Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №554/10590/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10590/25 Номер провадження 22-ц/814/1833/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича на заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії.

Позовна заява обґрунтована тим, що на обліку в Головному управління перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вказував, що розпорядженням № 163750027573 від 11.03.2025 виплата пенсії ОСОБА_1 була призупинена у зв`язку з скасуванням довідки МСЕК.

У зв`язку із вказаним на підставі ст.1212 ЦК України позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму переплати в розмірі 40094,41 грн та понесені судові витрати.

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 13 жовтня 2025 року позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суму надмірно виплаченої пенсії в розмірі 40094,41 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3028 грн.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що діюче законодавство встановлює пенсіонеру обов`язок і звужені терміни (3 місяці) для звернення із письмовою заявою до ПФУ про призначення пенсії, а органу МСЕК 3-денний строк для скерування оригіналу довідки комісії до ПФУ. І лише за наявності виконання цих двох умов, відповідний орган ПФУ призначає інваліду пенсію.

Виконуючи вимоги діючого законодавства, Міжрайонним Слобідським МСЕК самостійно скеровано до ПФУ оригінал виписки з акту оглядку МСЕК серії 12 ААГ №322100, про що в правому верхньому куті стоїть відмітка про отримання з штих-кодом та вхідним номером ГУ ПФУ в Харківській області за № 5458/15 від 01.03.2024 року (аркуш справи 19). Після отримання оригіналу довідки від МСЕК, вже 06.03.2024 Відповідач звертається з письмовою заявою (в межах 3 місяців) до Індустріального об`єднаного управління ПФУ м. Харкова про призначення пенсії . До заяви Відповідач надав документи: паспорт, РНОКПП, трудова книжка та інші документи для призначення пенсії по інвалідності, які зазначені в розписціповідомленні за вх. № 1629 від 06.03.2024 .

Зауважує, що на момент подання заяви 06.03.2024р. довідка МСЕК не була скасована, а тому Відповідач мав підтверджену 3 групу інвалідності та законне право на виплату цього виду пенсії. В подальшому, з незрозумілих підстав, які не наведені ані в позовній заяві, ані в судовому рішенні, 31.12.2024 року Обласним МСЕК заочно була здійснена перекомісія, за результатами якої рішення Слобідського МСЕК скасовується та ОСОБА_1 визнається таким, що не має інвалідності з моменту її призначення, тобто з 19.02.2024 року.

Наголошує, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Зважаючи на вказані обставини апелянт просить скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 13 жовтня 2025 року, та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Під час розгляду даної цивільної справи судом першої інстанції правильно встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 06.03.2024 на підставі виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ № 322100 від 19.02.2024 відповідачу призначено пенсію по інвалідності у розмірі 2760 грн на місяць. Станом на 31.03.2025 розмір пенсії становив 2980 грн.

До ГУ ПФУ в Полтавській області надійшла Довідка №69 про невизнання інвалідом направлена за належністю листом №200-0306-9/35872 від 06.03.2025 ГУ ПФУ в Харківській області.

Згідно вказаної довідки немає підстав визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 19.02.2024, у зв`язку з чим управлінням призупинено виплату пенсії з 11.03.2025.

З урахуванням цього, виникла переплата пенсії у розмірі 40094,41грн.

Задовольняючи позов , суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи слідує, що довідка МСЕК, яка слугувала підставою для призначення пенсії відповідачу, скасована, але незважаючи на претензію, відповідач грошові кошти не повернув, тому вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює, що поверненню не підлягає безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішення органу, що призначає пенсію.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що надмірно сплачені суми пенсії підлягають поверненню особою, якій вони сплачені, за умови що така надмірна виплата є наслідком рахункової помилки або зловживань з боку набувача, у тому числі шляхом подання недостовірних даних.

Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року, справа № 524/1963/17, провадження № 61-7515св18.

Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволенні позову, оскільки позивачем не наведено обов`язкових умов повернення надмірно виплаченої пенсії, зокрема не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджували б наявні ознаки (обставини) навмисного подання саме відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на пенсію по інвалідності та на визначення її розміру.

Як вбачається з претензії, яка була направлена ОСОБА_1 переплата пенсії виникла за період з 19.02.2024 по 31.03.2025 внаслідок невизнання особи інвалідом.

Таким чином, оскільки грошові кошти у вигляді пенсії виплачені ОСОБА_1 у період коли довідка МСЕК не була скасована та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідача, апеляційний суд доходить висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю правових підстав для повернення виплаченої пенсії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в задоволенні позову на позивача.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

При подачі позову ГУ ПФУ в Полтавській області судовий збір не було сплачено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З даним позовом ГУ ПФУ в Полтавській області звернулося у 2025 році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу складає 3028 грн.

Таким чином, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн, який враховуючи відмову у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача на користь держави.

Окрім того, з ГУ ПФУ в Полтавській області підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 3 633,60 грн.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича - задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 13 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3 633,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов