Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №562/3218/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/3218/25

Провадження № 22-ц/4815/1308/26

Головуючий у Здолбунівському районному суді

Рівненської області: суддя Кушнір О.Г.

Рішення суду першої інстанції

(скорочений текст) проголошено:

о 14 год. 04 хв. 26 березня 2026 року

у м. Здолбунів Рівненської області

Повний текст рішення складено: 03 квітня 2026 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія";

відповідач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізоч-Агропродукт";

за участі: учасники справи і їх представники в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року в суд звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія" (далі - ТОВ "Західна агровиробнича компанія") з позовом до ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізоч-Агропродукт" (далі - ТОВ "Мізоч-Агропродукт") про визнання укладеною додаткової угоди №б/н від 01 квітня 2025 року до договору оренди землі №б/н від 10 жовтня 2014 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 , визнання відсутнім у ТОВ «Мізоч-Агропродукт» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:01:002:0009 площею 1,62га та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 61070464.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 10 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Колос-Інвест» як орендарем укладено договір оренди землі, за яким орендар набув право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:01:002:0009 площею 1,62га, розташованої на території Дерманської Першої сільської ради Рівненської області.

За умовами пункту 8 договору оренди землі сторони з урахуванням внесених додатковою угодою від 25 липня 2018 року змін домовилися, що договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди, але в будь-якому випадку є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем, та після закінчення збирання врожаю орендар має переважне право поновити його на новий строк, повідомивши орендодавця за три місяці до закінчення строку дії договору. Строк дії договору оренди спливає 25 липня 2025 року, тому 03 квітня 2025 року позивач надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору, який відповідач отримав 19 квітня 2025 року.

Проте будь-якої відповіді на надісланий лист відповідач не надав та не скористався передбаченими ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» правами, а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження договору оренди на новий строк, тому орендар скористався своїм переважним правом на поновлення договору.

Разом з тим відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди спірної земельної ділянки проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 61070464 та позивач дізнався про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мізоч-Агропродукт» договору оренди на цю ж ділянку, що порушує права ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

Рішенням Здолбунівського районного суду від 26 березня 2026 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відмовлено у позові до ОСОБА_1 , ТОВ "Мізоч-Агропродукт" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав установленими та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати та задовольнити позов повністю.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про передчасність висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову, адже позивач належно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, він повідомив орендодавця щодо наміру поновити договірні відносини на новий строк більше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору, додавши до свого повідомлення проєкт відповідної додаткової угоди, а також продовжував користуватися земельною ділянкою.

У постанові від 17 липня 2024 року у справі №911/1284/23 Верховний Суд вказував, що орендар (а за аналогією - і орендодавець) повинен усвідомлювати необхідність документального підтвердження свого звернення. За умови направлення засобами поштового зв`язку належним підтвердженням є: опис вкладення, розрахункова квитанція, рекомендоване повідомлення про вручення з відображенням інформації про особу отримувача.

Між тим, орендодавцем не було надано опису вкладення до рекомендованого листа, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення є неналежної якості внаслідок неможливості встановити дати, ідентифікувати адресата і відправника, а також відсутній номер поштового відправлення. Отже, очевидною є невідповідність наведеного нормам ст.ст. 76, 89, 95 ЦПК України.

Тому суд, приймаючи неналежне рекомендоване відправлення про вручення пошитого відправлення як достатній доказ знизив стандарт доказування для відповідача, не зазначивши при цьому в оскаржуваному рішенні, яким чином він встановив дату відправлення з нечитабельного документа, не пояснивши, чому відсутність опису вкладення не позбавляє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення доказового значення щодо змісту листа, не надавши оцінки відсутності повідомлення про вручення, яке є обов`язковим елементом доказування.

За цих обставин якщо ОСОБА_1 факт своєчасного надіслання листа-заперечення не доведений належними і допустимими доказами, настає правовий наслідок, прямо передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №926/2720/21.

Заявник звертає увагу, що орендодавцем документально не підтверджено виконання свого обов`язку щодо надіслання позивачу відповіді на лист-повідомлення від 03 квітня 2025 року №2200, що є підставою для задоволення позову.

Вважає, що судом не враховано, що своїми письмовими поясненнями від 20 січня 2026 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" прямо заперечувало факт отримання від ОСОБА_1 заяву від 20.02.2025, фіскальний чек від 20.05.2025, ф. 119 "Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу" 3574000195666. При цьому заявлялося про витребування цих документів та договору оренди землі від 25 липня 2025 року між відповідачами, що було знехтувано судом попередньої інстанції.

Тому, не вирішивши зазначене клопотання, чим було позбавлено позивача ефективного процесуального механізму для спростування доказу відповідача, судом порушено вимоги ч. 1 ст. 222, ст. 12 ЦПК України.

У поданому відзиві ТОВ "Мізоч-Агропродукт", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

04 серпня 2026 року представником ТОВ "Західна агровиробнича компанія" - адвокатом Слівінським І.О. заявлено письмове клопотання про проведення судового засідання о 10 год. 30 хв. 01 вересня 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комунікаційної платформи ВКЗ (https:// vkz. court. gov. ua).

В подальшому, 26 серпня 2026 року, цим же представником заявлено письмове клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що о 10 год. 15 хв. 01 вересня 2026 року він братиме участь як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" у розгляді Великоолександрівським районним судом Харківської області справи №650/3416/25. При цьому просить визнати наведену обставину поважною причиною неявки в засідання апеляційного суду, однак будь-яких доказів про його участь у справі №650/3416/25 саме на зазначені час і дату ним надано не було.

Між тим, клопотання не підлягає до задоволення.

Так, відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належно повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тобто процесуальним законом надано право розглядати справу за відсутності сторін, які належно повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.

Колегією суддів ураховується, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" належно повідомлене про день, час та місце розгляду справи; клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представником позивача було подано, проте згодом він змінив свою процесуальну позицію, клопочучи про відкладення розгляду справи; причин, що унеможливили б укладення договору цією юридичною особою про правову допомогу з іншим адвокатом з метою представництва інтересів товариства в апеляційному суді не навело.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19)).

Оскільки неможливості розгляду справи за відсутності представника ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не встановлено, ним реалізовано своє право на викладення відповідних доводів і аргументів в апеляційній скарзі та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (ст. 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи за відсутності представника ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не свідчитиме про порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5622681900:01:002:0009 загальною площею 1,62 га, цільове призначення якої визначене для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Дерманської Першої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №054769, виданим 22 грудня 2005 року Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області, та інформаційною довідкою №444540118 від 22 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

10 жовтня 2014 між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Колос-Інвест» як орендарем укладено договір оренди землі з кадастровим номером 5622681900:01:002:0009 площею 1,62га строком на п`ять років.

Додатковою угодою №1 від 25 липня 2018 року до договору оренди землі від 10 жовтня 2014 року замінено орендаря на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а строк дії оренди - до 25 липня 2025 року. Відповідні зміни зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується інформаційною довідкою №444540118 від 22 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

За умовами пункту 8 договору оренди землі сторони домовилися, що договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору, але в будь-якому випадку є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем, та після закінчення збирання врожаю орендар має переважне право поновити його на новий строк, повідомивши орендодавця за три місяці до закінчення строку дії договору.

Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 , ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листом-повідомленням за вих. №2200 від 03 квітня 2025 року звернулося до орендодавця з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки.

До листа було долучено проєкт додаткової угоди №БН від 01 квітня 2025 року, в якій позивачем запропоновано:

- доповнити розділ «Строк дії договору» таким чином: «Даний договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись»;

- доповнити розділ «Умови використання земельної ділянки» таким чином: «Поновлення договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона даного договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення цього договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору не пізніше, ніж за 1 (один) місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії договору, з одночасним відправленням іншій стороні за договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення договору»;

- доповнити розділ «Прикінцеві положення» положеннями такого змісту: «Сторони домовилися, що для комунікації з приводу виконання умов договору, орендар використовує усі можливі засоби зв`язку, в тому числі: - направлення рекомендованих листів з повідомленнями на адресу орендодавця, вказану у реквізитах даного договору; - повідомлення орендодавця за номером телефону , вказаним ним у цьому договорі (усно, текстові/голосові повідомлення у будь-який доступний спосіб); - направлення листів/повідомлень на адресу електронної пошти орендодавця. При цьому, офіційною адресою електронної пошти орендодавця є: email: офіційною електронною адресою електронної пошти орендаря є: e-mail:_ ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони погодилися, що у випадку відсутності зв`язку з орендодавцем та неможливістю повідомити його про виконання даного договору способами, зазначеними у цьому пункті договору, орендар має право публікувати інформацію, оголошення та ін. повідомлення щодо виконання даного договору на своєму сайті: https://www.ulf.com.ua та такий спосіб повідомлення орендодавця вважається достатнім.»

- інші положення договору оренди залишаються без змін.

- додаткова угода набирає чинності з дня її підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору оренди».

Лист-повідомлення та додаткову угоду ОСОБА_1 направлено 03 квітня 2025 року поштовим відправленням, що засвідчено описом вкладення в пріоритетний лист, адресованим орендодавцю, який отримано відповідачем 19 квітня 2025 року.

У відповідь на лист-повідомлення позивача ОСОБА_1 21 квітня 2025 року на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направлено лист про небажання укладати будь-які договори та поновлювати дію договору оренди на новий строк, про що зазначав ще в аналогічного змісту листі від 20 лютого 2025 року, який направлявся позивачу поштовими послугами Акціонерного товариства "Укрпошта", що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обставини неотримання від ОСОБА_1 зазначених листів позивач належними доказами не спростував.

З інформаційної довідки №444540118 від 22 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 25 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мізоч-Агропродукт» було укладено договір оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:01:002:0009 строком на 7 років.

Оскільки між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 не досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 10 жовтня 2014 року, строк якого закінчився 25 липня 2025 року, орендодавець після спливу строку його дії уклав договір оренди землі з іншим орендарем - ТОВ «Мізоч-Агропродукт», який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 липня 2025 року.

Вважаючи, що його суб`єктивні права на оренду землі порушуються відповідачами внаслідок неможливості реалізації свого переважного права на поновлення відповідного договору, у вересні 2025 року в суд звернулося ТОВ "Західна агровиробнича компанія" з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "Мізоч-Агропродукт" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки ОСОБА_1 до закінчення строку договору оренди землі повідомив орендаря про відсутність наміру поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною йому земельною ділянкою. При цьому лист орендодавця є достатнім доказом його відмови від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Крім того, для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін. Натомість волевиявлення ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.

Отже, незгода орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

Тому судом у задоволенні позову ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відмовлено.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду (ст. 90 ЗК України).

За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно із ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

Нормами частин першої-третьої та п`ятої-шостої ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За правилами ч.2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, відповідно до ч.ч.1-5 цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно ізст. 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1ст. 777 ЦК України.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбаченихст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року в справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, визначеного ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята ст. 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Подібні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 902/619/17 та від 27 червня 2019 року у справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Тому наведені обставини підтверджують безпідставність доводів позивача щодо порушення його прав, оскільки ОСОБА_1 у відповідь на пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі повідомив ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про небажання поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною йому земельною ділянкою.

Загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Згідно ч.4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Тому для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому судом встановлено, що волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі №379/1354/18, від 25 березня 2020 року у справі 379/1439/18, від 15 лютого 2023 року у справі №399/295/11, від 15 травня 2023 року у справі №693/137/22.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зауважував, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (постанови від 28 травня 2024 року у справі №604/648/23, від 12 квітня 2024 року у справі №131/970/23).

При цьому направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди (постанова Верховного Суду від 31 січня 2025 року у справі №604/646/23).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За правилами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Приходячи до переконання про залишення апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів бере до уваги, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендарем будь-яким чином не порушує переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія», адже дія попереднього договору оренди землі закінчилася, а новий договір укладений відповідачами вже після його припинення.

Щодо доводів апеляційної скарги про передчасність висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову, то вони спростовуються тим, що у ТОВ "Західна агровиробнича компанія" після припинення договору оренди землі із ОСОБА_1 втрачено переважне право на оренду спірної земельної ділянки.

Не можна погодитися із аргументами заявника про хибність тверджень стосовно оцінки тих обставин, що орендодавцем не було надано опису вкладення до рекомендованого листа, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення є неналежної якості внаслідок неможливості встановити дати, ідентифікувати адресата і відправника, а також відсутній номер поштового відправлення, що свідчить про порушення судом правил ст.ст. 76, 89, 95 ЦПК України.

Так, на а.с. 55-61 містяться оригінал заяви ОСОБА_1 від 20 лютого 2025 року про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди з ТОВ "Західна агровиробнича компанія", копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 25 лютого 2025 року та від 28 квітня 2025 року на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" від ОСОБА_1 , копія фіскального чека АТ "Укрпошта" від 23 квітня 2025 року, оригінал письмової відповіді ОСОБА_1 від 21 квітня 2025 року на лист-повідомлення позивача від 03.04.2025 №2200 про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі, копії двох фіскальних чеків від 05 листопада 2025 року, дві копії описів вкладення до 3574000220245 на ім`я ТОВ "Західна агровиробнича компанія" і до 3574000220237 на ім`я ТОВ "Мізоч-Агропродукт".

Наведені оригінали і копії документів є чіткими та читабельними.

Отже, у своїй сукупності зазначені докази об`єктивно і переконливо підтверджують факти направлення і вручення ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листів ОСОБА_1 про відмову від продовження дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:01:002:0009 площею 1, 567 га на території Мізоцької селищної ради, яка належить орендодавцю.

Не заслуговують на увагу покликання про недодержання судом норм процесуального права.

Так, згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би хибне розв`язання спірних правовідносин, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.

При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Тому колегія суддів не згодна як з необґрунтованими і з аргументами автора скарги про залишення без вирішення пояснень позивача від 20 січня 2026 року, витребування документів та договору оренди землі від 25 липня 2025 року, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 222, ст. 12 ЦПК України.

В решті доводи апеляційної скарги колегією суддів також визнаються необґрунтованими, а тому відхиляються.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ТОВ "Західна агровиробнича компанія" у задоволенні позову.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 березня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

С.О.Гордійчук