Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №755/12416/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12416/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2026 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ' ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001456 від 21.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гісар, Таджикистан, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 02 лютого 2026 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2201- IX затвердженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено, та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.

20.06.2026 року, приблизно 12 год. 00 хв., ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_5 на запрошення ОСОБА_6 зайшли до квартири ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 .

В подальшому ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої, перебуваючи на кухні у вищевказаній квартирі. У невстановлений час ОСОБА_6 вийшла до іншої кімнати до онука, залишивши ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на кухні без нагляду. В цей часу ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме зарядної станції Wonder WX2400BT, серійний номер 281EHPR330, що належить ОСОБА_7 .

Пройшовши до кімнати, у якій знаходилася зарядна станція Wonder WX2400BT, серійний номер 281EHPR330, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для власника, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном,шляхом вільного доступу, таємно викрав з кімнати належну ОСОБА_7 зарядну станцію Wonder WX2400BT, серійний номер 281EHPR330, помістив її до великого рюкзака чорного кольору та вийшов з квартири разом з викраденим майном.

Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 16 556 гривень 67 копійок.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не з`явилась, викликалась належним чином, причини неявки та їх поважність не повідомила.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення.

Пояснив, що 20.06.2026, близько обіду, він разом із знайомими перебував у квартирі, де всі разом вживали алкогольні напої. Через деякий час, коли знайома вийшла з кухні до іншої кімнати, він вирішив викрасти зарядну станцію.

Після цього він пройшов до кімнати, де знаходилася вказана зарядна станція, та, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, заволодів нею та розпорядився у власних цілях.

Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що розуміє, що вчинив неправильно та що завдану шкоду відшкодує в повному обсязі.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК У країни, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працевлаштований, раніше судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, думку прокурора, особу винуватого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Крім того, згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71, 72 КК України, з урахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2026.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2026 року за ч. 1 ст. 309 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання 15 годин 16 хвилин 27 липня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 27 липня 2026 року до дня набрання даним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - залишити без змін.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: оптичний носій інформації DVD-R диск, що поміщений до паперового конверту білого кольору, на якому міститься відео з місця події за адресою: м. Київ, пр-т Павла Тичини, 9, в приміщенні ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/111-26/34889-ТВ від 29.06.2026 у розмірі 1 925 грн 44 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати потерпілій.

Суддя: ОСОБА_8