Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №279/2745/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/2745/26Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665,60 грн судового збору.

Згідно з постановою судді місцевого суду, водій ОСОБА_1 20.04.2026 о 15:00 год в м. Коростень по вул. Героїв Небесної Сотні керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, нестійка хода), водію у встановленому законодавством порядку було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення ступеня алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікарні, на що останній відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР. Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що транспортний засіб поліції не мав написів «ПОЛІЦІЯ» (патрульного обклеювання) або інших атрибутів службового автомобіля. Зазначає, що відмовився їхати в медичний заклад через попередній досвід взаємодії з правоохоронними органами та ТЦК. Вказує, що у стані сп`яніння не перебував, якби запропонували «Драгер»-не мав наміру ухилятися від такої перевірки. Вважає, що суд не дослідів можливості огляду на місці, не перевірив об`єктивності ознак сп`яніння та не усунув сумніви щодо доведеності його вини. Зазначає, що судом порушено ст.268 КУпАП.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що розгляд справі відбувся за його відсутності, про дату та час слухання справи його не було повідомлено належним чином. Про існування постанови дізнався, коли повернувся із відрядження, батьки сказали, що отримали постанову суду 22.06.2026.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вказані вище вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не в повному обсязі і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що 20.04.2026 року о 15:00 год в м. Коростень, вул. Героїв Небесної Сотні, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, нестійка хода) водію у встановленому законодавством порядку було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення ступеня алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікарні, на що останній відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР та вчинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. До протоколу, як доказ винуватості ОСОБА_1 додається відеозапис обставин події.

Однак зазначені докази апеляційний суд не може визнати такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (надалі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пункт 4 Інструкції визначає, ознаки наркотичного сп`яніння: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

Аналогічний порядок проведення огляду передбачений Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі- Порядок).

Так, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п.7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз наведених положень свідчить, що проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння здійснюється у визначеній законом послідовності, яка передбачає встановлення поліцейським ознак сп`яніння, визначених Інструкцією, пропозицію водієві пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови від такого огляду - направлення його для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

При цьому саме відмова водія від проходження огляду відповідно до такого встановленого порядку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як убачається з досліджених апеляційним судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу поліцейські певний час спілкуються із ОСОБА_1 з приводу подій, які не стосуються даного правопорушення. Потім обговорюють, що робити з ОСОБА_1 . На відеозаписі _0069 зафіксовано, як працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 і сказав (дослівно): «Пропоную проїхати в лікарню або пройти на місці зупинки транспортного засобу освідування на встановлення …» Цією фразою фактично обмежується спілкування поліцейського із ОСОБА_1 з приводу обставин, які мають значення для встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що на момент висунення вимоги проїхати до лікарні або пройти освідування поліцейські не повідомили ОСОБА_1 , які саме ознаки сп`яніння у нього наявні, які стали підставою для пропозиції пройти огляд, а також не конкретизували, яке саме сп`яніння підозрюється у ОСОБА_1 : алкогольне чи наркотичне. Вказані обставини мають суттєве значення для з`ясування того, як у подальшому має діяти особа, оскільки нормативно-правовими актами встановлюється різний порядок проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Так, огляд на наркотичне сп`яніння проводиться лише в медичному закладі, у той час як за наявності ознак алкогольного сп`яніння працівник поліції повинен спочатку запропонувати пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, а разі відмови або незгоди з результатами технічного приладу – запропонувати пройти такий огляд в медичному закладі.

Зазначений порядок працівниками поліції дотриманий не був, оскільки ОСОБА_1 не озвучено ознак сп`яніння, не вказано, яке саме сп`яніння підозрюється, а відразу запропоновано проїхати в лікарню, але навіть не деталізовано, для чого саме, з якою метою – мету проходження огляду на стан сп`яніння поліцейський не озвучив. Також матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Будь-яких об`єктивних даних, які б пояснювали невідповідність між відомостями, зафіксованими безпосередньо під час події за допомогою відеозапису, та відомостями, внесеними до протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи також не містять.

Отже, передбачені законом підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння належним чином не встановлені.

Поряд з цим, за результатами перегляду відеозаписів апеляційним судом установлено також недотримання працівниками поліції інформування щодо складання самого протоколу. На відеозаписі 0070 зафіксовано, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження …, чого саме - працівник поліції також не висловив.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, які можна визнати достатніми. Сам протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09.06.2026.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, пердбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська