Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №537/7964/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/7964/25 Номер провадження 33/814/872/26Головуючий у 1-й інстанції МАРТИШЕВА Т. О. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Близнюка І.В.,

представника потерпілого – адвоката Охмака В.І.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Охмака В.І. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 16 липня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою провадження у справі щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 15.12.2025 року, о 21.30 год., керуючи автомобілем „Mercedes-Benz AMG G63”, д.н.з. НОМЕР_1 , поблизу будинку №35 по вул.Шевченко у м.Кременчук Полтавської області, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної шкидкості руху та скоїв наїзд на автомобіль „BMW 520”, д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований водієм ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.13.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суддя врахував висновок експерта №СЕ-19/117-26/5801-ІТ від 12.06.2026 року та протокол додаткового огляду місця ДТП від 14.05.2026 року відповідно до яких не можливо встановити, чи мав водій ОСОБА_2 технічну можливість запобігти наїзду на припаркований автомобіль. Тобто, дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували про порушення ОСОБА_2 положень п.13.1 ПДР України.

В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого просить постанову судді скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Зазначив, що в діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушення, оскільки саме він, у відповідності до п.13.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної шкидкості руху та скоїв наїзд на автомобіль, який був припаркований ОСОБА_1 та перебував у нерухомому стані.

За умови поганого освітлення даної ділянки дороги та її недостатньої видимості, водій ОСОБА_2 , дотримуючись норм п.12.2 ПДР України, повинен був рухатися із такою швидкістю, яка б дозволяла йому зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

На вказану апеляційну скаргу захисник Близнюк І.В. в інтересах ОСОБА_2 вніс свої заперечення, в яких просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову судді місцевого суду залишити без змін.

Потерпілий ОСОБА_1 та особа, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про місце дату та час слухання, у судове засідання не з`явились. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили.

Вислухавши представника ОСОБА_3 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку захисника Близнюка І.В., який вважав постанову судді законною і обгрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах.

Статтею ст.124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Відповідно до п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Тобто, у даному випадку обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за ст.124 КпАП України є порушення водієм під час руху безпечної дистанції та безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення транспортних засобів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 під час руху транспортним засобом, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної шкидкості руху та скоїв наїзд на припаркований автомобіль.

При цьому, у протоколі відсутні дані про безпечну дистанцію та безпечний інтервал, дотримання водієм яких є складовою частиною п.13.1 ПДР України, а у разі їх порушення, що призвело до зіткнення транспортних засобів, тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Тобто, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають пункту п.13.1 ПДР України, порушення кого ставиться у провину ОСОБА_2 працівниками поліції.

Суд же не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, оцінюючи вищевикладені обставини, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною та обгрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Охмака В.І. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 16 липня 2026 року щодо ОСОБА_4 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ Л.В. Нізельковська