Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №756/10673/26
Суддя: Ковальова В. М.
01.09.2026 Справа № 756/10673/26
Справа № 756/10673/26
№ 1-кп/756/1640/26
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва угоду про визнання винуватості в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2026 року за № 12026100100001476, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Весела Слобода Макарівського району Київської області, громадянки України, яка здобула вищу освіту, заміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, провідного лікаря ветеринарної медицини, завідувача Державної міської лікарні дрібних тварин, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
У С Т А Н О В И В :
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1. ОСОБА_4 працювала провідним лікарем ветеринарної медицини та обіймала посаду завідувача Державної міської лікарні дрібних тварин за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, яка є державною установою ветеринарної медицини і підпорядкована Об`єднанню ветеринарної медицини в м. Києві. Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про ветеринарну медицину» офіційні ветеринарні лікарі контролюють дотримання вимог щодо ідентифікації, обігу та переміщення тварин, включаючи ветеринарні документи, які вимагаються при переміщенні чи транспортуванні тварин. Відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 КК України ОСОБА_4 була службовою особою.
2. За п. 2.1, 3.4 Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288, посадова особа при видачі ветеринарного документа засвідчує тільки те, в чому особисто переконана, а підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта на тварину є огляд тварини та наявність відповідних діагностичних і профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення. Для виїзду тварини за кордон здійснюються чипування та щеплення проти сказу, причому ідентифікація тварини проводиться перед вакцинацією або в день її проведення, а через 30 днів після вакцинації здійснюється забір крові для дослідження на титри антитіл.
3. Не пізніше 10 листопада 2025 року ОСОБА_4 , попередньо змовившись з невстановленими досудовим розслідуванням представниками Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (м. Київ, вул. Донецька, буд. 30), які проводять лабораторні випробування сироватки крові тварин на наявність антитіл до вірусу сказу, маючи корисливий мотив, вирішила одержувати неправомірну вигоду за видачу офіційних ветеринарних документів із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями про дати щеплень, чипування та наявність у тварин антитіл до сказу.
4. 19 грудня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як власник домашньої тварини звернулася до ОСОБА_4 з проханням оформити документи, які надають право виїзду її тварини за кордон. ОСОБА_4 повідомила, що оформлення таких документів триває до чотирьох місяців, однак у разі надання додаткових грошових коштів вони можуть бути оформлені у короткий строк. 24 грудня 2025 року під час особистої зустрічі в Державній клініці дрібних тварин за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_6 , що зробить необхідні документи за три дні і що ця послуга коштуватиме 6 000 гривень.
5. 29 грудня 2025 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_6 прибула до Державної клініки дрібних тварин, де ОСОБА_4 здійснила чипування та ввела щеплення проти сказу собаці на прізвисько « Джонік ». Створюючи видимість додержання встановлених законодавством процедур, ОСОБА_4 зробила у ветеринарно-санітарному паспорті № UA AA 760227 завідомо неправдивий запис про вакцинування із зазначенням дати його здійснення 01 вересня 2025 року.
6. Того ж дня, перебуваючи в приміщенні клініки та використовуючи надані їй службові повноваження з оформлення офіційних ветеринарних документів, ОСОБА_4 указала ОСОБА_6 передати 2 000 гривень адміністраторові клініки як офіційний платіж за надані послуги, а решту грошових коштів у сумі 4 000 гривень надати їй особисто. ОСОБА_6 виконала цю вказівку і надала ОСОБА_4 4 000 гривень як неправомірну вигоду за видачу офіційних ветеринарних документів, до яких внесено завідомо неправдиві відомості. Крім того, за вказівкою ОСОБА_4 про потребу оплатити вартість бланків ОСОБА_6 о 16 год. 13 хв. того ж дня переказала 150 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 .
7. 02 січня 2026 року приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 передала ОСОБА_6 оригінал документа «Результат лабораторного випробування сироватки крові на наявність антитіл до вірусу сказу» № 048334 від 02 січня 2026 року, виданого представниками Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, у якому зазначено завідомо неправдиві відомості про дату здійснення вакцинації тварини (тип вакцини Nobivac R, серія A452A02) 01 вересня 2025 року та про дату відбору крові для проведення дослідження 01 жовтня 2025 року.
8. 03 лютого 2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як власник домашньої тварини звернулася до ОСОБА_4 з проханням оформити документи для виїзду тварини за кордон. ОСОБА_4 повідомила, що оформлення необхідних документів триває до трьох місяців, однак їх видача можлива у строк від семи до дев`яти днів у разі надання додаткових грошових коштів у сумі від 10 000 до 12 000 гривень, маючи на увазі неправомірну вигоду.
9. 10 лютого 2026 року о 08 год. 26 хв. ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_4 вказівку перерахувати 9 550 гривень, а в подальшому листуванні в застосунку «Вайбер» отримала від неї номери карткових рахунків. Виконуючи вказівку, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 09 год. 50 хв. до 10 год. 40 хв. за допомогою платіжних терміналів перерахувала 5 000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_2 , 3 892 гривні на картковий рахунок № НОМЕР_3 та 655 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_4 . У результаті зарахування цих коштів ОСОБА_4 одержала 9 457 гривень неправомірної вигоди за видачу документів усупереч установленим процедурам, без фактичного здійснення огляду тварини.
10. Отже, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, одержала неправомірну вигоду за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб та повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
Зміст угоди про визнання винуватості
11. 12 червня 2026 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_4 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, погоджена першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 470 КПК України.
12. За умовами угоди ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість і зобов`язалася беззастережно визнавати обвинувачення під час судового розгляду в обсязі, установленому в ході досудового розслідування та викладеному в обвинувальному акті. Пунктом 5 угоди зафіксовано, що в статусі підозрюваної вона надала викривальні показання щодо інших учасників протиправної діяльності, зокрема лікарів Об`єднання ветеринарної медицини в м. Києві ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших осіб, а також щодо порядку та способу одержання і подальшого передавання неправомірної вигоди за видачу офіційних ветеринарних документів, до яких внесено завідомо неправдиві відомості; ці показання підтверджуються протоколами допиту підозрюваної.
13. Сторони узгодили призначення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, строком на 1 рік, звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. Пунктом 9 угоди ОСОБА_4 зобов`язалася протягом 14 днів від дня затвердження угоди судом зробити внесок у розмірі 100 000 гривень на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України.
Позиції учасників судового провадження
14. Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав укладену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити.
15. Обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що права, надані їй законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнана, характер обвинувачення та його суть їй зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до неї у разі затвердження угоди, з нею узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, щиро покаялася.
16. Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між стороною обвинувачення та обвинуваченою ОСОБА_4 , та надав суду квитанцію про сплату обвинуваченою благодійного внеску в розмірі 100 000 гривень на підтримку Збройних Сил України.
Мотиви суду щодо затвердження угоди
17. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Суд вважає необхідним затвердити умови угоди та ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положень ст. 475 КПК України з таких підстав.
18. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. За ч. 1, 2 ст. 474 КПК України в разі досягнення угоди під час досудового розслідування обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду, а розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди.
19. Дії обвинуваченої кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та повторно. Кваліфікація дій ОСОБА_4 стороною обвинувачення визначена правильно.
20. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України, згідно з приміткою до ст. 45 КК України є корупційним. За п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості у провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення може бути укладена за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового відшкодування завданого збитку або заподіяної шкоди, якщо такі збитки або шкода були завдані.
21. Ці умови дотримано. Викривальні показання ОСОБА_4 щодо інших учасників протиправної діяльності зафіксовані в п. 5 угоди та підтверджуються протоколами її допиту, а прокурор у судовому засіданні підтвердив факт викриття інших осіб і підтвердження цієї інформації доказами. Збитків або шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, потерпілих у провадженні немає.
22. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, з огляду на ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, тому за п. 2 ч. 2 ст. 470 КПК України укладення угоди здійснюється за погодженням, зокрема, з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником. Угоду погоджено першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_15 .
23. На виконання ч. 4 ст. 474 КПК України суд з`ясував в обвинуваченої, чи цілком вона розуміє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, та вид покарання, який буде застосовано в разі затвердження угоди. Обвинувачена підтвердила, що ці положення їй зрозумілі. Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
24. Наведені вимоги узгоджуються з положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
25. У § 90 рішення у справі «Нацвлішвілі та Тогонідзе проти Грузії» від 29 квітня 2014 року (заява № 9043/05) Європейський суд з прав людини зазначив, що угода про визнання винуватості, окрім важливих переваг у виді швидкого вирішення кримінальних справ і зменшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, за належного застосування може бути успішним засобом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Укладення сторонами угоди у цьому провадженні сприяє його розгляду упродовж розумного строку.
26. Умови угоди відповідають інтересам суспільства. За п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також у запобіганні, виявленні чи припиненні таких правопорушень. Кримінальне правопорушення вчинене у сфері ветеринарного контролю за переміщенням тварин через державний кордон, а обвинувачена викрила інших учасників протиправної діяльності, досудове розслідування щодо яких триває. Суд враховує і те, що обвинувачена ще до затвердження угоди виконала передбачене п. 9 угоди зобов`язання і сплатила благодійний внесок у розмірі 100 000 гривень на підтримку Збройних Сил України, що підтверджується наданою захисником квитанцією.
27. Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не установлено. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація визначена правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань немає, фактичні підстави для визнання винуватості наявні. Матеріали кримінального провадження свідчать про наявність події кримінального правопорушення та про наявність у діях обвинуваченої його складу.
Мотиви суду щодо покарання
28. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
29. Абзацом другим ч. 1 ст. 75 КК України встановлено, що обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає таке рішення у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень. За абзацом другим ч. 2 ст. 75 КК України у таких провадженнях суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Узгоджене сторонами покарання цим вимогам відповідає.
30. Ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченої до вчиненого, те, що вона раніше не судима, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася (лист комунального некомерційного підприємства «Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради від 23 липня 2026 року № 882), за умовами угоди характеризується позитивно, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується з тим, що покарання на підставі угоди може бути визначено у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.
31. Згідно з ч. 2 ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди. Призначення такого покарання сторони угоди не узгодили, тому додаткове покарання у виді конфіскації майна обвинуваченій не призначається.
32. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, а іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до трьох років. З урахуванням тяжкості вчиненого суд визначає іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки та покладає на обвинувачену обов`язки, передбачені п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Згідно з ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
33. За ч. 3 ст. 55 КК України у разі застосування ст. 77 цього Кодексу строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю обчислюється з моменту набрання законної сили вироком, а тому початок строку відбування цього покарання визначається днем набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід, застава та строк попереднього ув`язнення
34. Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року у справі № 756/2039/26 (провадження № 1-кс/756/450/26) до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, та зі звільненням її з-під варти в залі суду. Обвинувачена звільняється від відбування основного покарання з випробуванням, тому потреби в подальшому застосуванні запобіжного заходу немає і застава як запобіжний захід підлягає скасуванню, а запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирається.
35. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава в дохід держави не зверталася, майнових стягнень цим вироком не покладено, тому внесена застава підлягає поверненню особі, яка її внесла.
36. ОСОБА_4 була затримана 11 лютого 2026 року в порядку ст. 208 КПК України та звільнена з-під варти в залі суду 13 лютого 2026 року. За ч. 5 ст. 72 КК України цей строк попереднього ув`язнення зараховується у строк призначеного основного покарання з розрахунку день за день.
Арешт майна та речові докази
37. Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року у справі № 756/2080/26 (провадження № 1-кс/756/467/26) накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на автомобіль марки «Lexus GX 470», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_4 . Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна і скасовує арешт, зокрема, у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається, спеціальна конфіскація не застосовується, цивільний позов не заявлено, а тому потреба в подальшому застосуванні арешту відпала.
38. Постановами слідчого від 11 лютого 2026 року у кримінальному провадженні № 12025100050002743 від 10 листопада 2025 року, з якого це кримінальне провадження виділено і досудове розслідування в якому триває, речовими доказами визнано речі та документи, вилучені 16 вересня 2025 року під час обшуку транспортного засобу і 10 лютого 2026 року під час обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_3 . З огляду на позицію прокурора питання про долю цих речових доказів, окрім зазначених нижче, підлягає вирішенню у основному кримінальному провадженні, з якого виділено провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .
39. Водночас автомобіль марки «Lexus GX 470», реєстраційний номер НОМЕР_5 , диплом № НОМЕР_6 від 04 березня 2011 року на ім`я ОСОБА_4 та вилучені грошові кошти в сумі 382 710 гривень, 300 доларів США і 10 євро не є предметом пред`явленого обвинувачення, знаряддям чи засобом учинення кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення на собі не містять; покарання у виді конфіскації майна не призначено, спеціальна конфіскація стороною обвинувачення не порушувалася. За ч. 10 ст. 100 КПК України під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю), а тому це майно підлягає поверненню ОСОБА_4 .
Цивільний позов і процесуальні витрати
40. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Документи, надані сторонами, залишаються в матеріалах кримінального провадження.
41. Обвинуваченій підлягають роз`ясненню наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та ст. 389-1 КК України, а також порядок оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди, з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України, з урахуванням обмежень, установлених ч. 2 ст. 473 КПК України.
Керуючись ст. 100, 174, 182, 314, 372-376, 394, 468, 469, 470, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, ст. 12, 45, 55, 65, 66, 72, 75, 76, 77 КК України, ст. 165 КВК України, суд -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 червня 2026 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_4 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026100100001476 від 12 червня 2026 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 11 лютого 2026 року по 13 лютого 2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Покласти на ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_4 не призначати.
Запобіжний захід у виді застави, застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року у справі № 756/2039/26 (провадження № 1-кс/756/450/26), скасувати. Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень повернути особі, яка її внесла, після набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року у справі № 756/2080/26 (провадження № 1-кс/756/467/26) шляхом заборони відчуження та розпорядження на автомобіль марки «Lexus GX 470», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .
Повернути ОСОБА_4 автомобіль марки «Lexus GX 470», реєстраційний номер НОМЕР_5 , диплом № НОМЕР_6 від 04 березня 2011 року та грошові кошти в сумі 382 710 (триста вісімдесят дві тисячі сімсот десять) гривень, 300 (триста) доларів США і 10 (десять) євро, зараховані на депозитний рахунок Головного управління Національної поліції у м. Києві, після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua