Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №722/2684/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 вересня 2026 року м. Чернівці справа № 722/2684/25

провадження №22-ц/822/999/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Кулянди М.І.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 1 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовано наступним. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.03.2004 року.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15.04.2025 року №722/24/25 шлюб розірвано. Від цього шлюбу позивачка та відповідач мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Кам`янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

Вартість навчання становить 24 687,00грн., згідно з договором про надання освітніх послуг 2-ПЛІІ(4) від 14.02.2024 року.

Відповідач офіційно не працює, проте має домашнє господарство та мінливий заробіток, у зв`язку з чим має змогу утримувати спільну дитину. Інших осіб на утриманні відповідач не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти в розмірі 3028 грн.

Позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у розмірі 3028 грн. щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 1 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 3028 грн., щомісячно, починаючи з 08.12.2025 року до закінчення нею навчання, а саме по 30.06.2026 року, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Сокирянського районного суду від 1 квітня 2026 року про стягнення з нього аліментів в розмірі 3098грн. та відмовити в позові.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Зазначає, що донька ОСОБА_3 з 26.10.2023 року та її мама ОСОБА_2 являються приватними підприємцями та фактично здійснюють свою підприємницьку діяльність по території України та отримують дохід, що підтверджується придбанням донькою в 2025 році, автомобіля «Мercedes Benz» преміум класу д.н.з НОМЕР_1 , а її мама ОСОБА_2 придбала будинковолодіння в с. Вашківці, Дністровського району, Чернівецької області.

За рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25.09.2023 року на його догляді, утриманні та піклуванні знаходиться мама відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 2-ї групи.

Судовий розгляд справи відбувся під час перерви між повітряними тривогами приблизно в 14 годині 01.04.2026 року, сторону відповідача суд не повідомив, чим порушив вимоги ЦПК України, та унеможливив стороні відповідача надати суду свої аргументи, які могли спростувати доводи позивача.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження №41, отриманого 08.12.2025 року із застосунку «Дія».

Згідно довідки №120, виданої 27.10.2025 року деканатом Кам`янець-Подільського університету імені Івана Огієнка, ОСОБА_3 , є студенткою 4 курсу історичного факультету ОС «бакалавр» спеціальності 052 Політологія за освітньо-професійною програмою Політологія Кам`янець-Подільського університету імені Івана Огієнка денної форми навчання за кошти фізичних та юридичних осіб. Термін навчання з 01.09.2022 року по 30.06.2026 року.

Копією договору №2-ПЛІІ(4) про навчання у закладі вищої освіти від 14.02.2024 року підтверджується, що ОСОБА_3 є студенткою історичного факультету ОС «бакалавр» спеціальності 052 Політологія Кам`янець-Подільського університету імені Івана Огієнка денної форми навчання за кошти фізичних або юридичних осіб.

У зв`язку із навчанням у Кам`янець-Подільського університеті імені Івана Огієнка, ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття, потребує матеріальної допомоги своїх батьків.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності забезпечення повнолітньої дитини на період навчання, та реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються СК України та передбачають обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (ч.3 ст.3 ЗУ «Про освіту»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналізуючи викладене, стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки №120, виданої 27.10.2025 року деканатом Кам`янець-Подільського університету імені Івана Огієнка, ОСОБА_3 , є студенткою 4 курсу історичного факультету ОС «бакалавр» спеціальності 052 Політологія за освітньо-професійною програмою Політологія Кам`янець-Подільського університету імені Івана Огієнка денної форми навчання за кошти фізичних та юридичних осіб. Термін навчання з 01.09.2022 року по 30.06.2026 року.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Враховуючи, що повнолітня донька сторін продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, колегія суддів з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен призводити до збагачення, вважає, що аліменти у розмірі 3028 грн., щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, відповідатимуть критерію розумності та достатності.

Саме така сума відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції того, що відповідач утримує матір інваліда, колегія суддів не приймає, оскільки дана обставина не виключає можливість відповідача надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка її потребує у зв`язку із продовженням навчання.

Аргументи апелянта, що судовий розгляд справи відбувся під час перерви між повітряними тривогами та сторону відповідача суд не повідомив, чим порушив вимоги ЦПК України, та унеможливив стороні відповідача надати суду свої аргументи, які могли спростувати доводи позивача, є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, що сторона відповідача була належним чином повідомлена про розгляд справи, жодного разу в судове засідання не з`являлась, що призводило до неодноразового відкладення розгляду справи. Так зокрема 03.02.2026 року, 24.02.2026 року від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Судом було відкладено розгляд на 01.04.2026 року, про що належним чином були повідомлені сторони. Однак в судове засідання сторона відповідача не з`явилась, а також не скористалась правом на викладення своїх аргументів у відзиві на позов.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 1 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

І.М. Литвинюк

М.І. Кулянда