Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №545/5281/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/5281/25 Номер провадження 22-ц/814/2846/26Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді - доповідача Дорош А. І.

Суддів: Дряниці Ю. В., Лобова О. А.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Буряка Дмитра Миколайовича

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року, ухвалене суддею Поповим М. С., повний текст рішення складено – дата не вказана

у справі за позовом Акціонерного товариства «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2025 АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/24140827-SР від 06.01.2024 у розмірі 74 322,69 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 32 711,37 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 41 611,32 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.01.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-анкету №002/24140827-SP про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (кредитний договір). Відповідач є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до п. 1.2.2 кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua, посилання на примірники якої разом з додатками відповідач отримав в мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов`язався неухильно дотримуватися. Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 грн), а саме, надані кредитні кошти в сумі 40 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22% в день. Строк користування - 1 рік з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі. У подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах. Як наслідок, станом на 15.10.2025 заборгованість за кредитним договором становить 74 322,69 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 32 711,37 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) – 41 611,32 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» за участі представника позивача Косатого Дениса Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/24140827-SP від 06.01.2024 у розмірі 74 322,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі заяви-анкети №002/24140827-SP від 06.01.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту «Sportbank» на споживчі потреби, який підписаний відповідачем, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Посилання представника відповідача про відсутність електронного підпису, не знайшло свого підтвердження та не спростовано належними доказами. Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем на виконання умов кредитного договору частково сплачено кошти, а саме, у розмірі 487,13 грн за тілом кредиту, 2 924,75 грн – за відсотками, тобто, внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Суд першої інстанції дійшов переконання, що підписавши кредитний договір №002/24140827-SP від 06.01.2024, ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 3, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №284/157/20-ц. Також, з виписки по особовим рахункам кредитного договору № 002/24140827-SP від 06.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 отримав та використовував кредитні кошти. Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника, яким суди дають оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача. З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед АТ «Таскомбанк» у загальному розмірі 74 322,69 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Буряк Д.М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції послався на виписку по особовим рахунках та зробив висновок про користування кредитними коштами відповідачем, але жодної виписки до позову не надано, не надано її і під час розгляду справи. Позивачем не надані належні докази, а саме первинні документи, які передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем, а також впевнитись в дійсній сумі заборгованості. Саме при наявності підтвердження перерахунку коштів виникає право грошової вимоги, в той час як та обставина, що вказані документи становлять банківську таємницю не звільняє позивача від обов`язку доведення наявності у нього права грошової вимоги, набуття якого позивачем повинно бути здійснено на підставі достовірних документів, які підтверджують таке право вимоги до відповідача. Розрахунок заборгованості стороні відповідача не надано, тому не підтверджено дату виникнення заборгованості, нарахування відсотків до дати виникнення заборгованості, порядок її нарахування, тому є неналежним доказом по справі, в разі появи документів. У матеріалах справи відсутній кредитний договір, який може бути предметом спору. Права позивача з боку відповідача не були порушені, спір відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» просить її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 06.01.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-анкети №002/24140827-SP щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» було укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank» (а.с. 60-65, 131-136).

Згідно з п.1.2 заяви-анкети №002/24140827-SP від 06.01.2024 про приєднання до публічної пропозиції AT «Таскомбанк» ОСОБА_1 просив надати: банківські, фінансові та інші послуги; електронні довірчі послуги, відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті на його ім`я; надати послуги кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку встановлених в тарифах, що складає 100 000,00 грн, з урахуванням умов, визначених в публічній пропозиції та в заяві-анкеті.

Відповідно до умов заявки-анкети, вона є також заявою на відкриття рахунку.

Згідно умов цього договору, відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000,00 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 40 000,00 грн з встановленою процентною ставкою - 0,22% в день, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Положеннями п. 2 заяви-анкети встановлено, що позичальник підтвердив, що перед підписанням цієї заяви-анкети він ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, у тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання та примірник якої разом з додатками він отримав в мобільному додатку «Sportbank», з якою він повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватись. Після отримання банком цієї заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції та підписання банком заяви про приєднання до публічної пропозиції, публічна пропозиція разом із додатками та цією заявою-анкетою будуть складати договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що укладений між ним та банком.

У пункті 1.2.1 заяви-анкеті узгоджений порядок створення ключової пари, для створення електронного підпису, а саме відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (зазначеним у змісті заяви-анкети). Відповідач підтвердив, що створений електронний підпис є аналогом його власноручного підпису та його накладення, що ініційоване ним в мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на правочині та документах на паперових носіях.

Договір підписано відповідачем 06.01.2024 шляхом накладення власноручного підпису в мобільному застосунку «Sportbank».

До матеріалів справи також надано публічну пропозицію (оферту) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та наповнення, тарифи та умови обслуговування картки «Sportbank», затверджені протоколом засіданням тарифного комітету АТ «Таскомбанк» №57-3 від 07.10.2021, відповідно до яких встановлюються види операцій/послуг, розмір тарифів за надані послуги за карткою «Sportbank» (а.с. 66-69, 111-126).

З наданої позивачем виписки по особовим рахункам кредитного договору №002/24140827-SP за період з 06.01.2024 по 15.10.2025, вбачається рух коштів, а також, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості (а.с. 140-150).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого АТ «Таскомбанк» по кредитному договору №002/24140827-SP від 06.01.2024, станом на 15.10.2025 заборгованість відповідача складає 74 322,69 грн, з яких: 32 711,37 грн - заборгованість по тілу кредиту ( в тому числі прострочена), 41 611,32 грн - заборгованість по процентам ( в тому числі прострочена) (а.с. 58-59).

12.09.2025 АТ «Таскомбанк» направило на адресу відповідача повідомлення-вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №002/24140827-SP від 06.01.2024 (а.с. 70).

На підставі заяви-анкети №002/24140827-SP від 06.01.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту «Sportbank» на споживчі потреби, який підписаний відповідачем, а тому наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Посилання представника відповідача про відсутність електронного підпису, не знайшло свого підтвердження та не спростовано належними доказами.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем на виконання умов кредитного договору частково сплачено кошти, а саме у розмірі 487,13 грн - за тілом кредиту, 2 924,75 грн – за відсотками.

Також, з виписки по особовим рахункам кредитного договору №002/24140827-SP від 06.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 отримав та використовував кредитні кошти (а.с. 140-150).

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч.1, 2 ст. 641 ЦК України вбачається, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України регламентує, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Верховний Суд у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 зазначив, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Тобто, внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

За змісту норми, закріпленої у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника, яким суди дають оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь- яким контррозрахунком відповідача. Зазначену позицію закріплено в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитним договором №002/24140827-SР від 06.01.2024 у розмірі 74 322,69 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 32 711,37 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 41 611,32 грн.

Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судом першої інстанції, що 06.01.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с. 60-65).

Заява-договір на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 06.01.2024 є кредитним договором №002/24140827-SР від 06.01.2024.

ОСОБА_1 з 06.01.2024 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до заяви-договору на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» «Sportbank» (а.с. 65 зворот).

Умовами кредитного договору визначено, що ознайомившись з публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Згідно умовами заяви-договору на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті. Встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 100 000 гривень, а саме, надані кредитні кошти в сумі відповідно запиту або суму, вказану в мобільному додатку в подальшому, в період дії поточного рахунку, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом – 0,22% в день; строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Положеннями п. 2 заяви-анкети встановлено, що позичальник підтвердив, що перед підписанням цієї заяви-анкети він ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, у тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання та примірник якої разом з додатками він отримав в мобільному додатку «Sportbank», з якою він повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватись. Після отримання банком цієї заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції та підписання банком заяви про приєднання до публічної пропозиції, публічна пропозиція разом із додатками та цією заявою-анкетою будуть складати договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank, що укладений між ним та банком.

У пункті 1.2.1 заяви-анкеті узгоджений порядок створення ключової пари, для створення електронного підпису, а саме відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (зазначеним у змісті заяви-анкети). Відповідач підтвердив, що створений електронний підпис є аналогом його власноручного підпису та його накладення, що ініційоване ним в мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на правочині та документах на паперових носіях.

Відповідач ОСОБА_1 допустив неналежне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №002/24140827-SР від 06.01.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.10.2025 становить 74 322,69 грн, з яких: 32 711,37 грн - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена), 41 611,32 грн - заборгованість по процентам (в тому числі прострочена) (а.с. 58-59).

12.09.2025 АТ «Таскомбанк» направило на адресу відповідача повідомлення-вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №002/24140827-SP від 06.01.2024 (а.с. 70).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений та погодився з умовами надання кредиту, на підставі чого 06.01.2024 між сторонами укладено договір №002/24140827-SР від 06.01.2024, в якому відображені умови надання кредиту, ОСОБА_1 з умовами кредитного договору погодився, про що свідчить його електронний підпис.

На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до АТ «Таскомбанк» із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право на відмову від укладення договору, користувався кредитними коштами, до АТ «Таскомбанк» із відповідною заявою не звертався.

Як встановила колегія суддів, з виписки по особовим рахункам кредитного договору №002/24140827-SР за період з 06.01.2024 по 15.10.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами (а.с. 140-150).

За змістом статей 6, 626, 627, 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати текст кредитного договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману споживача, зокрема, в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, що надані розрахунки заборгованості не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Крім цього, по справі вбачається часткове погашення відповідачем заборгованості по кредитному договору, а саме внесення ним грошових коштів по тілу кредиту та відсотках.

Доводи та вимоги апеляційної скарги, в межах яких суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним у справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavinandothersv. Ukraine, №4909/04, § 58).

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381–384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Буряка Дмитра Миколайовича – залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Ю. В. Дряниця О. А. Лобов