Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №439/35/24 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/35/24

Провадження №1-кп/439/52/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м.Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Бродівського районного суду Львівської області кримінальне провадження № 12023141160000357, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Броди, Золочівського району Львівської області, не одруженого, такого що не працює, із середньою спеціальною освітою, особа без інвалідності, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , у період дії встановленого в Україні воєнного стану, будучи військовозобов`язаним та відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження служби під час мобілізації.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_3 був визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби. У зв`язку із цим, 02.11.2023 року йому було вручено повістку, про те, що 02.11.2023, о 14 год. 00 хв., він має з`явитися в ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, незважаючи на свою обізнаність із положеннями ст. 65 Конституції України та будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від військової служби під час мобілізації, ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи мету ухилення від проходження військової служби, будучи належним чином повідомленим про наслідки відмови від виконання свого військового обов`язку, не маючи права на відстрочку та звільнення від призову на військову службу, передбаченого ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в порушення вимог ст. 1, 2 вказаного Закону та ст.65 Конституції України, без поважних причин відмовився проходити військову службу по мобілізації та не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вказаний у повістці день та час, а саме 02.11.2023, для відправки у військову частину.

Таким чином, ОСОБА_3 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 336 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України визнав частково.

Суду дав показання про те, що в листопаді 2023 року його завезли на ВЛК у лікарню, взяли кров, поводили по кабінетах. Під час проходження ВЛК повідомляв, що має проблеми із хребтом та психічні розлади, проте документів не надавав. Документів на відстрочку від мобілізації не мав. Йому була вручена повістка, він розумів, що його хочуть мобілізувати та написав відмову від мобілізації оскільки служити не міг через стан здоров`я. Рішення ВЛК про свою придатність не оскаржував. Зараз висловив бажання служити та звертався до РТЦК та СП проте його не бажають мобілізовувати з огляду на встановлений діагноз.

Вина обвинуваченого повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023141160000357 від 13.11.24 в реєстр внесені відомості на підставі рапорту старшого ДОП СП відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 13.11.2023 про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи визнаним ВЛК «здоровим-придатним до військової служби» умисно ухиляється проходити військову службу по мобілізації (а.с.13,14).

Із заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.11.2023 №Л/6464, адресованою начальнику відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється призов за мобілізацією військовозобов`язаного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пройшов медичний огляд ВЛК та відповідно до висновку визнаний «здоровий-придатний до військової служби». Після проходження ВЛК ОСОБА_3 вручено повістку на відправку до війська 02.11.2023. Однак, у встановлений час ОСОБА_3 не прибув, документів підтверджуючих наявність підстав, що дають право на відстрочку не надав (а.с.15).

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 02.11.2023 №169/1163, солдата запасу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано здоровим та придатним до військової служби (а.с. 16).

Картою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, підтверджується проходження ОСОБА_3 медичного огляду та відповідно до якої ОСОБА_3 02.11.2023 визнано здоровим та придатним до військової служби (а.с. 18).

Розпискою від 02.11.2023 підтверджується отримання ОСОБА_3 повістки про вибуття у в/ч НОМЕР_1 на 14 год. 02.11.2023 (а.с. 17).

ОСОБА_3 відмовився від призову по загальній мобілізації, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_3 від 02.11.2023 адресованій начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 . У такій заяві ОСОБА_3 зазначив, що ознайомлений із змістом ст. 336 КК України та ст. 65 Конституції України (а.с. 19).

Згідно з Довідкою директора КНП «Бродівська ЦМЛ» від 17.11.2023, ОСОБА_3 у період з 01.11.2023 по 17.11.2023 на стаціонарному і амбулаторному лікуванні в закладі не перебував (а.с. 20).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , дав суду показання про те, що він у 2023 році був головою ВЛК. Обвинуваченого не пам`ятає так як це було давно. Як проходив комісію обвинувачений не пам`ятає. Свідок вказав, що коли особа висловлює зауваження щодо стану здоров`я, подає відповідні документи, тоді комісія розглядає документи і робить висновок. Свідок після ознайомлення з Карткою № 1167 обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 підтвердив, що на цьому документі дійсно є його підпис.

Відповідно до Довідки № 917 військово-лікарської комісії, проведено медичний огляд ОСОБА_3 Бродівською територіальною позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 17.05.2024. ОСОБА_3 придатний до військової служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 160).

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії № 2025-1028-1122-0874-0 від 28.10.2025 ОСОБА_3 встановлено діагноз: F06.9, G93.0, M42.10, G54.2, на підставі ст. 14 б, 21 б графи ІІ розкладу хвороб, графи 1 ТДВ придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, про що зазначено у Військово-обліковому документі № 150420219340267600009 військовозобов`язаного ОСОБА_3 (а.с. 233, 238).

Із досліджених в судовому засіданні медичних документів ОСОБА_3 , поданих стороною захисту встановлено, що обвинувачений з квітня 2024 року проходив обстеження, та у нього встановлено основні, а також супутні захворювання.

