Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №462/8812/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №462/8812/24

Суддя: Чистик Андрій Олегович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 462/8812/24

провадження № 51 - 4863 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141390000915 від 20 вересня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексуУкраїни (далі - КК України).

Змістсудовихрішеньівстановленісудамипершоїтаапеляційноїінстанційобставини

За вироком Залізничного районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України. Призначено останньому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень п. 1-а ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 29 липня 2024 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць.

Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.

За обставин, детально наведених у вироку місцевого суду, 18 вересня 2024 року приблизно о 20:52, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні ТЦ «ВАМ», що знаходиться за адресою: вул. Широка, 87, м. Львів, в умовах воєнного стану, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з полиці магазину «Мега масс» відеокамеру марки «HIK VISION» білого кольору, вартістю 4052,75 грн, всередині якої знаходилась карта пам`яті Kingston та SD adapter, вартістю 1122 грн, а всього товару на загальну суму 5174,75 грн, який належав потерпілому ОСОБА_8 .

Крім цього, 01 жовтня 2024 року приблизно о 13:55, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину «Watsons» ТзОВ «ДЦ Україна», що знаходиться за адресою: вул. Широка, 67, м. Львів, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що діє в умовах введення на території України воєнного стану, таємно викрав з полиць 2 туші для вій марки «I love extrеme» та набір косметичних аксесуарів для макіяжу, загальною вартістю 255,55 грн, та в подальшому, заволодівши вищевказаним майном, вийшов з магазину.

Проте, невдовзі ОСОБА_7 , проходячи по вулиці, був зупинений працівницею вищевказаного магазину «Watsons» - потерпілою ОСОБА_9 , яка, побачивши, що ОСОБА_7 несе в руках кульок, у якому знаходиться викрадений у магазині набір косметичних аксесуарів для макіяжу, висунула останньому вимогу повернути викрадений в магазині товар та вирвала з його рук указаний кульок, який внаслідок цього розірвався та з нього на землю випали туш для вій марки «I love extrеme» в кількості однієї одиниці та набір косметичних аксесуарів для макіяжу. Після чого, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його протиправні дії направлені на крадіжку були викриті потерпілою ОСОБА_9 та розуміючи, що його дії з крадіжки переросли у відкрите викрадення чужого майна, умисно вдарив потерпілу правою рукою по обличчю, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості. Надалі ОСОБА_7 , залишивши на землі туш для вій марки «I love extrеme» та набір косметичних аксесуарів для макіяжу, втік з місця події з іншою викраденою тушшю для вій марки «I love extrеme», яку зберігав при собі, проте невдовзі був викритий працівниками поліції.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 02 жовтня 2025 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року - без змін.

Вимогитаузагальненідоводиосіб, якіподали касаційніскарги

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги, зазначає, що матеріали провадження не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів. Наголошує, що викрадення ним чужого майна 01 жовтня 2024 року було здійснено таємно, а провадження в цій частині підлягало закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім того, захисник вказує, що епізод від 18 вересня 2024 року також не підтверджений доказами, адже з наявного у справі відеозапису неможливо встановити особу, яка на ньому відображена, портретна експертиза не проведена, а також у справі відсутні інші докази, тож кримінальне провадження в цій частині підлягало закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім цього, захисник покликається на те, що судові рішення є невмотивованими та не відповідають вимогам статей 94 і 370 КПК України.

Письмових заперечень від інших учасників кримінального провадження на касаційну скаргу сторони захисту до Верховного Суду не надходило.

Позиціїучасниківсудовогопровадження

Прокурорзаперечувала проти задоволення касаційної скарги, просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Сторона захисту підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.

МотивиСуду

Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Колегія суддів звертає увагу, що Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції, зокрема, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, аналогічні доводам апеляційної скарги сторони захисту, яким апеляційний суд надав належну оцінку під час апеляційного розгляду.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року в справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року в справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року в справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 р. у справі № 760/23459/17 та ін.).

Цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано.

Так, засуджений ОСОБА_7 у місцевому суді свою винуватість у вчиненні крадіжки не визнав. Зазначав, що до нього о 05:00 приїхали працівники поліції та, не проводячи ніякого обшуку, повідомили його про те, що він на передодні викрав вказану камеру. Він заперечував, проте працівники поліції почали його залякувати тим, що візьмуть його під варту, якщо він не визнає факту крадіжки. Йому повідомили, що камера коштує 2000 грн, тобто він знав, що за це його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, і тоді він погодився поїхати в райвідділ поліції, у приміщенні якого вже знаходилася викрадена невідомою особою камера. Він визнав факт крадіжки та працівники поліції оформили протокол про нібито добровільну видачу ним камери. Фактично працівники поліції ввели його в оману, оскільки якщо б він знав, що вартість камери становить понад 4500 грн, він ніколи б не визнав винуватість у вчиненні цього правопорушення. Щодо іншого епізоду, то він не заперечував самого факту крадіжки набору для косметики та туші у магазині «Watsons» та завдання удару потерпілій, проте стверджував, що грабіж він не вчиняв.

Водночас суди дійшли висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні ним крадіжки відеокамери з картою пам`яті та адаптером до неї з полиці магазину «Мега масс» 18 вересня 2024 року на підставі, зокрема, таких доказів:

- показань потерпілого ОСОБА_8 , який указував, що він працює менеджером з продажу в магазині, який розташований в ТЦ «ВАМ», що знаходиться за адресою: вул. Широка, 87, м. Львів. 17 вересня 2024 року о 20:00 магазин закрився та він пішов до дому, проте вхід безпосередньо до приміщення ТЦ «ВАМ» залишається відкритим до 23:00. Прийшовши на наступний день на роботу о 09:15, він виявив, що камера, яка була причеплена до прилавка та знаходилася у продажі, була викрадена невідомою особою. Він повідомив про це охорону ТЦ «ВАМ», яка за допомогою камер відеоспостереження встановили, що камера була викрадена невідомим йому чоловіком 17 вересня 2024 року о 21:15. Вартість камери з карткою пам`яті приблизно становила 5000 грн;

- протоколом огляду місця події від 19 вересня 2024 року, з якого вбачається, що під час огляду магазину «Мега масс», який знаходиться за адресою: вул. Широка, 87, м. Львів було виявлено, що в магазині знаходиться пуста коробка від відеокамери марки «HIK VISION» модель DS-2CD2443G2-1 2.8 mm sn:AG 3321785 білого кольору, а сама відеокамера викрадена (а. п.9 - 19, т. 2);

- протоколом огляду предметів від 24 вересня 2024 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R. З вказаних відеозаписів, які були зроблені камерами внутрішнього відеоспостереження в приміщенні ТЦ «ВАМ», що розташований за адресою: вул. Широка, 87, м. Львів, убачається, що 18 вересня 2024 року о 20:50 в приміщення ТЦ «ВАМ» заходить чоловік, ідентифікований як ОСОБА_7 (одягнутий в спортивні шорти чорного кольору, футболку чорного кольору, взутий у кросівки чорного кольору, на голові панама білого кольору на спині рюкзак чорного кольору), о 20:52 ОСОБА_7 підходить до полиці магазину, яка накрита чорною тканиною та дивиться на відеокамеру білого кольору, яка закріплена на полиці вказаного магазину, згодом він відкріплює з полиці вказану відеокамеру та тримаючи її у руці іде до виходу з ТЦ «ВАМ». О 20:52 ОСОБА_7 виходить з ТЦ «ВАМ», продовжуючи тримати відеокамеру у лівій руці (а. п. 33 - 38, т. 2);

- протоколом добровільної видачі від 25 вересня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 , в присутності понятих, добровільно видав відеокамеру марки «HIK VISION» модель DS-2CD2443G2-1, серія AG 3321785 білого кольору органу досудового розслідування (а. п. 58 - 63, т. 2);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 23 вересня 2024 року № 4497/24, відповідно до якого ринкова вартість досліджуваних об`єктів станом на 20 вересня 2024 року становила: відеокамера марки «HIK VISION» модель DS-2CD2443G2-1 2.8 mm sn:AG 3321785 бувша у використанні - 4052,75 грн; карта пам`яті Kingston Canvas Select Plus microSDXC Class 10 256GB + SD adapter - SDCS2/256GB - 1122 грн. Загальна вартість об`єкта дослідження становила 5174,75 грн (а. п. 75 - 79, т. 2).

Оцінюючи відеозаписи з приміщення ТЦ «ВАМ», суди зауважили, що якість цих записів дає можливість ідентифікувати обвинуваченого ОСОБА_7 . До того ж суди наголосили, що порівнянням відеозаписів (фотознімків) з місць події установлено ідентичність обвинуваченого, а також його стилю носіння одягу, повадок, ходи. Також суди урахували, що обвинувачений під час проведення досудового розслідування добровільно видав слідчому викрадену відеокамеру, яка зберігалася у нього.

За результатом розгляду кримінального провадження в цій частині суди, оцінивши усі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшли висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчинені таємного викрадення відеокамери з магазину «Мега масс», розташованого у ТЦ «ВАМ» є доведеною прямими та непрямими доказами, безпосередньо дослідженими в місцевому суді, якими спростована версія сторони захисту.

З цього приводу колегія суддів повторно звертає увагу, що суд касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції, зокрема, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім того, Суд не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це перебуває поза межами його повноважень.

З огляду на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні крадіжки відеокамери з картою пам`яті та адаптером до неї 18 вересня 2024 року поза розумним сумнівом.

Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у діях засудженого ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

Так, зміст доводів касаційної скарги в цій частині зводиться до того, що ОСОБА_7 01 жовтня 2024 року в магазині «Watsons» таємно (а не відкрито) викрав дві туші для вій та набір косметичних аксесуарів для макіяжу. Ці доводи є фактично аналогічними доводам апеляційної скарги сторони захисту.

У свою чергу Верховний Суд зауважує, що КК України передбачено кримінальну відповідальність за викрадення чужого майна, що розрізняється за способами заволодіння майном: таємно (крадіжка) за ст. 185 КК України та відкрито (грабіж) за ст. 186 КК України.

За сталою практикою Суду, дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування, залежно від характеру насильства чи погрози, як грабіж чи розбій. Розрізняючи крадіжку і грабіж, необхідно виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв`язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї. Грабіж же матиме місце і в тому випадку, коли викрадення розпочалося таємно, але в процесі вчинення злочину переросло у відкрите і це усвідомлюється винним (наприклад, при вчиненні крадіжки з`явився охоронець, але винний ігнорує це і, схопивши викрадене, втікає). Вирішуючи питання щодо кваліфікації, також необхідно виходити із оцінки доказів у їх сукупності. У такій ситуації мають значення час, який минув з моменту заволодіння майном та виявлення таких дій іншою особою, обставини виявлення винної особи, поведінка осіб тощо.

Так, суди дійшли переконання про вчинення ОСОБА_7 саме грабежу 01 жовтня 2024 року на підставі, зокрема, таких доказів:

- показань потерпілої ОСОБА_9 яка зазначала, що вона працює продавцем-консультантом у магазині «Watsons», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Широка, 67. 01 жовтня 2024 року керуюча їх магазином ОСОБА_10 була в залі у той час, коли ОСОБА_7 , проходивши по залу магазину, вийшов з нього на вулицю. При цьому, ОСОБА_7 видався підозрілим ОСОБА_10 , і тому остання пішла до підсобки магазину та передивилася записи з камер відеоспостереження, розташованих у магазині. Вийшовши з підсобки, ОСОБА_10 повідомила їй, що ОСОБА_7 викрав з полиць магазину товар, і тоді вона вибігла з приміщення магазину та побігла до сусіднього магазину «Аврора», щоб попередити колег, що до них може прийти крадій. Зайшовши в приміщення магазину «Аврора», вона побачила ОСОБА_7 , який забрав зі столу пакет та вийшов на вулицю, тоді вона вибігла за ним, оскільки побачила, що в пакеті знаходиться викрадений у магазині набір косметичних аксесуарів для макіяжу. Підійшовши до ОСОБА_7 , вона сказала йому, що вона є продавцем магазину «Watsons», взялася руками за кульок, який ОСОБА_7 тримав у руці, однак кульок розірвався і всі речі, які були у ньому випали на землю. Вона побачила серед речей, які випали з кулька, викрадений в їх магазині набір косметичних аксесуарів та почала шукати викрадені туші. І тоді ОСОБА_7 завдав їй удар по обличчю, у неї все потемніло в очах, вона почала кричати, що ОСОБА_7 крадій, проте останній втік з місця події, а вона підібрала із землі викрадені в їх магазині набір для косметики та одну туш, і після цього повернулася до магазину;

