Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №545/4637/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4637/25 Номер провадження 22-ц/814/2146/26Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дряниця Ю.В., Чумак О.В.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Грущанського Владислава Олеговича, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2026 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2026 доручено компетентному органу Королівства Нідерланди встановити точне місце проживання, інформацію про офіційне місце роботи, інформацію про розмір доходів відповідача ОСОБА_1 за період з 01.02.2025 по час надання відповіді.

Зобов?язано надіслати судове доручення до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для організації його виконання.

Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу Королівства Нідерланди про виконання цього доручення.

В апеляційній скарзі адвокат Грущанський В.О., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково постановив ухвалу про надання доручення та зупинення провадження у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що відповідач перебуває саме у Королівстві Нідерланди та його працевлаштування має місце саме у Королівстві Нідерланди, а отже твердження позивачки з цього приводу грунтуються на припущенні. За таких обставин звернення суду із міжнародним дорученням є передчасним та необґрунтованим, не відповідає вимогам процесуальної необхідності також у частині зупинення провадження по справі.

Окрім того вказує, що суд залишив поза увагою що 02.02.2026 відповідач визнав позов у частині стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, а отже у такому випадку: 1. предмет спору визначений — 1/3 частка доходу; 2. позов у цій частині визнаний відповідачем; 3. спір щодо способу та розміру аліментів фактично відсутній.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 18 800 грн щомісячно (а.с.1).

В обгрунтування позову посилалася на ненадання матеріальної допомоги відповідачем на утримання двох неповнолітніх дітей.

Ухвалою суду першої інстанції від 29 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін; судове засідання призначене 27 листопада 2025 року (а.с.16-17).

24 листопада 2025 ОСОБА_1 направлено до районного суду відзив на позов, у якому він погодився на стягнення з нього щомісячно 3 500 грн в рахунок сплати аліментів на кожну дитину окремо і просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 18 800 грн щомісячно (а.с.26-31).

27 листопада 2025 адвокат Грущинський В.О., представник ОСОБА_1 вступив до участі у справі (а.с.113).

27 листопада судове засідання не відбулося у зв?язку із перебуванням судді на лікарняному (а.с.116). Наступне судове засідання призначене на 25 грудня 2025 року.

15 грудня 2025 року ОСОБА_2 з дотриманням вимог п.2 ч.2 і ч.3 ст.49 ЦПК України подала до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог: просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у частці від доходу відповідача, а саме у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 18 800 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до ст. 184 СК України та Закону України « Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття, а у разі продовження ними навчання - до досягнення ними 23-річного віку (а.с.121-122).

Того ж дня - 15 грудня 2025 року, ОСОБА_2 подала до суду клопотання про направлення міжнародного запиту з метою встановлення місця проживання, місця роботи та доходів відповідача, посилаючись на те, що їй відомо, про те, що відповідач проживає за межами України, а саме у Королівстві Нідердандів, де він офіційно працевлаштований; у зв`язку з тим, що їй не відома точна адреса проживання, місце роботи, а також дані про офіційні доходи, самостійно отримати таку інформацію не має можливості, тому, посилаючись на ст.498 ЦПК України, просила суд направити через Міністерство юстиції України міжнародний запит (міжнародне доручення) до центрального органу Королівства Нідерландів для встановлення точного місця проживання відповідача ОСОБА_1 , отримання інформації про його офіційне місце роботи та розмір доходів, а також, підтвердження інших відомостей, необхідних для належного розгляду справи про стягнення аліментів. ( а.с.124—126)

Зупиняючи провадження у справи та надаючи доручення компетентному органу Королівства Нідерланди, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання сторони позивача про витребування інформації стосується особи, яка перебуває в Королівстві Нідерланди, що позбавляє суд можливості самостійно витребувати заявлену позивачкою інформацію, тому копії процесуальних документів у справі для виконання підлягають направленню в порядку правової допомоги згідно зі ст. 498, ст. 499 ЦПК України та відповідно до положень Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року. Отже, до надходження відповіді на судове доручення про надання правової допомоги провадження у справі потрібно зупинити відповідно п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України.

Апеляційний суд не перевіряє доводи апеляційної скарги у частині обгрунтованості рішення суду першої інстанції про направлення судового доручення компетентному органу іноземної держави, оскільки така процесуальна дія по суті є витребуванням доказів в порядку ст.84 ЦПК України, тобто направлена на отримання певних документів (доказів), що стосуються відповідача і мають істотне значення для правильного вирішення спору ( п.2 ч.1 ст.182 СК України).

Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала суду про витребування доказів не оскаржується окремо від рішення суду по суті спору. Відповідно до п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Отже, апеляційний суд перевіряє обгрунтованість рішення суду у частині зупинення провадження.

Згідно ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

За нормами п.12 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

За таких обставин суд першої інстанції, задовольнивши заяву позивачки про направлення запиту до компетентного органу іноземної держави, у відповідності до приписів ст.252, ст.253 ЦПК України дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

В апеляційній скарзі не наведено обгрунтованих доводів на користь того, що зупинення провадження у справі перешкоджає всебічному, повному і об?єктивному вирішенню спору.

Керуючись ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Грущанського Владислава Олеговича, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дати виготовлення повного текста постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: Ю.В.Дряниця

О.В.Чумак