Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №706/374/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/398/26 Справа № 706/374/26 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Орендарчук М. П. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Олійника М.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

в с т а н о в и в:

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 27.02.2026 о 19-05 год. по провул. Миру в с. Христинівці керував транспортним засобом – автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі зі згоди водія, стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП «Христинівська багатопрофільна лікарня» Христинівської міської ради, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 8 від 27.02.2026, результат огляду – ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння 0,503 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що при розгляді справи судом порушено норми процесуального та матеріального права.

Судом розглянуто справи у відсутність його захисника. Він не був повідомлений про розгляд справи 16.04.2026.

Огляд в лікарні проводився з порушенням вимог Інструкції, оскільки він висловив недовіру до огляду з використанням спеціальних технічних засобів та просив провести огляд за допомогою лабораторного дослідження біологічного середовища. Однак, йому у цьому було відмовлено і огляд було проведено лише за допомогою спеціальних технічних засобів одноразово.

Його недовіра було викликана тим, що перед проведенням огляду його не поінформували що це за спеціальний технічний засіб та про порядок його застосування , не надали на нього сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які не були долучені до протоколу.

Згідно п. 8 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я, у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуєчого дослідження – газорідинної хроматонгафії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі. Чого зроблено не було.

Оскільки висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння складений з порушенням вимог Інструкції, тому його слід вважати недійсним.

Також в Інструкції зазначено, що при огляді на стан сп`яніння, обстеження проводиться двічі з інтервалом 20 хвилин.

В акті медичного огляду № 8 від 27.02.2026 зазначено про обстеження за допомогою спеціального технічного засобу Алкофор-307 о 20-00 та через 20 хв. о 20-20, хоча згідно відеозапису повторне обстеження не проводилося, тобто лікар ОСОБА_2 вніс до акта завідомо неправдиві відомості.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Олійника М.Ф., які підтримали другу апеляційну скаргу, просили її задовольнити, щодо першої апеляційної скарги заперечили, оскільки вона була подана не ОСОБА_1 , а захисником Маргаряном і Сім`янець О.М. її не підписував, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі ПДР) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порушення цих вимог тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , викладену в апеляційній скарзі, про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 602329 від 27.02.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 27.02.2026 о 19-05 год. по провул. Миру в с. Христинівці керував транспортним засобом – автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі зі згоди водія, стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП «Христинівська багатопрофільна лікарня» Христинівської міської ради, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 8 від 27.02.2026, результат огляду – ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння 0,503 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 8 від 27.02.2026, згідно якого ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, 0,503‰;

- даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, огляд проведено у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, хитка хода. Огляд проведено за допомогою приладу Drager, результат огляду на стан сп`яніння 0,53 ‰;

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного…сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 направлений до КНП «Христинівська БП» у зв`язку з виявленням у нього під час огляду поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкого запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткого мовлення, хиткої ходи;

- даними відеозапису з нагрудного камери поліцейського, повторно переглянутого апеляційним судом, на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. В ході спілкування, у останнього працівником поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення, хитка хода, про що повідомлено ОСОБА_1 . Останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці або в медичному закладі, погодився проїхали в лікарню. Також зафіксовано подальше доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу та проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора. Результат огляду був позитивним 0,53‰. В ході спілкування з лікарем, ОСОБА_1 повідомив, що останній раз алкогольні напої вживав в ранці, пив коньяк. Також працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Будь-яких заперечень щодо проведеного огляду та його результатів останній не висловлював. Також не висловлював скарг щодо дій працівників поліції та медичного персоналу.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено в медичному закладі за добровільної згоди останнього, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.

Більш того відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, апеляційному суду не надано та в апеляційній скарзі захисника не наведено.

Щодо огляду на стан сп`яніння, то оглядом ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до показників приладу ганоаналізатор, показник вимірювання вмісту спирту у видихуваному повітрі становить 0,503 проміле.

Заключний діагноз про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та технічних даних.

Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами вказаного огляду та оскаржував ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

При цьому, протокол та додані до нього матеріали не містять будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які б вказували на факт незгоди водія зі змістом протоколу та з результатами огляду.

Те, що ОСОБА_1 не були надані сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора, не може свідчити про неправильність результатів або про незаконність проведення огляду на стан сп`яніння та порушення вимог Інструкції, про які зазначає останній в апеляційній скарзі.

Апеляційним судом не встановлено в діях працівників поліції та працівників медичного закладу порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Більш того, з переглянутих відеозаписів вбачаєтсья, що на них зафіксовані події відображені у хронологічнії послідовності. Відеозапис містить дані, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх істотних обставин справи. Будь-яких підстав вважати, що відеозапис є неповним чи змонтованим з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в апеляційного суду не має.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

Тому вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена, його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно, а твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст. 33, 36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.

Стосовно порушеного ОСОБА_1 питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вважаю його таким що не є порушеним, тому не підлягає поновленню.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -

п о с т а н о в и в:

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба