Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №752/15218/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15218/26

Провадження № 2/752/12415/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 05.11.2004 за № 1445120 реєстратором - Першою київською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови б/н Відділу державної виконавчої служби у Московському районі м. Києва від 01.02.2002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.12.2001, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П., зареєстрованого в реєстрі за № 5076. Право власності позивача на квартиру зареєстровано 11.04.2002 за реєстровим № 3674, що підтверджується реєстраційним написом на правовстановлюючому документі та інформаційною довідкою КП КМР Київського міського бюро технічної інвентаризації КВ-2026 № 13321 від 28.04.2026.

З метою проведення реєстраційних дій щодо внесення відомостей про належне їй нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач звернулася із відповідною заявою від 13.03.2026 за реєстраційним номером 71970256. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2026 № 83838371 позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявністю зареєстрованого обтяження - арешту, реєстраційний номер 1445120, накладеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою № 469360454 від 23.03.2026.

Підставою обтяження зазначено постанову б/н від 01.02.2002 Відділу державної виконавчої служби у Московському районі, зареєстровану 05.11.2004 за № 1445120 реєстратором - Першою київською державною нотаріальною конторою; власником у записі про обтяження зазначено ОСОБА_2 .

За відповіддю Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 15716/21.1-26 від 12.05.2026 підтверджено наявність арешту нерухомого майна, зареєстрованого 05.11.2004 за № 1445004, підстава обтяження - постанова б/н від 01.02.2002 Відділу державної виконавчої служби у Московському районі, об`єкт обтяження - все нерухоме майно, власник - ОСОБА_2 . Водночас зазначено, що ідентифікувати відповідні обтяження в рамках конкретного виконавчого провадження неможливо, а копії постанов не можуть бути надані у зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень за закінченням строку зберігання відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

За відповіддю Першої київської державної нотаріальної контори № 3073/01-16 від 18.05.2026 надано копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.02.2002, відповідно до якої державний виконавець постановив накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , 1967 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що є одноосібним власником спірної квартири з 2002 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з попереднім власником ОСОБА_3 , право власності позивача ніким не оспорюється, а накладений арешт стосується майна боржника ОСОБА_2 , який власником квартири не є та не був, у зв`язку з чим наявність зареєстрованого обтяження перешкоджає позивачу у здійсненні права власності на належне їй майно, зокрема в проведенні реєстраційних дій.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування позовних вимог суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи безперешкодно користуватися своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржникові.

Судом встановлено, що позивач набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2001, укладеного з ОСОБА_3 , яке зареєстровано 11.04.2002 за реєстровим № 3674, що підтверджується матеріалами справи та ніким не оспорюється.

Разом з тим судом встановлено, що обтяження у вигляді арешту, зареєстроване 05.11.2004 за № 1445120 на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Московському районі м. Києва від 01.02.2002, накладено на все майно боржника ОСОБА_2 , 1967 року народження, - особи, яка є відмінною від ОСОБА_3 , з яким позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири, та яка не є і не була власником спірної квартири. Належних доказів того, що боржник ОСОБА_2 коли-небудь мав право власності на спірну квартиру, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірна квартира, яка є власністю позивача, не є та не була майном боржника ОСОБА_2 , а тому накладене на майно боржника обтяження у вигляді арешту неправомірно поширюється (обліковується) на належне позивачу майно, чим порушується право власності позивача, гарантоване ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також перешкоджає позивачу у здійсненні реєстраційних дій щодо належного їй майна.

Оскільки судом встановлено, що майно, на яке накладено арешт (в частині, що стосується спірної квартири), належить позивачу, а не боржникові, за яким зареєстровано обтяження, позовні вимоги про зняття арешту з квартири є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 05.11.2004 за № 1445120 реєстратором - Першою київською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови б/н Відділу державної виконавчої служби у Московському районі м. Києва від 01.02.2002.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) 1 331,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя