Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №758/13467/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13467/26

3/758/4169/26

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Петров Д.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 201 Подільського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

У С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880908, 24.07.2026 о 20:42 год ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з матір`ю, в ході якого виражався нецензурною лайкою та погрожував, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Диспозиція ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та із доданих до нього матеріалів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880908 від 24.07.2026 ОСОБА_1 інкримінується те, що 24.07.2026 о 20:42 год ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з матір`ю в ході якого виражався нецензурною лайкою та погрожував чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження, оскільки матеріали справи, окрім самого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не містять інших доказів, які б могли доводити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, наприклад: копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмових пояснень потерпілої щодо обставин вчинення відносно неї домашнього насильства, відеозапису з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, тощо.

Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 1 та 8 Конституції України, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

В ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення, та виправити цей недолік протоколу.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 124, 247, 283, 284 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