Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №161/5611/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/5611/26 Провадження №33/802/680/26 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О.М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника – адвоката Смоленського Д,П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611344 вбачається, що 10 березня 2026 року о 12:39 ОСОБА_1 керуючи тз DAF д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті з круговим рухом вулиць Назарія Яремчука, Захисників України, Соборності, Відродження, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з тз Нісан x-Trail д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого тз зазнали механічних пошкоджень.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення вимог п.п.13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що під час проходження закруглення кільцевого перехрестя, водій вантажного автомобіля ОСОБА_1 не врахував габарити свого транспортного засобу та довжину напівпричепа, внаслідок чого змістився праворуч, перетнув дорожню розмітку та здійснив наїзд на автомобіль Нісан x-Trail, який знаходився в своїй смузі. Також зазначає, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи місцевим судом, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2 та його представника, які подану апеляційну скаргу підтримували і просили скасувати постанову судді та прийняти нову, ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу заперечував і просив постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суддя з`ясував усі обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, надавши їм належну юридичну оцінку, і дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 10 березня 2026 року о 12:39 ОСОБА_1 керуючи тз DAF д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті з круговим рухом вулиць Назарія Яремчука, Захисників України, Соборності, Відродження, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з тз Нісан x-Trail д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого тз зазнали механічних пошкоджень.

Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водію ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог п.13.1 ПДР, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, а також порушення вимог п.31.3 ПДР, згідно якого під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Так, на схемі ДТП зафіксовані напрямок руху транспортних засобів, розташування автомобілів після зіткнення, а також перелік видимих пошкоджень транспортних засобів (а.с.4).

Згідно вказаної схеми, автомобіль «ДАФ» стоїть в притул до кругового кільця, при цьому автомобіль «Нісан» знаходиться під кутом відносно транспортного засобу «ДАФ».

Крім того, згідно відеозаписів, на яких відображено момент з ДТП, транспортний засіб «ДАФ», виїжджаючи на кругове кільце весь час рухається по своїй смузі руху, при цьому автомобіль «Нісан», після заїзду на кільце зміщується ліворуч на смугу руху вантажного автомобіля «ДАФ».

Вказані обставини свідчать про те, що зіткнення автомобілів відбулося під час зміни напрямку руху водієм транспортного засобу «Нісан».

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

На переконання апеляційного суду, викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, на думку суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи повністю спростовуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Таким чином, доказів, які підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, про що в свої скарзі зазначає апелянт, під час судового розгляду здобуто не було.

Тому врахувавши усі обставини справи, докази, які знаходяться в матеріалах справи, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, будь-які заперечення, викладені в апеляційній скарзі, щодо достатності та належності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов