Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №459/3521/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3521/26

Провадження № 1-кп/459/204/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142150000166 від 26.08.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Ільковичі Сокальського району Львівської області, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, раніше несудимої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 164 КК України

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , будучи належним чином попередженою про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів та достовірно знаючи про покладений на неї обов`язок, умисно ухилялася від виконання судового рішення щодо утримання своєї неповнолітньої дитини. Так, відповідно до судового наказу Шептицького міського суду Львівської області від 18 лютого 2026 року у справі № 459/562/26, який набрав законної сили, з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини її доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_3 , будучи обізнаною про зазначений судовий наказ та необхідність сплати аліментів, умисно, без поважних причин, його вимоги не виконувала, аліментів не сплачувала, утворену заборгованість не погашала, на повідомлення державного виконавця про необхідність виконання рішення суду належним чином не реагувала. При цьому ОСОБА_3 , будучи фізично здоровою та працездатною, без поважних причин офіційно не працювала, заходів щодо працевлаштування на постійну чи тимчасову роботу не вживала, до центру зайнятості з метою пошуку роботи не зверталася, у зв`язку з чим мала можливість виконувати покладений на неї обов`язок зі сплати аліментів, однак свідомо цього не робила. Внаслідок умисного ухилення від сплати аліментів у період з 02 березня 2026 року по 27 серпня 2026 року ОСОБА_3 не здійснила жодного платежу, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина за вказаний період у розмірі 36 891 грн, що сукупно становить суму платежів більше ніж за три місяці відповідного періоду. Станом на 27 серпня 2026 року загальна заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 39 525 грн 96 коп.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що складений прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Встановлені на досудовому розслідуванні обставини не оспорюються обвинуваченою, про що нею подана відповідна заява, добровільність якої підтверджена її захисником. Також обвинувачена згідна із розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду. Обвинувачена з обмеженням права на апеляційне оскарження ознайомлена.

Потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 подав заяву, з якої вбачається, що останній також не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні та згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також у своїй заяві зазначив, що йому роз`яснене обмеження права апеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст.302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

В силу ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, ознайомившись із обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком; вона являється раніше несудимою; за психіатричною допомогою до за медичною допомогою протягом 5-ти років у центр психічного здоров`я КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не зверталась; за медичною допомогою протягом 5-ти років у психоневрологічне відділення КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не зверталась та на обліку не перебуває, за місцем проживання скарг на неї не надходило.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Арешти на майно в межах даного кримінального провадження не накладались.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Речові докази, а саме: копії матеріалів ВП №80364335, відкритого на підставі рішення Шептицького (Червоноградського) міського суду №459/562/26 від 18.02.2026– залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч.3 ст. 395 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1