Так, згідно з даними протоколу обстеження від 24.04.2024, протоколу обстеження від 09.05.2024 у ОСОБА_3 виявлена ретроцеребелярна кіста, дегенеративні зміни відділу хребта, ознаки остеохондрозу, скаліотичне викривлення грудного відділу хребта, ознаки дегенеративно-дистрофічного процесу шийного відділу хребта, згладжений фізіологічний лордоз, правобічна аномалія Кімерлі С1 хребця, конкресценція ліворуч атлантоокціпітального зчленування, що також підтверджується Консультаційним висновком спеціаліста КНП «1 територіалне медичне об`єднання м. Львова» від 02.05.2024, випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 3526 КНП «Бродівська ЦМЛ» від 29.05.2024 (а.с. 161-163, 165, 167).

Згідно з Випискою-епікрізом із медичної картки стаціонарного хворого № 3051, виданої КНП «Бродівська ЦМЛ» ОСОБА_3 встановлено основний діагноз: церебральна тіста, та супутні захворювання: ураження шийних корінців, не класифіковані в інших рубриках, неорганічний енкопрез, остеохондроз хребта у дорослих, не уточнений розлад психологічного розвитку (а.с. 166).

Відповідно до Експериментально-психологічного дослідження від 20.05.2024 проведеного КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», у ОСОБА_3 наявні ознаки органічних порушень уникаючої особистості, когнітивні процеси, інтелектуальна продуктивність страждає (а.с. 164).

Із дослідженого судом Консультаційного висновку спеціаліста КНП ЛОР «Львівська обласна психіатрична лікарня» від 20.05.2024 встановлено, що ОСОБА_3 діагностовано не уточнені психічні розлади внаслідок ураження або дисфункції головного мозку F06.9 (а.с. 168).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Той факт, що обвинувачений, будучи визнаним придатним для проходження військової служби, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, підтверджується, зокрема Довідкою військово-лікарської комісії від 02.11.2023 №169/1163, розпискою ОСОБА_3 про вручення йому повістки, заявою ОСОБА_3 від 02.11.2023 про відмову від мобілізації, отже це діяння підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 336 КК України.

З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ст. 336 КК України доведено в повному обсязі, оскільки він, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

На підставі поданих стороною захисту медичних документів ОСОБА_3 , за клопотанням прокурора, відповідно до вимог ст. 332 КПК України ухвалою суду від 09.01.2025 року призначена амбулаторна судова психіатрична експертиза.

Згідно з Висновком судово-психіатричного експерта № 273 від 25.02.2025, ОСОБА_3 на даний час психічною хворобою не страждає, а виявляє розлад особистості та поведінки внаслідок раннього органічного ураження головного мозку із психоорганічним синдромом. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 також тяжким психічним розладом не страждав, а виявляв розлад особистості та поведінки внаслідок раннього ураження головного мозку із психоорганічним синдромом. Наявні у ОСОБА_3 порушення в інтелектуально-мнестичній та емоційно-вольовій сферах мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатності регулювати свою поведінку. А тому, під час інкримінованих йому дій ОСОБА_3 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними через наявний в нього психічних розлад. ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не рекомендовано (а.с. 189-193).

Суд приймає висновок експерта як доказ, та вважає, що він є належно аргументований, ґрунтується на досліджених матеріалах справи, відповідає вимогам ст. 102 КПК України.

Відповідно до статті 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Обмежена осудність пов`язана з наявністю у суб`єкта певного психічного розладу, психічної аномалії; внаслідок зазначеного психічного стану особа усвідомлює, але не повною мірою, фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого діяння та (або) не повною мірою може керувати ними. Тобто на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними у обмежено осудної особи не виключається; обмежена осудність не виключає осудності як обов`язкової ознаки суб`єкта, отже, не виключає кримінальну відповідальність і покарання за вчинене.

Значення обмеженої осудності полягає в тому, що вона може враховуватись судом при призначенні покарання і відповідно до частини 2 статті 94 КК України є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Отже, даний висновок експертизи дає підстави вважати, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується знаходився у стані обмеженої осудності і відповідальність за скоєне у такому стані настає на загальних підставах з урахуванням положень частини 2 статті 20 КК України, а кримінальне провадження повинно здійснюватися у загальному порядку з усіма гарантіями, які закон надає стороні захисту.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує:

тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

дані про особу обвинуваченого який, позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України не встановлені.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлені.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд враховує досудову доповідь, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як «середній», ризик небезпеки для суспільства оцінено як «середній».

Також суд зважає на вже наведені відомості про психічний стан обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_3 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними через наявний в нього психічних розлад.

Визнання судом особи обмежено осудною тягне кримінально-правові наслідки. Це випливає із ч. 2 ст. 20 КК України, згідно з якою визнання особи обмежено осудно враховується судом при призначенні покарання. Наявність такого стану, значно ослаблює здатність особи до розуміння характеру вчиненого нею діяння. Таким чином, обмежену осудність необхідно враховувати при призначенні покарання тільки з метою його пом`якшення.

Застосування ст. 20 КК України дає змогу індивідуалізувати кримінальну відповідальність особи та призначення покарання, враховуючи її особливий психічний стан під час вчинення злочину. Це відповідає принципам справедливості та гуманності, а також сприяє вирішенню завдань Кримінального кодексу України.

Отже, суд доходить висновку про призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства то потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходити з принципів законності обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також психічний стан обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 368, 370 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1