Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №756/10353/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №756/10353/26

Суддя: Шролик І. С.

27.08.2026 Справа № 756/10353/26

Справа № 756/10353/26

Провадження № 2/756/8465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шролик І. С.,

секретар судового засідання Венгерський В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовним вимог

У травні 2026 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 січня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 74511959, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 14 652,00 грн на строк 30 днів, зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1,99% на день. Договір підписано позичальником шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору позикодавець за посередництвом платіжної установи перерахував відповідачу 14 652,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідач узятих на себе зобов`язань не виконав, позику не повернув та проценти не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 31 417,55 грн, з яких 14 652,00 грн - заборгованість за тілом позики, 16 765,55 грн - заборгованість за процентами.

Право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором перейшло до позивача на підставі договорів факторингу. З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 31417,55 грн, а також судові витрати: 2662,40 грн судового збору та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

26 липня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує факту укладення договору позики № 74511959 від 01 січня 2022 року та отримання коштів. Проте, не погоджується з розміром заявленої до стягнення заборгованості. Просив суд перевірити правильність нарахування процентів, їх відповідність умовам договору та достатність поданих позивачем доказів, відмовити у задоволенні вимог у частині, що не підтверджена належними доказами, у разі встановлення необґрунтованості розрахунку - зменшити суму процентів, а також перевірити співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн та зменшити їх розмір. Просив розглянути справу за його відсутності.

21 серпня 2026 року до суду надійшли заперечення (додаткові пояснення) відповідача, в яких ОСОБА_1 посилався на те, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня йому не нараховуються. Також зазначав, що нарахування процентів здійснювалося позивачем поза межами строку дії договору, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів у розмірі 16 765,55 грн та обмежити суму стягнення розміром тіла позики - 14 652,00 грн. На підтвердження своїх доводів надав копію військового квитка серії НОМЕР_2 .

Від позивача 30 липня 2026 року надійшла відповідь на відзив.

Від позивача 21 серпня 2026 року надійшли заперечення у відповідь на відзив.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без участі його представника; відповідач у відзиві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Обставини, встановлені судом

01 січня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74511959, за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в розмірі 14 652,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти за користування нею.

За умовами укладеного догоовру, дата надання позики - 01 січня 2022 року; дата повернення позики (останній день) - 31 січня 2022 року; строк позики - 30 днів.

Базова процентна ставка - 1,99 % на день; знижена (акційна) процентна ставка, що застосовується відповідно до умов програми лояльності, - 1,791 % на день. Проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Договір укладено в електронній формі та підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора 82kT3faqPA, надісланого на зазначену відповідачем електронну адресу koeremenko@gmail.com, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», згідно з якою ідентифікатор направлено 01 січня 2022 року.

Факт перерахування відповідачу суми позики підтверджується платіжною інструкцією від 01 січня 2022 року на суму 14 652,00 грн на користь отримувача ОСОБА_1 за номером платіжної картки НОМЕР_1 .

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що не заперечує факту укладення договору позики № 74511959 від 01 січня 2022 року та отримання коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

29 вересня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 028-290922, за умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог від 29 вересня 2022 року.

05 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, на підставі якого та згідно з витягом з реєстру прав вимог № 30/01/26 від 30 січня 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року на суму 31 417,55 грн.

Право позивача на надання фінансової послуги факторингу підтверджується витягом з Державного реєстру фінансових установ, виданим Національним банком України.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року платежів у рахунок погашення заборгованості відповідачем не здійснювалося, а загальний розмір заборгованості станом на 29 вересня 2022 року становить 31 417,55 грн, з яких 14 652,00 грн - заборгованість за тілом позики та 16 765,55 грн - заборгованість за процентами.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису одноразовим ідентифікатором допускається у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 3 ст. 11 та ст. 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття пропозиції, а якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Дослідивши надані позивачем договори факторингу № 028-290922 від 29 вересня 2022 року та № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року разом з витягами з реєстрів прав вимог, суд встановив, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року, а тому є належним позивачем у цій справі.

Перевіряючи доводи відповідача, які викладені у відзиві, щодо правильності нарахування процентів та їх відповідність умовам договору, суд встановив, що згідно з розрахунком заборгованості проценти нараховувалися на суму позики 14 652,00 грн щоденно, а саме: з 01 січня 2022 року по 30 січня 2022 року (30 днів) - за зниженою (акційною) процентною ставкою 1,791 % на день, тобто по 262,42 грн за день; 01 лютого 2022 року - 1 166,30 грн, що становить перерахунок раніше нарахованих процентів за базовою процентною ставкою 1,99 % на день (у зв`язку з припиненням дії особливих умов програми лояльності на підставі п. 9.7 Правил надання грошових коштів у позику) та нарахування процентів за поточний день; з 02 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року (23 дні) - за базовою процентною ставкою 1,99 % на день, тобто по 291,57 грн за день; з 25 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року - за ставкою 0 % на день, тобто нарахування процентів позикодавцем не здійснювалося; з 25 квітня 2022 року по 01 травня 2022 року (7 днів) - по 145,79 грн за день; починаючи з 02 травня 2022 року нарахування процентів припинено.

Загальний розмір нарахованих процентів становить 16765,55 грн. Розрахунок є арифметично правильним, здійснений із деталізацією за кожен день користування позикою, відповідає узгодженим сторонами умовам договору позики та не спростований відповідачем. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач суду не надав, доказів погашення заборгованості повністю або частково не подав.

Доводи відповідача про нарахування процентів поза межами строку дії договору позики суд відхиляє з таких підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) викладено правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, якщо інше не встановлено самим договором.

Водночас, згідно з п. 5.2 договору позики № 74511959 від 01 січня 2022 року позичальник до моменту підписання договору вивчив його умови та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які є невід`ємною частиною договірних відносин сторін. Пунктом 6.5 зазначених Правил, у редакції, чинній на час укладення договору, передбачено, що у разі неповернення, повернення не в повному розмірі або несвоєчасного повернення позики та процентів товариство має право нараховувати проценти на неповернуту позику (або її частину) у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування, але в будь-якому разі не більше 90 календарних днів.

Отже, укладаючи договір позики, сторони окремо погодили порядок нарахування та сплати процентів за користування позикою поза межами строку позики, обмеживши такий період 90 календарними днями, що узгоджується з наведеним висновком ВП Верховного Суду.

Як убачається з розрахунку заборгованості, проценти нараховані позикодавцем за 30 днів строку позики (з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року) та за 90 календарних днів понадстрокового користування позикою (з 01 лютого 2022 року по 01 травня 2022 року), після чого нарахування процентів припинено.

Доводи відповідача про те, що проценти не підлягають нарахуванню на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд також відхиляє.

Відповідно до п. 15 ст. 14 зазначеного Закону військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Наведена норма пов`язує звільнення від нарахування процентів для резервістів та військовозобов`язаних саме з моментом їх призову під час мобілізації, тобто діє на майбутнє і не має зворотної дії в часі.

Із наданої відповідачем копії військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 02 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_1 призвано на військову службу до Збройних Сил України 02 серпня 2024 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року; військову присягу прийнято 11 серпня 2024 року; проходження військової служби у військових частинах розпочато у серпні 2024 року.

Натомість проценти за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року нараховані позикодавцем за період з 01 січня 2022 року по 01 травня 2022 року, тобто більш ніж за два роки до призову відповідача на військову службу за мобілізацією. За таких обставин п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на спірні правовідносини у частині нарахованих процентів не поширюється.

Крім того, наведена норма встановлює заборону саме на нарахування процентів, штрафних санкцій і пені у відповідний період, проте не звільняє військовослужбовця від виконання грошового зобов`язання, що виникло та було нараховане до його призову, і не є підставою для відмови у стягненні такої заборгованості.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, з урахуванням належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку, що факт укладення договору позики, отримання відповідачем суми позики та невиконання ним зобов`язань з її повернення і сплати процентів знайшли своє підтвердження, розмір заборгованості доведений належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року в розмірі 31 417,55 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, укладений з адвокатом Ткаченко Ю. О.; витяг з акта № 9-ДІЛ від 25 лютого 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким у справі щодо боржника ОСОБА_1 надано послуги з вивчення документів, аналізу та визначення правової позиції, збору доказів загальною вартістю 4 500,00 грн; платіжну інструкцію на підтвердження оплати наданої правничої допомоги.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про перевірку співмірності та зменшення розміру зазначених витрат.

Вирішуючи це питання, суд враховує, що справа є малозначною, не потребувала дослідження значного обсягу доказів та встановлення складних фактичних обставин; спір ґрунтується на типових для цієї категорії справ правовідносинах, а позовна заява складена за уніфікованим зразком; представник позивача участі в судових засіданнях не брав, оскільки позивач просив розглядати справу без участі його представника; з урахуванням подання представником позивача відповіді на відзив, а також ціну позову - 31 417,55 грн, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу 4500,00 грн є співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 526, 530, 536, 610, 612, 1046, 1048, 1049, 1077 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року в розмірі 31 417,55 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500, 00 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3; рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання не встановлено, остання відома адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування, зазначена у відзиві: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Красилівка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя І. С. Шролик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua