Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №571/127/20 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 571/127/20

Провадження № 22-ц/4815/1117/26

Головуючий у Рокитнівському районному суді

Рівненської області: суддя Комзюк А.Ф.

Рішення суду першої інстанції

(скорочений текст) проголошено:

о 15 год. 25 хв. 26 лютого 2026 року

у селищі Рокитне Рівненської області

Повний текст рішення складено: 03 березня 2026 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Гордійчук С.О.

учасники справи:

орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, - заступник керівника Сарненської окружної прокуратури Рівненської області;

позивач – Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області;

відповідач – ОСОБА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Державне підприємство спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс";

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Ярощука Юрія Антоновича на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року в суд звернувся заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Біловізької сільської ради Рокитнівського району Рівненської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Державне підприємство спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Держспецлісгосп" (далі – ДП СЛАП "Рокитнівський держспецлісгосп"); про відшкодування 31 086, 29 гривень збитків, завданих незаконною порубкою лісу.

Мотивуючи вимоги, прокурором вказувалося, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» встановлено факт незаконної порубки ОСОБА_1 п`яти дерев породи «сосна сироростуча», із діаметрами пнів 28 см (1 дерево), 32 см (2 дерева), та 36 см (2 дерева) у 63 виділі 8 кварталу Біловізького лісництва ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп», що на території Біловізької сільської ради Рокитнівського району Рівненської області.

Інженером з ОЗЛ ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» Притом В.В. 31 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол № 1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

За наслідками розгляду протоколу в.о. головного лісничого ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» Богданцем С.М. 11 лютого 2019 року винесено постанову №1 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 510 гривень штрафу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення на відповідача не оскаржувалася і набрала законної сили.

Вважав, що своїми протиправними діями, завданими внаслідок порушення природоохоронного законодавства ОСОБА_1 згідно із відомістю обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, розрахованої по таксах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної ліску" з урахуванням індексації, незаконною порубкою 5 дерев, загальною масою 3,900 м3, завдав збитки в сумі 30 335,29 гривень та таксової вартості лісодеревини в сумі 751,64 гривень, а разом в сумі 31 086,93 гривень.

Отже, встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вини, шкоди, внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

Посилаючись на норми ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 7, 105, 107 ЛК України, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 45, 1166 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Біловізької сільської ради Рокитнівського району Рівненської області 31 086,29 гривень збитків, завданих незаконною порубкою лісу.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2025 року замінено Сарненську місцеву прокуратуру на її правонаступника - Сарненську окружну прокуратуру; залучено до участі у справі Рокитнівську селищну раду Сарненського району Рівненської області як правонаступника Біловізької сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп».

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2026 року позов прокурора задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області збитки, заподіяні незаконною порубкою лісу, в розмірі 31086, 93 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Рівненської області (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк отримувача ДКС України, код класифікації видатків бюджету -2800), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102, 00 гривень.

У поданій через свого представника – адвоката Ярощука Ю.А. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати та відмовити у позові.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про недоведеність прокурором того, що саме ОСОБА_1 було вчинено незаконну порубку п`яти дерев породи сосна. При цьому в матеріалах справи відсутні належні докази – протокол огляду місця події, де було б зафіксовано пні сироростучих дерев.

Неправильно визначена і сума збитків. Так, із відповідача стягнуто 31 086 гривень, проте в акті обчислення розміру шкоди, завданої лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня росту проведеного ДП СЛАП "Рокитнівський держспецлісгосп", Біловізьке лісництво, квартал 8, вид. 63, вартість завданої шкоди склала 30 335, 29 гривень. Крім того, відсутні докази того, що новобудова, біля якої виявлено лісо деревину, належить ОСОБА_1 . При цьому в справі містяться пояснення працівників ДП СЛАП "Рокитнівський держспецлісгосп", де вказують, що під час виявлення лісу біля новобудови, яка нібито належить відповідачу, останній був відсутній, а знаходився його брат. ОСОБА_2 з кількома молодиками, які завадили вилученню деревини, порізавши зрізи комлів та порізавши в метровку. Тим самим вони заперечили проти причетності ОСОБА_1 до вчинення порубки лісу.

Проти вчинення правопорушення заперечував і сам відповідач.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, 01 лютого 2019 року т.в.о. директора ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» Борисовець В.В. повідомив Рокитнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області про те, що 31 січня 2019 року о 17 год. 00 хв. в кварталі 8 вид. 63 Біловізького ДП СЛАП «Рокитнівський держспелісгосп» виявлено незаконну порубку п`яти дерев породи сосна сироростуча. Виходячи з наявної інформації, встановлено, що лісопорушення було вчинене 30 січня 2019 року о 16.00 годині жителем с.Біловіж ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сума завданої шкоди склала 31 086,93 гривень (а.с.13).

Листом №53 від 01 лютого 2019 року т.в.о. директора ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» Борисовець В.В. повідомив Рокитнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області про те, що квартал 8 вид. 63 Біловізького лісництва знаходиться в межах Біловізької сільської ради, загальна площа виділу становить 12,0 га. Цей квартал до природно-заповідного фонду не відноситься. Протягом 2018 року та в поточному році станом на 31 січня 2019 року планові рубки не проводились (а.с.14).

За змістом доповідних інженера з ОЗЛ Прита В.В. та старшого майстра лісу Рокитнівського лісництва ОСОБА_4 від 01.02.2019, вони доповіли т.в.о. директора ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» про те, що 31 січня 2019 року, перебуваючи на чергуванні по охороні лісових масивів Біловізького лісництва в кварталі 8 вид.63 Біловізького лісництва, виявлено незаконну порубку п`яти дерев породи сосна. Лісодеревина хлистами була стрельована в с.Біловіж до новобудови, що належить жителю цього ж села ОСОБА_1 . Оглядом встановлено, що незаконну порубку вчинено 30 січня 2019 року о 16 год. 00 хв., оскільки того дня випав сніг, а тому слід трелювання трактором не був прикиданий снігом. При спробі вилучити деревину у відповідача його брат ОСОБА_2 з декількома молодиками завадили вилученню деревини, пообрізавши зрізи комлів та порізавши в метровку (а.с.15,16).

З протоколу №1 про адміністративне правопорушення від 31 січня 2019 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 65 КУпАП, вбачається, що 30 січня 2019 року о 16 год. 00 хв. у кварталі 8 вид. 63 Біловізького лісництва ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» відповідач незаконно зрізав п`ять дерев породи сосна звичайна сироростуча, об`ємом 3,90 м3, чим заподіяв державі шкоду на суму 31086,93 гривень. Відповідно до ст. 63 Конституції України він відмовився надавати пояснення та підпису протоколу в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.17).

Відомістю переведення діаметра пня в корі на метри кубічні в корі Біловізького лісництва, квартал №8 виділ (и) 63, встановлено, що було зрізано п`ять дерев сосна, різного діаметру, загальною кубомасою 3,9 м3 (а.с.19).

Відповідно до обчислення розміру шкоди, заподіної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, проведеного ДП СЛАП «Рокитнівське держспецлісгосп» Біловізьке лісництво, квартал 8, вид. 63, вартість завданої шкоди незаконною порубкою п`яти сироростучих склала 30 335,29 гривень (а.с.20).

01 лютого 2019 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення про розгляд справи щодо адміністративного правопорушення відносно нього о 10 год. 00 хв. 11 лютого 2019 року в приміщенні ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп». При цьому довідкою АТ "Укрпошта" підтверджено, що поштове повідомлення повернуто відправнику з відміткою «одержувач відмовився» (а.с.23,24).

Постановою №1 про накладення адміністративного стягнення від 11 лютого 2019 року, яка набрала законної сили, відповідача визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Про прийняте рішення правопорушника повідомлено засобами поштового зв`язку, що стверджується поштовим відправленням рекомендованого листа (а.с.27,28).

Встановлено, шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу у розмірі 31086, 93 гривні відповідачем в добровільному порядку не відшкодована.

Вважаючи, що Біловізькій сільській раді Рокитнівського району Рівненської області незаконною порубкою лісу завдано майнової шкоди, у січні 2020 року в суд звернувся заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі зазначеного органу сільського самоврядування з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ДП СЛАП "Рокитнівський держспецлісгосп"; про відшкодування 31 086, 29 гривень.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності і обґрунтованості вимог прокурора, оскільки об`єктивними та переконливими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджено, що 30 січня 2019 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинено незаконну порубку п`яти дерев породи сосна сироростуча в кварталі 8 вид. 63 Біловізького ДП СЛАП «Рокитнівський держспелісгосп». При цьому розмір завданої шкоди визначено у 31 086,93 гривень.

Завдана матеріальна шкода підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 на користь Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області як правонаступника Біловізької сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, а тому позов прокурора задоволено.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст.ст. 7, 9, 105, 107 ЛК України права власника на ліси здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Право комунальної власності на ліси реалізуються територіальними громадами.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Норми частин першої-третьої ст. 22, частини першої ст. 1166 ЦК України передбачають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності, згідно з чинним законодавством.

Установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно п.7 ч.3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України, в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 11 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку на спеціальний фонд Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області - правонаступника Біловізької сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, на території якої здійснено незаконну порубку лісу.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав прокурор, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Крім того, судом детально і повно обговорено й обставини наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування як органу, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, згідно зі ст.ст. 13, 1311 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №12/2385/18 зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 висловлено висновок, що факт незвернення до суду органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, достатньою підставою для захисту інтересів держави прокурором, та свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом своїх повноважень.

Так, на лист Сарненської місцевої прокуратури №36/6-1333вих-19 від 27.12.2019 ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» листом № 22-20 від 02.01.2020 повідомив, що громадянин ОСОБА_1 , житель с.Біловіж Рокитнівського району, притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП відповідно до постанови №1 від 11.02.2019 року. Відповідач постанову про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржував. За попередньою супровідною від 28.02.2019 помилково не був сплачений авансовий внесок. В зв`язку з цим 22 березня 2019 року постанову №1 від 11.02.2019 додатково було скеровано в органи державної виконавчої служби для примусового стягнення адмінштрафу (а.с.38).

На лист Сарненської місцевої прокуратури №36/6-1113/19 від 05.11.2019 Біловізька сільська рада Рокитнівського району Рівненської області листом №75 від 08.11.2019 повідомила, що кошти на сплату судового збору у бюджеті органу сільського самоврядування не передбачено (а.с.31-32,33).

На лист Сарненської місцевої прокуратури №36/6-30вих-20 від 08.01.2020 Біловізька сільська рада Рокитнівського району Рівненської області листом № 329-20 від 10.01.2020 повідомила, що кошти на сплату судового збору у бюджеті органу сільського самоврядування не передбачено; юрист у сільській раді відсутній (а.с.41-42,43).

Разом з тим Біловізькою сільською радою Рокитнівського району Рівненської області та ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» станом на січень 2020 року не вжито жодних заходів щодо виконання покладених на них законодавством обов`язків щодо захисту інтересів держави, а саме відшкодування шкоди в судовому порядку.

За цих обставин прокурор правильно втрутився у правовідносини, захищаючи інтереси держави в особі органу сільського самоврядування.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 незаконної порубки п`яти дерев породи сосна, відсутність у справі протоколу огляду місця події, де було б зафіксовано пні сироростучих дерев і хибне визначення розміру збитків, то з ними погодитися не можна.

Так, матеріали справи містять достатні і переконливі докази, які в своїй сукупності свідчать про скоєння відповідачем незаконної порубки дерев породи сосна, а також об`єктивний розмір завданих збитків.

Більше того, постановою №1 про накладення адміністративного стягнення від 11 лютого 2019 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Спростовуються правильністю висновків суду і аргументи про неправильне застосування норм матеріального права.

Не заслуговують на увагу покликання про недодержання судом норм процесуального права.

Так, згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би хибне розв`язання спірних правовідносин, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.

При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

В решті доводи апеляційної скарги колегією суддів також визнаються необґрунтованими, а тому відхиляються.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Ярощука Юрія Антоновича залишити без задоволення, а рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

С.О.Гордійчук