 2020 року про державну реєстрацію земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 2,6129 га, для ведення особистого селянського господарства на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, серії ЯГ № 159963 від 3 березня 2006 року, кадастровий номер 3220800000:09:002:0032.

У відзиві на апеляційні скарги директор ТОВ «ДМД Констракшн» - Голощапов В.В. просить у задоволенні апеляційних скарг відмовити, посилаючись на те, що позивачка визначила, що даний позов був поданий нею для захисту її порушеного права власності (речового права) на спірну земельну ділянку, однак матеріалами справи підтверджено, що 30 липня 2020 року позивачка уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, реалізувавши таким чином своє право власності на набуту у 2006 році земельну ділянку. Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність порушення прав та законних інтересів позивачки на момент її звернення до суду з цим позовом. При цьому, правомірність чи неправомірність укладення договорів у 2006 році та у 2020 році, та суб`єктний склад учасників справи жодним чином не впливає на встановлення судом факту відсутності порушеного права чи законного інтересу позивачки.

Відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про день. Час та місце розгляду апеляційної скарги (с.с.19-20 т. 4), у судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Король І.О. направила до суду письмові пояснення, у яких просила розгляд справи здійснити у її відсутність та у відсутність ОСОБА_2 (с.с.23, т.4).

У судовому засіданні представниця позивачки - адвокат Мельнікова І.Г. підтримала подану нею апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених у ній. Проти задоволення апеляційної скарги банку заперечувала.

Представник АТ «СЕНС БАНК» - адвокат Семенець І.І. у судовому засіданні підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити з урахуванням наведених у скарзі доводів. Проти задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 заперечував.

Представник відповідача ТОВ «ДМД Констракшин» - адвокат Риженко Д.М. просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, рішення суду залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу представника позивачки - адвоката Мельнікової І.Г. та просив її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове рішення про задоволення позову. Проти задоволення апеляційної скарги банку заперечував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Бориспільської райдержадміністрації № 148 від 15 лютого 2006 року ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,6129 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963 від 03 березня 2006 року.

Земельна ділянка була сформована в земельному кадастрі з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032, проте при видачі державного акта в ньому допущено технічну помилку та зазначено кадастровий номер 3220800000:09:002:0032, що надалі стало підставою для внесення виправлень у кадастровий номер.

02 березня 2006 року від імені ОСОБА_1 видано довіреність, якою вона уповноважила ОСОБА_2 управляти, розпоряджатись (у тому числі продати) за ціну та на умовах їй відомих, належну ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства. Для цього надано йому право представляти її інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату, інших організаціях, зокрема у відділі земельних ресурсів, подавати та одержувати будь-які документи, в тому числі Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, подавати заяви, в тому числі заяву про належність ОСОБА_1 майна на праві особистої власності, розписуватися за неї, підписати договір купівлі-продажу, отримати гроші за продану земельну ділянку та вчиняти інші, юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю.

09 березня 2006 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Павелко Б. О. посвідчив договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 , як продавцем, і ТОВ «Таврис», як покупцем. Договір зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №1605. Від імені продавця ОСОБА_1 договір підписаний ОСОБА_2 , який діяв на підставі зазначеної довіреності.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка посилалася на те, що не видавала довіреність на розпорядження належною їй земельною ділянкою. Наведені обставини були предметом з`ясування в кримінальних справах №05-5000, №05-3214, порушених за частиною третьою статті 190, частиною першої статті 358 КК України за фактом шахрайського заволодіння акціями ВАТ «Промагробудінвест» та підроблення сертифікатів на земельні частки, видані мешканцям Бориспільського району Київської області при розпаюванні ВАТ «Племінний завод «Олександрівка».

У подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032 неодноразово була предметом відчуження у правовідносинах між юридичними особами: ТОВ «Таврис», ТОВ «Васагро», ТОВ «Центр архітектурного проектування об`єктів нерухомості та впорядкування», ТОВ «ДМД Констракшин», ПП «Транснафтасервіс».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 квітня 2007 року у справі № 30/127, з-поміж інших земельних ділянок, визнано за ТОВ «ДМД Констракшин» право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032.

Надалі зазначена земельна ділянка разом з іншими була об`єднана в земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071 та передана в іпотеку ПАТ «УкрСоцбанк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК».

Згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 травня 2012 року об`єднана земельна ділянка, у зв`язку з порушенням іпотекодавцем умов кредитного договору, перейшла у власність банку, як іпотекодержателя.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з повідомленням про виправлення помилки у кадастровому номері земельної ділянки 3220800000:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить їй на праві власності відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963, виданого 03 березня 2006 року.

Державним кадастровим реєстратором Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення про виправлення помилки у кадастровому номері земельної ділянки 3220800000:09:002:0032, площею 2,6129 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, шляхом присвоєння нового кадастрового номеру земельній ділянці, а саме: 3220880900:09:002:0089, про що 05 червня 2020 року внесені відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ТОВ «Паралель-8».

На підставі протоколу виправлення помилки від 30 квітня 2020 року державним реєстратором Гаращенко В.В. (Ревненська сільська рада Бориспільського району Київської області) 11 червня 2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,6129 га, кадастровий номер 3220880900:09:002:0089, за ОСОБА_1 .

30 липня 2020 року ОСОБА_1 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, площею 2,6129 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, ОСОБА_3 .

З цього ж дня право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 .

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 і земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 є однією і тією ж земельною ділянкою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не довела наявності свого порушеного права, оскільки в липні 2020 року відчужила земельну ділянку, про захист речових прав на яку зверталася в межах цього провадження.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд зазначає про наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати

змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові ( постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).

У цій справі позивачка просила визнати недійсною, видану від її імені довіреність на представництво Дешком Є. К. її інтересів, з приводу розпорядження належною їй земельною ділянкою. Позов обґрунтовувала тим, що таку довіреність насправді не видавала, а земельна ділянка вибула з її володіння шахрайським шляхом на підставі дій групи осіб, які заволоділи 84 земельними ділянками і такі обставини досліджуються в межах кримінального провадження.

Як наслідок, позивачка просила визнати недійсним перший договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений на підставі нечинної довіреності, а також державний акт на право власності на землю, отриманий відповідачем, як наслідок у ланцюзі укладених правочинів з розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Відповідно до статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Вимоги до форми довіреності встановлені статтею 245 ЦК України.

Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 вказано, що тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

У справі, яка переглядається апеляційним судом, ОСОБА_1 у заявах по суті справи та інших процесуальних документах зазначала, що метою звернення до суду з цим позовом є захист прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032 (у державному акті зазначено як 3220800000:09:002:0032), який у подальшому змінено на 3220880900:09:002:0089, і яка шляхом об`єднання трансформувалася у земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071.

Проте, суд у цій справі встановив, що в липні 2020 року ОСОБА_1 повторно зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку зі зміненим кадастровим

номером 3220880900:09:002:0089 та відчужила її ОСОБА_3 .

Тобто оспорювані в цій справі правочини та державний акт, з виданням яких позивачка пов`язувала порушення своїх прав на землю, не створили їй перешкод у вчиненні дій, спрямованих на відчуження земельної ділянки.

Відчуживши земельну ділянку, позивачка втратила будь-які речові права на неї, у зв`язку із чим у неї відсутнє будь-яке суб`єктивне право, яке може порушуватися вчиненням правочинів щодо згаданого нерухомого майна.

З огляду на встановлені судом обставини відчуження позивачкою земельної ділянки, мета пред`явлення цього позову, задекларована ОСОБА_1 у цій справі, також не може бути досягнена у спосіб визнання правочинів та державного акта недійсними.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка не довела наявності свого порушеного права в цій справі, що є самостійною та безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аргументи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 не спростовують висновків суду, а лише дублюють обставини, наведені у позовній заяві. Вчергове посилаючись на те, що позивачка не видавала оспорювану в цій справі довіреність, заявниця не обґрунтовує, яким чином її права були порушені на момент звернення до суду з цим позовом, з урахуванням того, що земельна ділянка була повторно зареєстрована за нею на праві власності та відчужена нею третій особі.

Доводи ж апеляційної скарги АТ «СЕНС БАНК» можна умовно поділити на 2 групи: 1) позов пред`явлено до неналежних відповідачів; 2) дії ОСОБА_1 та реєстраційного органу, спрямовані на присвоєння земельній ділянці нового кадастрового номеру та її повторне відчуження, є неправомірними.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги представника банку, апеляційний суд зауважує, що основною вимогою позову, на якій ґрунтується вся правова позиція сторони позивача у цій справі, є визнання довіреності недійсною з тих підстав, що такий правочин не вчинявся.

Вимоги ж про визнання першого договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та державного акта на право власності на землю є безпосереднім наслідком послідовного задоволення кожної попередньої вимоги позову, що свідчить про їх похідний характер.

За загальним правилом, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем за вимогою про визнання довіреності недійсним позивачка визначила ОСОБА_2 , тобто повіреного за договором доручення і особу, з неправомірними діями якого ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав, тому позивачка пред`явила позов у цій частині до належного відповідача.

Що стосується інших позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що за усталеною судовою практикою належними відповідачами за вимогами про визнання договору недійсним є сторони такого договору. Крім того, за вимогою про визнання державного акта недійсним відповідачами мають бути як особа, якій такий акт видано, так і орган, який його видав.

Проте, оскільки суд першої інстанції встановив відсутність порушеного права ОСОБА_1 за вимогою про визнання довіреності недійсною, то й інші вимоги її позову апріорі не можуть бути задоволені, незалежно від визначеного позивачкою суб`єктного складу.

У зв`язку з викладеним, обставина визначення позивачкою неповного складу співвідповідачів за двома похідними вимогами позову, не є підставою для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення місцевого суду за встановленого цим судом факту відсутності порушеного права позивачки.

Інші аргументи апеляційної скарги зводяться до незгоди банку з діями ОСОБА_1 та реєстраційного органу, спрямованими на присвоєння земельній ділянці нового кадастрового номеру та її повторне відчуження, які не є предметом спору в цій справі та не охоплюються предметом доказування у ній.

За таких обставин наведені в апеляційній скарзі АТ «СЕНС БАНК» доводи також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мельнікової Ірини Геннадіївни та представника Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» - адвоката Семенця Івана Івановича залишити без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук