Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №465/9629/24 — Франківський районний суд м. Львова

465/9629/24

1-кп/465/347/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захичника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142370000578 від 17.10.2024 та №12024142370000672 від 30.12.2024 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного фактично місця проживання, раніше неодноразово судимого, востаннє Франківським районним судом м. Львова від 25.05.2026 за ст.390-1 КК України, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 2 років 10 місяців обмеження волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 у справі № 465/5982/24, провадження 2-0/465/305/24, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 строком на 6 місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав відносно матері ОСОБА_6 , а саме, перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою - ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_4 , 16.10.2024, близько 19 год. 20 хв., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, ОСОБА_4 , 22.10.2024, близько 19 год. 20 хв., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, ОСОБА_4 , 04.11.2024, близько 20 год. 00 хв., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, ОСОБА_4 , 05.11.2024, близько 19 год. 10 хв., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, ОСОБА_4 , 07.11.2024, близько 19 год. 15 хв., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, ОСОБА_4 , 29.12.2024, близько 19 год. 05 хв., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.08.2024 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де залишався до приїзду працівників поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні обмежувального припису, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, та показав суду, що не дотримався обмежувального припису, встановленого рішенням суду та намагався потрапити до квартири, у якій проживає ОСОБА_6 .

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий застосовано судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який відповідно до довідки №3526д на обліку у лікаря-психіатра не перебуває та відповідно до довідки №6319 від 10.12.2024 року перебуває на обліку в КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" з 03.2021 року (діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів), по місцю проживання характеризується негативно, раніше судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення стосовно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах (сином стосовно матері).

З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Окрім цього судом встановлено, що вироком Франківського районного суду м.Львова від 25.05.2026 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України та відповідно до ч.4 ст.70 КК призначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 10 місяців.

Оскільки даний кримінальний проступок ОСОБА_4 вчинив до постановлення попереднього вироку, тому при призначенні покарання слід застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, призначивши покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

При цьому, з урахуванням наявності поряд із обтяжуючою також і пом`якшуючих покарання ОСОБА_4 обставин, беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, при обранні останньому остаточного покарання суд вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, визначеним ОСОБА_4 попереднім вироком Франківського районного суду м. Львова від 25.05.2026 року.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, визначеного даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Франківського районного суду м. Львова від 25 травня 2026 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (місяців).

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Речові докази у справі - DVD-диски залишити при матеріалах справи.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити прокурору, захиснику та направити обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1