Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №161/11371/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/11371/26 Провадження №33/802/849/26 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 – Хомича Р.В.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника Хомича Романа Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.08.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.05.2026 року о 19 годині 20 хвилин перебуваючи в місті Луцьк по проспекту Соборності, 17/91, вчинив дрібне хуліганство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , образливо чіплявся, погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КпАП України (а.с.38).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Хомич Р.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вказує на те, що суд допустив порушення процесуального та матеріального законодавства, ухваливши рішення за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення згідно обставин, відображених за змістом фабули протоколу.

Вказує на те, що упроцесі судового розгляду адміністративних матеріалів, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що немає доказів вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій відносно неї саме того дня, однак вони, на її думку мали місце.

Зауважує, що допит ОСОБА_2 із приведенням до присяги не проводився, вона надавала власні пояснення у статусі потерпілої. Натомість, інші зібрані матеріали справи, зокрема записи з нагрудних камер працівників поліції також не містять доказів вчинення 18.05.2026 року ОСОБА_1 хуліганський дій, а фіксують процес розмови з останнім, потерпілою та оформлення адміністративних матеріалів.

На його думку, суд першої інстанції, не встановив дати (часу) інших подій, які зафіксовані на відеозаписах наданих потерпілою, що унеможливлює вирішення питання щодо застосування строків притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.08.2026 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України (а.с.44-47).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; потерпілу, яка заперечила доводи апеляційної скарги, просила постанову суду залишити без змін; приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КпАП України передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ....., а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ст.173 КпАП України дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об`єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, передбачає наявність діяння, зокрема нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Встановлено, що обставини, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, відбувалися у під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 , чим було порушено громадський порядок та спокій громадян.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №846558 від 18.05.2026 року (а.с.1), заявою ОСОБА_2 від 18.05.2026 року (а.с.2); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.05.2026 року (а.с.3); рапортом інспектора УПП Зінича В.П. від 18.05.2026 року (а.с.4); витягом з Єдиного обліку Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 18.05.2026 року (а.с.5); відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського (а.с.25), відеозаписами подій (а.с.37).

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, його захисник просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутності в діях довірителя складу адміністративного правопорушення.

З апеляційної скарги вбачається, що захисник вказує на відсутність належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення саме 18.05.2026 року о 19 годині 20 хвилин. Дані доводи апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку. Надання ОСОБА_2 пояснень у статусі потерпілої саме по собі не зумовлює недопустимості таких пояснень як доказу та не потребує їх обов`язкового отримання під присягою.

Посилання захисника на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не фіксують безпосередньо момент вчинення хуліганських дій, також не спростовує висновків суду, оскільки такі відеозаписи є лише одним із доказів та підлягають оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи.

Щодо відеозаписів, наданих потерпілою, то сам по собі факт відсутності на них окремої фіксації дати та часу подій не свідчить про їх недопустимість або про неможливість встановлення обставин правопорушення. Суд першої інстанції оцінив зазначені матеріали у сукупності з іншими доказами та дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

При цьому захисником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що подія, зазначена у протоколі, мала місце в інший час, а ніж 18.05.2026 року о 19 годині 20 хвилин, або що на момент розгляду справи закінчився встановлений законом строк накладення адміністративного стягнення.

Отже, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів судом першої інстанції та не спростовують встановлених ним обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.

Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КпАП України, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КпАП України, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Таким чином апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.294 КпАП України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Хомича Романа Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.