Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №754/16815/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/909/26

Справа №754/16815/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Михайленко Н.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, -

В С Т А Н О В И В:

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до до суду визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою.

В обгрунтування позовних вимог (уточнених в процесі розгляду справи) позивач вказав на те, що є наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 19911 серії Б, виданого ОСОБА_1 . Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є повнолітніми, при цьому не проживають за вказаною вище адресою з 2011 року. Позивач вказав, що в квартирі відсутні речі відповідачів, котрі не здійснюють оплату за комунальні послуги, не цікавляться квартирою тривалий час, при цьому позивач не вчиняв дій та не чинив перешкоди відповідачам у користуванні квартирою. У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутись до суду з вказаною позовною заявою.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 17 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

20 травня 2026 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, до суду представником позивача - адвокатом Зачепіло З.Я. подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

06.03.1986 виконавчий комітет Радянської районної ради народних депутатів міста Києва надав ордер №19911 серії «Б» гр. ОСОБА_1 на житлове приміщення - кв. АДРЕСА_1 , на сім`ю у складі: ОСОБА_6 (дружини), ОСОБА_7 (доньки) та ОСОБА_8 (сина).

Як встановлено, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є повнолітніми, при цьому не проживають за вказаною вище адресою з 2011 року. В квартирі відсутні речі відповідачів, котрі не здійснюють оплату за комунальні послуги, не цікавляться квартирою тривалий час.

Згідно з копією довідки, виданої ЖЕК №306 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають в спірній квартирі, що підтверджується відповідними документами, а саме Актами від 03.02.2025, 08.09.2025 про фактичне не проживання особи, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі не проживають, участь в оплаті за комунальні послуги не приймають, квартирою не цікавляться з 2011 року.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не несуть жодних обов`язків по утриманню житла за вказаною адресою.

Як зазначено, позивачем та іншими членами сімї не чинились відповідачам перешкод в користуванні спірною квартирою, відповідачі добровільно залишили спірну квартиру, забравши всі свої речі.

Відповідно ст. 71 ЖК України передбачає, що у разі відсутності наймача або членів його сім`ї у житловому приміщенні понад шість місяців, він втрачає право користування ним.

Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно зі ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 (з наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні; у осіб, які потребують догляду; внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідачі не проживають у квартирі за місцем реєстрації та не мають наміру там проживати, оскільки проживають за іншою адресою, а отже є підстави для визнання їх такою що втратила право користування кв. АДРЕСА_1 .

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такою що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .

Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Суддя О.Б. Саламон