Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №686/17807/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 686/17807/26

Провадження № 33/4808/524/26

Категорія ч.3 ст.126 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Курка В.М. на постанову Коломийського міськрайонного суду від 28 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним за ч.3 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн. судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_1 07.06.2026 року о 12:14 год. в м. Хмельницький на проспекті Миру, 76, керував транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами Чугуївським відділом ДВС у Чугуївському районі Харківської області від 20.08.2025 р. Таким чином, ОСОБА_1 порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ст.126 ч.3 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Курко В.М. вказує на те, що постанова суду є незаконна та необґрунтована, винесена без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події. Стверджує, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав належної оцінки поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, ОСОБА_1 про наявність обмеження у праві керування транспортним засобом не знав до зупинки працівниками поліції 07.06.2026 року. Державний виконавець не ознайомлював його із вказаною постановою, копію не надавав, а поштою апелянт її не отримував і не знав про наявність такого обмеження. Про це він одразу повідомив поліцейських на місці, що також підтверджується долученим до справи відеозаписом. Необізнаність ОСОБА_1 додатково підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 02.07.2026 року, згідно з якою постанову про обмеження у праві керування від 20.08.2025 року було відправлено Укрпоштою, однак листи повернулися до виконавчої служби у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що копія постанови була направлена апелянту рекомендованим поштовим відправленням та фактично отримана ним, як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження». Оскільки ОСОБА_1 не отримував постанову про накладення обмеження та не був обізнаний про її існування до моменту зупинки, він не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення правопорушення. Відсутність доказів обізнаності особи про наявність виконавчого провадження та винесення в ньому відповідної постанови унеможливлює підтвердження вини у формі умислу, що свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник подав клопотання про розгляд справи у відсутність його та ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався вимог наведених норм права та дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686345 від 07.06.2026 року (а.с.1); копією постанови державного виконавця серії ВП№60377936 від 20.08.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.6).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про винесення постанови державного виконавця, спростовується його власними поясненнями про наявність виконавчого провадження про стягнення заборгованості по аліментах, наданими під час події правопорушення 07.06.2026 року. Крім того, як вбачається з відповіді Чугуївського відділу ДВС, виконання судового наказу про стягнення аліментів проводилося шляхом накладення арешту на майно боржника, оголошенням розшуку майна боржника, звернення стягнення на зарплату боржника. Про ці рішення та існування заборгованості за аліментами ОСОБА_1 було достеменно відомо, оскільки проводилися утримання з його зарплати, а тому він мав цікавитись станом виконавчого провадження та приймати всі заходи для скорішого виконання судового рішення. Факт отримання ним постанови про обмеження керування транспортними засобами не підлягає перевірці та доказуванню в даній справі, оскільки він мав знати про стан виконавчого провадження та прийняті державним виконавцем передбачені законодавством постанови.

Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі на відсутність умислу в діях ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки склад адміністративного правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП є формальним. Факт керування транспортним засобом під час дії встановленого обмеження вже сам по собі є правопорушенням, незалежно від наміру або мотивів особи.

Суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення.

Постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Курка В.М. залишити без задоволення.

Постанову Коломийського міськрайонного суду від 28 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт