Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №335/5631/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/5631/25 3/335/4/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 346324 від 30.05.2025 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 346324 від 30.05.2025 року, водій ОСОБА_1 30.05.2026 року о 13 годині 51 хвилин, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 по вул. Перемоги, біля буд. 64 у м. Запоріжжі з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

ОСОБА_1 неодноразово викликався судом для розгляду даної справи у судові засідання, які були призначені на 25.06.2025 року, 29.07.2025 року, 13.08.2025 року, 04.09.2025 року, 30.09.2025 року, 05.11.2025 року, 25.11.2025 року, у які не з`явився.

Згідно наданих захисником ОСОБА_2 даних, ОСОБА_1 , який проходить військову службу під час воєнних дій на території України, вважається зниклим безвісти, на підставі яких судом 17.12.2025 року було направлено запит до відповідного органу поліції про надання інформації про хід досудового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_1 .

Згідно з повідомленням ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 06.01.2026 року, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 2025082080001118, у якому вживаються заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 . На даний час місцезнаходження вищевказаного військовослужбовця не встановлено, факту підтвердження перебування в полоні країни агресора та факт загибелі на даний момент до спеціалізованої групи розшуку осіб, зниклих безвісті за особливих обставин Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не надходило.

У зв`язку із неявкою ОСОБА_1 до суду та відсутності даних щодо визнання його безвісно відсутнім у встановленому законом порядку, судові засідання відкладалися для його повторного виклику, а саме на: 15.01.2026 року, 11.02.2026 року, 04.03.2026 року, 25.03.2026 року, у які останній не з`явився.

27.03.2026 року судом було направлено повторний запит до органу поліції про надання інформації про хід досудового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_1 , на який відповідь надано не було.

Судом було відкладено розгляд справи для повторного виклику ОСОБА_1 , судові засідання були призначені на: 28.04.2026 року, 26.05.2026 року, 15.06.2026 року, 01.07.2026 року, 27.07.2026 року, у які останній не з`явився. Судові засідання, призначені на 15.06.2026 року, 27.07.2026 року, були відкладені за клопотанням захисника, у зв`язку із її зайнятістю.

У судові засідання, призначені на 13.08.2026 року, 31.08.2026 року, ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому Законом порядку. До початку розгляду справи будь-яких заяв або клопотань не надійшло.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено заборону зловживання правами.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Судом встановлено, що вчинене ОСОБА_1 30.05.2025 року адміністративне правопорушення, не є триваючим, та на час розгляду справи судом строк притягнення до адміністративної відповідальності особи з дня вчинення адміністративного правопорушення сплив.

Пунктом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Враховуючи те, що на даний час сплив строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 КУпАП, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 38, 124, 245, 247, 251, 268, 279, 280, 282, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП – – закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Калюжна