- показаннями представника потерпілого ТзОВ «ДЦ Україна» ОСОБА_11 про те, що вона працює керуючою магазину «Watsons», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Широка, 67. 01 жовтня 2024 року вона, сидячи у себе кабінеті, побачила на камерах спостереження чоловіка, який був разом з маленькою дівчинкою, та ходив по залу магазину, цей чоловік видався їй підозрілим. Проте факт крадіжки ним товару у магазині, вона виявила вже після того, як він вийшов з приміщення, і тоді продавець їх магазину ОСОБА_9 пішла до сусіднього магазину «Аврора» для того, щоб попередити там працівників про небезпеку. Вже після того, як ОСОБА_7 вийшов з магазину, вона на запису, який був зроблений камерами спостереження, побачила чітко, що він взяв один набір косметичних аксесуарів для макіяжу, а також, побачила, що він викрав з полиці туш, однак її кількість по відео встановити не можливо. Вони відразу ж провели часткову інвентаризацію та виявили, що ОСОБА_7 викрав 1 одиницю вказаного набору та 2 туші. Крім цього, ними було виявлено, що магнітна мітка з туші, яка є запобіжником від крадіжок, була відклеєна крадієм від туші та наклеєна ним на столик, який стоїть у приміщенні їх магазину. Після цього, вони повідомили поліцію про факт крадіжки;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01 жовтня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_11 , керуюча магазину «Watsons», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Широка, 67, зробила усну заяву, що 01 жовтня 2024 року о 14:00, невідомий чоловік відкритим шляхом із застосуванням насильства відносно працівника їх магазину ОСОБА_9 викрав косметичний набір, дві туші для вій (а. п.114, т. 2);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 01 жовтня 2024 року, з доданою до нього фототаблицею, яка містить 49 фотосвітлин, з якого вбачається, що в присутності понятих, того ж дня о 16:10 було затримано ОСОБА_7 , як особу, підозрювану у вчинені вищевказаного злочину, у якого було вилучено рюкзак чорного кольору, в середні якого знаходилися чисельні речі, зокрема, туш для вій марки «Айлов екстрім» (фото № 49) (а. п.116 - 147, т. 2);

- висновком судово-медичної експертизи від 22 жовтня 2024 року № 785, відповідно до якого у ОСОБА_9 при обстежені у КНП «5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» 01 жовтня 2024 року було діагностовано: «Забій повік та навколоочноямкової ділянки. Поверхнева травма носа, неуточнена. Забійна параорбітальна гематома зліва, забій м`яких тканин носа», лікарем не відмічено характеру «гематоми» (розмір, форма, колір, чіткість країв). На час проведення судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень і слідів їх загоєння не виявлено. Категорично встановити давність та механізм виникнення «гематоми» в ділянці лівого ока неможливо, але і не виключається її утворення в період 01 жовтня 2024 року від дії тупого предмета, до якого відноситься кулак і нога. «Параорбітальна гематома зліва» відноситься до легкого ступеня тяжкості (а. п. 196, т. 2);

- протоколом огляду предметів від 02 жовтня 2024 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R. З вказаних відеозаписів, які були зроблені камерами внутрішнього відеоспостереження в приміщення торгової зали магазину «Watsons», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Широка, 67 убачається, що 01 жовтня 2024 року о 13:44 в магазин заходить чоловік, ідентифікований як ОСОБА_7 (одягнутий в спортивну кофту сірого кольору на замок по типу блискавка, голубі джинси, кросівки білого кольору, на голові кепка чорного кольору, на плечах портфель чорного кольору та в руках пакет чорного кольору). Останній залишає пакет біля входу, прямує до стелажів з косметикою, о 13:23 він бере зі стелажу річ, та іде з нею в руках по торговому залу, робить різкий ривок рукою для того, щоб зняти антикрадіжну етикетку, знявши вказану етикетку, він підходить до столу, який розміщений по середині торгового залу та чіпляє зірвану етикетку під плиту робочої поверхні столу, а викрадену річ ховає у кишеню штанів. У подальшому о 13:46 він з нижньою полки стелажу з назвою «Парфумерія» бере набір косметичних аксесуарів та ховає його собі за спиною під портфель та виходить з приміщення магазину. Потім о 13:50 ОСОБА_7 повертається в приміщення магазину, забирає на вході кульок, який він залишив перед тим та виходить з магазину (а. п. 239 - 243, т. 2);

- протоколом огляду предметів від 02 жовтня 2024 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R. З вказаних відеозаписів, які були зроблені камерами внутрішнього відеоспостереження в приміщення торгової зали магазину «Аврора», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Широка, 63А убачається, що 01 жовтня 2024 року о 13:52 в магазин заходить чоловік, ідентифікований як ОСОБА_7 (одягнутий в спортивну кофту сірого кольору на замок по типу блискавка, голубі джинси, кросівки білого кольору, на голові кепка чорного кольору, на плечах портфель чорного кольору та в руках пакет чорного кольору). Він залишає пакет біля входу; о 13:56 виходить з магазину, не забравши пакет, та о 14:01 повертається до магазину, забирає пакет та відразу ж виходить на вулицю (а. п. 231 - 234, т. 2);

- протоколом огляду предметів від 02 жовтня 2024 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R. З указаних відеозаписів, які були зроблені камерами відеоспостереження території ринку «Левандівський», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Широка, 65 убачається, що 01 жовтня 2024 року о 14:02 з магазина «Аврора» виходить чоловік, ідентифікований як ОСОБА_7 (одягнутий в спортивну кофту сірого кольору на замок по типу блискавка, голубі джинси, кросівки білого кольору, на голові кепка чорного кольору, на плечах портфель чорного кольору та в руках пакет чорного кольору). Відразу ж за ним з магазину виходить потерпіла ОСОБА_9 ; згодом остання підходить до ОСОБА_7 та забирає з його рук пакет та оглядає його вміст, після чого ОСОБА_7 завдає потерпілій удар правою рукою по обличчю та починає складати назад у пакет розсипані по землі речі. ОСОБА_9 піднімає із землі прозору упаковку та йде з місця події, а ОСОБА_7 прямує до перехрестя вулиць Широка-Низинна (а. п. 222 - 225, т. 2).

За результатом судового розгляду суди, оцінивши усі докази у їхній сукупності, встановили, що дії ОСОБА_7 стосовно викрадання товару в магазині «Watsons» були помічені сторонньою особою, водночас засуджений, усвідомлюючи, що його було викрито, продовжив вчинювати дії з метою заволодіння майном.

Колегія суддів звертає увагу, що Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Тож, зважаючи на те, що засуджений усвідомлював, що його дії були помічені, однак продовжив посягання на чуже право власності, колегія суддів погоджується з юридичною оцінкою дій ОСОБА_7 місцевого та апеляційного судів за ч. 4 ст. 186 КК України.

Решта доводів касаційної скарги захисника висновків судів першої та апеляційної інстанції також не спростовує та фактично зводиться до переоцінки доказів і встановлених по справі обставин, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу вимог статті 433 КПК України не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що матеріалами кримінального провадження підтверджено те, що висновки судів обох інстанцій про доведеність винуватості засудженого зроблені з дотриманням вимог ст. 22, 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Отже Суд уважає, що всупереч наведеним у касаційній скарзі доводам сторони захисту, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є законними й обґрунтованими, належним чином вмотивованими, вони в повній мірі відповідають вимогам ст. 370 КПК України.

Враховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, які би були безумовними підставами для скасування або зміни оскаржених судових рішень, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua