Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №161/3947/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/3947/26 Провадження №33/802/528/26 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Лавренчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисяч чотириста) гривень з конфіскацією предметів торгівлі.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 11.02.2026, о 23:58 год., за адресою: АДРЕСА_1 , у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ФОП ОСОБА_1 допустила продаж (безоплатне розповсюдження) «Nico 50 Booster» 0,3 мл., який містить нікотин, чим порушила п.2 ст.23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-ІХ від 18.06.2024 року із змінами № 4536-IX від 16.07.2025 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що суддя поклав в основу припущення та не повні дані, які не підтверджені належними і допустимими доказами. Зазначає, що під час складання протоколу огляду місця події, який суд визнав доказом у справі, ні ОСОБА_2 , ні її захисник присутні не були. Крім того, суд не встановив, у чому саме полягає порушення відповідних правил торгівлі, та які саме обов`язкові вимоги законодавства були порушені. Вказує на те, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлень про виклик до суду та не знала про дату час та місце розгляду справи. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Лавренчука О.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна у його вчиненні дана особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги захисника ґрунтуються на матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах складеного протоколу.

Відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП настає у разі роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, є здійснення торгівлі саме товарами, які не мають марок акцизного податку або марковані підробленими марками акцизного податку.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що вона допустила продаж (безоплатне розповсюдження) «Nico 50 Booster» 0,3 мл., який містить нікотин, чим порушила п.2 ст.23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Як убачається із оскаржуваної постанови, в основу рішення про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй провину суддя поклала протокол огляду місця події від 11.02.2026 (а.с.3-4).

Однак, поза увагою судді залишились вимоги процесуального законодавства, які регламентують проведення такого огляду.

Так, згідно вимог ч.3 ст.214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).

Однак, в порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону відомості ЄРДР внесені не були, ні до початку проведення огляду місця події, ні після його проведення.

Також матеріали справи не містять і добровільної згоди ОСОБА_1 на проникнення до її володіння.

Вказані обставини повністю підтвердив і дізнавач ОСОБА_3 , який був допитаний в апеляційному суді. Він також вказав, що він не звертався і до слідчого судді для отримання ухвали про проведення огляду у володінні ОСОБА_1 , а також не звертався до слідчого судді і після проведення огляду місця події.

При цьому поза увагою суду залишились і вимоги ч.2 ст.237 КПК України, згідно яких огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, а також і положення ст.233 КПК України.

А відповідно до положень ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення огляду у володінні ОСОБА_1 в матеріалах справи також відсутня.

А тому враховуючи вимоги процесуального законодавства, протоколом огляду місця події від 11.02.2026 є недопустимим доказом.

Також матеріали справи не містять і жодних відомостей про те, яким чином протокол огляду місця події від 11.02.2026 (проведений дізнавачем в порядку КПК України) опинився у ДОП СДОП ВП Луцького РУП Свинарчук Т.Г., яка склала протокол про адміністративне правопорушення, і долучила до нього протокол огляду місця події від 11.02.2026.

Разом із тим, у протоколі відсутні будь-які зазначення про те, що продукція перебувала в обігу без марок акцизного податку або з підробленими марками акцизного податку, що є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Також не зазначено будь-яких фактичних даних щодо наявності саме тих ознак, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЗУ «про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді про порушення ОСОБА_1 вимог ст.23 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» не узгоджується з диспозицією ч.1 ст.156 КУпАП.

На вищезазначені порушення суддя уваги не звернув та дійшов помилкового і передчасного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУПАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою слід закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Лавренчука О.В. – задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов