Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №608/1391/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. Справа № 608/1391/26

Номер провадження2-о/608/83/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Южди Л. С.,

представника заявника адвоката Манорик Г. Г.,

представника Міністерства оборони України Тіщенка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку «EASYCON» справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року заявник звернувся в суд з заявою про встановлення факту перебування на утриманні. В заяві вказав, що є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 14 грудня 2024 року його батько, старший стрілець – оператор 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану в районі населеного пункту Сухі Яли Покровського району Донецької області.

В період з 25.01.2025 по 31.08.2025 ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області та отримував пенсію в разі втрати годувальника за безвісті зниклого батька ОСОБА_2 . Для подальшого призначення пенсії в разі втрати годувальника, необхідно надати документи про факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Після зникнення безвісти батька, ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 для формування та подачі пакету документів у Департамент соціального захисту Міністерства оборони України з метою виплати грошової допомоги членам сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця. Однак військова частина надала відповідь від 10.12.2025, згідно якої у військової частини НОМЕР_1 відсутні дані, які б підтверджували що ОСОБА_2 є законним представником ОСОБА_1 . Отже відмова військової частини слугувала підставою для звернення до суду з цією заявою.

Заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець с. Криниця Монастириського району Тернопільської області, перебував на утриманні свого батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня його зникнення безвісти - 14 грудня 2024 року.

Під час розгляду справи заявник ОСОБА_1 суду пояснив, що він перебував на утриманні свого батька, який після розлучення батьків у 2004 році, сплачував аліменти, що стверджується відповідними рішеннями суду та виконавчим документом. Батько йому завжди говорив, що краще буде надавати кошти готівкою, щоб син витрачав на своє навчання, проживання та власні потреби, так як на його думку кошти, які він має сплачувати як аліменти, матір`ю будуть використовуватися не за призначенням, а на власні потреби. У батька не було інших дітей крім нього, він не був вдруге одружений, допомагав йому та покривав витрати на потреби, кошти надавав готівкою. Також ОСОБА_1 отримував пенсію в разі втрати годувальника за безвісти зниклого батька, з 25.01.2025 по 31.08.2025. Вважає, що наявні підстави для встановлення факту його перебування на утриманні зниклого безвісти батька.

Заінтересована особа: представник Головного управління ПФУ в Тернопільській області Ніколишин І. І. в судове засідання не з`явилася, подала заперечення на заяву, згідно якої просить залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки, з даної заяви вбачається спір про право, а саме право на призначення пенсії по втраті годувальника.

Представник Міністерства оборони України Тіщенко А. В. під час розгляду справи також надав письмові пояснення, згідно з якими вважає заяву ОСОБА_1 безпідставною, просить відмовити у її задоволенні. Зазначив, що заявнику необхідно встановити даний юридичний факт для отримання грошового забезпечення за зниклого безвісти військовослужбовця, одноразової грошової допомоги та призначення пенсії в разі втрати годувальника. Однак, старший сержант ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти 14 грудня 2024 року. А згідно з абз. 8 п.2 постанови КМУ №168, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена в свідоцтві про смерть особи.

Крім того, представник заінтересованої особи зазначає, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів його перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Манорик Г. Г. в судовому засіданні заяву підтримує, просить задоволити.

Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України, Тіщенко А. В. в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви в зв`язку з її необґрунтованістю.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку електронного документу.

Вислухавши представника заявника, адвоката Манорик Г. Г., представника Міністерства оборони України Тіщенка А. В., врахувавши письмові заперечення заінтересованих осіб, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Судом встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Криницькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області 12 вересня 2002 року, актовий запис №5. Його батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

14 грудня 2024 року старший стрілець – оператор 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану в районі населеного пункту Сухі Яли Покровського району Донецької області, що стверджується Сповіщенням сім`ї № НОМЕР_4 від 23.12.2024, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я заявника ОСОБА_1 .

Зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 також підтверджується Витягом з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 29.01.2025, сформованого МВС України на запит ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту службового розслідування від 26.01.2025, затвердженого командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , старший сержант ОСОБА_2 в ході бойових дій потрапив під ворожий множинний автоматичний обстріл, через що евакуювати його не було змоги та подальша його доля невідома. Відповідно до соціально-демографічних даних складених на ст. сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав спеціальність кухар-кондитер, батько – ОСОБА_5 , мати – померла, розлучений, діти : син ОСОБА_1 .

13 лютого 2025 року за №3380 ОСОБА_1 отримав відповідь від військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , згідно якої за фактом зникнення безвісти батька ОСОБА_2 призначено службове розслідування від 18.12.2024, яке завершене 17.01.2025. Пошукові заходи результату не принесли.

Згідно Довідки, виданої відділом обслуговування громадян №12 (сервісний центр) Головного управління ПФУ в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області та отримував пенсію в разі втрати годувальника за безвісті зниклого батька, ОСОБА_2 , за період з 25.01.2025 по 31.08.2025.

Заявник як на підставу своїх вимог посилається на Закон України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Як докази його утримання батьком надає наступні доводи та документи.

Після зникнення безвісти батька, ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 для формування та подачі пакету документів у Департамент соціального захисту Міністерства оборони України з метою виплати грошової допомоги членам сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця. Однак заінтересована особа, військова частина, надала відповідь від 10.12.2025, згідно якої зазначено про те, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні дані які б підтверджували, що ОСОБА_2 є законним представником ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади (сформованого в додатку Дія), місце реєстрації заявника АДРЕСА_2 , проживає як студент в гуртожитку від навчального закладу Бережанського агротехнічного інституту у м. Бережани, про що надав квитанції про оплату за проживання.

Відповідно до Витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію народження, сформованого 14.04.2026 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за актовим записом № 456 від 12.12.1978, відділом РАЦС Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, відомості про батька – ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_6 . Відомості про батька записані відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України. Батькова мати (баба заявника), ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дід заявника, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті з 01.06.1987 року, з діагнозом параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, стабільний змішаний розлад психіки, є інвалідом 2 групи довічно, що стверджується довідкою №174 від 14.04.2026 КНП «Чортківська ЦМЛ».

Батьки заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розлучилися 29 квітня 2004 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 29.04.2004.

08 червня 2005 року рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області по справі № 2-210/2005 р. вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_1 , в розмірі 70 гривень, до його повноліття з проведенням індексації відповідно до закону починаючи з 17 травня 2005 року.

Згідно Довідки від 16.04.2026, виданої Чортківським відділом ДВС у Чортківському районі Тернопільської області заборгованість зі сплати даних аліментів № АСВП 1037749 становить 1209,16 гривень.

До матеріалів справи також додано Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів починаючи з 17 травня 2005 року по 30.08.2020 року, згідно якого заборгованість станом на 30.08.2020 становить 36 550,37 грн, штраф 5616,94 грн. З досягненням повноліття заявником нарахування аліментів на його утримання припинилося. Згідно виписки з рахунку від 17.04.2026 про сплату аліментів, 06.02.2024 сплачено 843,90 грн, 16.02.2024 – 54,78 грн, 04.12.2024 – 841,11 грн, 05.03.2025 – 33 601,97 грн.

Заявник вказує на те, що являється членом сім`ї його батьків, неодружений, сім`ї власної не має, продовжує навчання. Станом на сьогодні, є студентом Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», спеціальність «Лісове господарство». Дата початку навчання 01.09.2023, завершення навчання 30.06.2026. До того часу був студентом відокремленого структурного підрозділу «Гусятинський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя» та 30.06.2022 отримав диплом молодшого спеціаліста. Під час навчання проживає у гуртожитку від навчального закладу. Батько надавав йому кошти на оплату навчання та проживання в гуртожитку від навчальних закладів, за які ОСОБА_1 здійснював оплату, а саме: 11.09.2019 – 4000,00 грн, (оплата за навчання Гусятинський коледж); 10.11.2020 - 4000,00 грн (оплата за навчання Гусятинський коледж); 10.02.2021 - 3875,00 грн (оплата за навчання Гусятинський коледж); 07.10.2022 – 7000,00 грн. (оплата за навчання Гусятинський коледж); 08.09.2023 - 3600,00 грн (оплата за гуртожиток від Бережанського АТІ); 3600,00 грн. (оплата за гуртожиток від Бережанського АТІ), що стверджується банківськими квитанціями. Також заявник додав квитанцію про плату за проживання в гуртожитку під час навчання, до періоду отримання батьком статусу «Учасник бойових дій» (згідно протоколу №7 засідання комісії військової частини НОМЕР_6 ). Гроші батько передавав через діда ОСОБА_5 .

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина 5 статті 17 Конституції України).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” №2232-XII від 25 лютого 1993 року, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

У відповідності до приписів статті 29 Закону № 2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до статті 31 Закону № 2262-XII, члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Верховного Суду 07 липня 2021 року у справі №409/1851/19). Подібні правові висновки викладені також в Постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, Постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.

Так, пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже, згідно з позицією Верховного Суду, особа вважається утриманцем лише в тому випадку, якщо допомога, яка надається, є постійною та систематичною. Водночас, якщо особа, яка перебуває на утриманні отримує інші доходи, то суду необхідно встановити чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Саме утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Частина 4 статті 30 Закону №2262-ХІІ наводить перелік осіб, які вважаються непрацездатними в розумінні даного Закону, відповідно до якого непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього

віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону

України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (незалежно від

тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб

військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули,

померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після

звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при

виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання […].

Отже, в розумінні Закону 2262-ХІІ право на пенсію у разі втрати годувальника має особа за одночасної наявності 2 ознак: 1) особа є непрацездатною; 2) непрацездатна особа перебуває на утриманні в годувальника.

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю до досягнення 18 років, як передбачає пункт «а» частини 4 статті 30 цього Закону, а отже не являється непрацездатним.

Досліджені судом письмові докази жодним чином не підтверджують факту перебування позивача на повному утриманні у батька, та що допомога з його боку була постійним та основним джерелом засобів до існування позивача, а тому в суду немає підстав дійти висновку про перебуванні ОСОБА_1 на утриманні свого батька ОСОБА_2 .

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. 76, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 273, 293, 294, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ), Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769), Міністерство оборони України (проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про встановлення факту перебування на утриманні, відмовити.

Судові витрати покласти на сторони у справі в межах ними понесеними.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1391/26

Рішення набирає законної сили « » р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: