Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №545/1794/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1794/25 Номер провадження 22-ц/814/1573/26Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дряниця Ю.В., Дорош А.І.

за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Голубенка Володимира Петровича, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) за заявою про поворот виконання рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року адвокат Голубенко В.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, просив ухвалити рішення, яким допустити поворот виконання заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року по справі № 545/1794/25, та в порядку повороту виконання рішення стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 841,91 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року задоволено позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» - стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі сумі 3 994, 27 грн, 3 % річних - 108,54 грн, інфляційні витрати - 462,74 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. На виконання зазначеного рішення приватним виконавцем відкрите виконавче провадження № 78877611, у межах якого із ОСОБА_1 стягнуто суму у розмірі 8 841,91 грн.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.09.2025 року заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року по цивільній справі №545/1794/25 скасовано.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.10.2025 року провадження у цивільній справі № 545/1794/25 за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу закрито через відсутність предмета спору.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

Адвокат Голубенко В.П., представник ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поворот виконання рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції неправильно витлумачив зміст ст.444 ЦПК України, оскільки за змістом вказаної норми закону поворот виконання рішення суду допускається у будь-якому випадку, незалежно від того, у якому порядку скасоване рішення суду, яке виконане.

Роз?яснення суду першої інстанції про можливість звернення до суду із позовом про повернення безпідставно набутих коштів суперечить сталим висновкам Верховного Суду, на які зроблене посилання в апеляційній скарзі.

У відзиві Северенчук Т.М., представниця за довіреністю АТ «Полтавагаз», посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду залишити без змін.

Стверджує, що висновки суду першої інстанції грунтуються на правильному розумінні інституту повороту виконання рішення суду.

Звертається увага, що у межах виконавчого провадження на виконання рішення суду стягнуто 7 593,55 грн заборгованості, а стягнутий виконавчий збір у сумі 1 248,36 грн не може бути стягнутий в порядку повороту виконання рішення суду.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374, ч.4 ст.376 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року задоволено позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» - стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 3 994, 27 грн, 3 % річних - 108,54 грн, інфляційні витрати - 462,74 грн, а також витрати зі оплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн (а.с. 38-40).

У межах виконавчого провадження № 78877611 із ОСОБА_1 стягнуто 8 841,91 грн (а.с. 150 зворот, 151).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.09.2025 року заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року по цивільній справі № 545/1794/25 скасовано (а.с. 72-73).

Ухвалою суду від 14.10.2025 року провадження у цивільній справі № 545/1794/25 за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу закрито через відсутність предмета спору (а.с.115).

Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом ст.444 ЦПК України поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року провадження по справі позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу закрито через відсутність предмету спору. Вказана ухвала стороною відповідача не оскаржувалася та набрала законної сили 29.10.2025 року.

Таким чином, оскільки провадження у справі закрито через відсутність предмету спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав повороту рішення.

Суд роз`яснив заявниці, що для захисту своїх прав та законних інтересів вона має право звернутися до суду із позовом про стягнення безпідставно набутих коштів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Порядок і підстави вирішення судом питання про поворот виконання рішення суду врегульовані нормами ст. 444 ЦПК України, якими встановлено таке.

Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 по справі № 569/15646/16-ц, на яку послався суд першої інстанції, у тому числі зазначено таке:

«Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

…

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.»

Норми ст. 444 – ст.446 ЦПК України не містять заборони або обмежень на вирішення питання про поворот виконання скасованого заочного рішення. За змістом наведених норм процесуального закону поворот виконання рішення полягає в поверненні стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням такого рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі, а також у випадку скасування заочного рішення та ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову чи про задоволення позову проте в меншому розмірі або ж про закриття провадження у справі.

Таке розуміння приписів ст.444 ЦПК України узгоджується із правилами заочного розгляду справ судом першої інстанції, оскільки відповідно до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження, тобто наслідком задоволення заяви про перегляд заочного рішення є скасування ухваленого рішення і новий розгляд справи по суті. Отже, якщо під час нового розгляду справи по суті після скасування заочного рішення, яке вже виконане, суд першої інстанції ухвалить рішення про відмову у позові, задовольнить позов у меншому розмірі, закриє провадження або залишить позов без розгляду, то за аналогією закону відповідно до ч.2 ст.444 ЦПК України виникають підстави для вирішення питання про поворот виконання рішення.

Разом з тим, за змістом ст.444 ЦПК України, як вже зазначено вище, поворот виконання рішення суду має на меті відновити порушене право боржника за скасованим і виконаним рішенням суду, тобто під час нового розгляду справи суд має встановити, що раніше задоволений позов був повністю або частково необгрунтованим, тобто у позивача були відсутні законні підстави отримати через судове рішення кошти чи майно від відповідача у заявленому розмірі.

У межах розгляду цієї справи встановлено, що підставою звернення відповідачки до суду із заявою про поворот виконання рішення стало рішення суду першої інстанції (ухвала) під час нового розгляду справи (після скасування заочного рішення) про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, тобто у зв?язку із відсутністю предмета спору (а.с.115).

У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2025 року справа № 526/2929/24 викладені такі висновки щодо застосування положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

«Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20, на яку посилається заявниця в касаційній скарзі, зроблено висновок, що суд закриває провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Такі ж висновки містять постанови Верховного Суду від 05 листопада 2025 року в справі № 462/8477/24, від 13 листопада 2025 року в справі № 278/330/14-ц та інші.

У цій справі обставини, з якими позивач пов`язує закриття провадження, настали після подання позову та відкриття провадження у справі, що виключає закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.»

Як убачається з матеріалів справи, заочне рішення про стягнення із відповідачки – заявниці ОСОБА_1 , коштів виконане у примусовому порядку 19 серпня 2025 року, що підтверджується постановою виконавця про закінчення виконавчого провадження (а.с.150 зворот).

02 вересня 2025 року заочне рішення, на виконання якого у примусовому порядку стягнуті кошти, скасоване (а.с.72), у подальшому під час нового розгляду справи суд ухвалою від 14 жовтня 2025 року закрив провадження у справі у зв?язку із відсутністю предмету спору (а.с.115). Рішення про закриття провадження ухвалене у зв?язку із поданням АТ «Полтавагаз» (позивачем) заяви про закриття провадження, у якій повідомлено суд про те, що скасоване заочне рішення виконане – 20 серпня 2025 року на рахунок АТ «Полтавагаз» сплачено 7 593,55 грн згідно платіжної інструкції від 20 серпня 2025 року (а.с.110), де платником зазначена ПВ Лукмасло Т.В., призначення платежу – виконавче провадження 78877611.

Не надаючи оцінку законності ухвали суду першої інстанції від 14 жовтня 2025 року, апеляційний зауважує, що обставини, якими АТ «Полтавагаз» обгрунтовувало заявлені вимоги (існування заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу), перестали існувати після подання позову до суду та після початку нового розгляду справи у зв?язку із скасуванням заочного рішення.

З наведеного слідує, що у межах розгляду цієї справи не встановлено істотної обставини для правильного застосування приписів ст.444 ЦПК України, а саме те, що заявлений АТ «Полтавагаз» позов є необгрунтованим (повністю або частково), тобто за встановлених обставин кошти, стягнуті із відповідачки ОСОБА_1 за ухваленим заочним рішенням, не є майном, набутим без достатньої правової підстави.

Враховуючи викладене ухвалу суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотиви відмови у задволенні заяви про поворот виконання рішення у редакції постанови апеляційного суду.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, ч.4 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Голубенка Володимира Петровича, представника ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: Ю.В. Дряниця

А.І. Дорош