Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №922/1227/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1227/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» (61124, Харківська обл., місто Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 2)

про стягнення коштів, розірвання договору

за участю представників:

позивача - Примаченко К.В.;

відповідача - Карасава О.П.;

3-ої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ», в якому просить:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» на користь Мінекономіки кошти гранту у сумі 3 772 000,00 (три мільйони сімсот сімдесят дві тисячі) гривень 00 копійок (код ЄДРПОУ 00032129, НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»);

- Розірвати Договір про надання гранту, укладений між Мінекономіки та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ», шляхом подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» до Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» заяви про приєднання до умов Договору від 26.09.2022;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» (61124, Харківська обл., місто Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 2, ЄДРПОУ 41824420) на користь Мінекономіки (01008, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 37508596), сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір (на р/р UA95 8201 7203 4312 0001 0000 79547).

Крім того, позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1227/26. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 11 травня 2026 року о 14:45. Задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г).

29.04.2026 через систему «Електронний суд» представником третьої особи подані письмові пояснення за вх. № 10247.

29.04.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позов за вх. № 10312.

05.05.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 10736.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 10736 від 05.05.2026) - задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/1227/26 призначене на "11" травня 2026 р. о 14:45 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників позивача - Жука Богдана Євгеновича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Примаченко Катерини Валентинівни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

07.05.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 10945.

08.05.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання за вх. № 11111.

В судовому засіданні 11.05.2026 задоволено клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на подання відповіді на відзив та поновлено Мінекономіки пропущений процесуальний строк, внаслідок чого відповідь позивача на відзив (вх. № 10945 від 07.05.2026) долучено до матеріалів справи, про що постановлено протокольну ухвалу. Крім цього, задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 11111 від 08.05.2026), у зв`язку з чим на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.05.2026 о 15:00 год.

11.05.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 11301.

05.05.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів за вх. № 12489.

25.05.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подані додаткові пояснення у справі за вх. № 12516.

В судовому засіданні 25.05.2026 задоволено клопотання відповідача (вх. № 12489 від 25.05.2026) та долучено науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 22.05.2026 до матеріалів справи, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу. Крім цього, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою суду, а також на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.06.2026 о 14:25 год.

В судовому засіданні 15.06.2026 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.07.2026 о 14:45 год.

10.07.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 16853.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 16853 від 10.07.2026) - задоволено частково. Постановлено судове засідання у справі № 922/1227/26 призначене на "13" липня 2026 р. о 14:45 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача - Колоди Євгенія Георгійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 13.07.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.07.2026 о 15:45 год.

В судовому засіданні 20.07.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.08.2026 о 16:20 год.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції вх. №19043.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19043 від 04.08.2026)- задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/1227/26 призначене на "10" серпня 2026 р. о 16:20 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача - адвоката Карасави Олега Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 10.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила.

В світлі приписів ст. 219 ГПК України судом оголошено про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення. Оголошено дату та час його проголошення - 17.08.2026 о 16:50 год.

В судовому засіданні 17.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі № 922/1227/26.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Зважаючи на те, що вступну та резолютивну частину рішення було проголошено 17.08.2026, останнім днем підписання повного судового рішення є 27.08.2026.

Втім, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці в період з 20.08.2026 по 31.08.2026, повне рішення у справі № 922/1227/26 складено та підписано суддею 01.09.2026, тобто в перший робочий день.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі Порядку надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 (далі - Порядок № 739 (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Позивач, Мінекономіки), діючи як центральний орган виконавчої влади, уповноважений на реалізацію державної політики у сфері підтримки суб`єктів підприємництва та переробної промисловості, за результатами розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» (далі - Відповідач, Отримувач) документів, бізнес-плану тощо, видало наказ від 17.09.2022 № 3163 (далі - Наказ) про надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств.

Зазначений Наказ видано в межах повноважень Мінекономіки, визначених законодавством України, зокрема Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком № 739, якими врегульовано механізм надання грантової підтримки суб`єктам господарювання. Вказаний Наказ є правовою підставою для подальшого укладення, відповідно до пункту 20 Порядку № 739, договору про надання гранту у формі договору/заяви про приєднання, що зумовлює виникнення між сторонами договірних зобов`язань щодо надання та використання коштів Гранту.

На виконання зазначеного Наказу про надання гранту та з метою належного правового оформлення взаємних прав і обов`язків сторін, відповідно до вимог Порядку № 739, між Мінекономіки як надавачем гранту та ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» як його отримувачем був укладений Договір про надання гранту (далі - Договір).

Зміст та структура Договору визначені типовою формою, умови якого, відповідно до пункту 20 Порядку № 739, затверджені Наказом Мінекономіки від 15.07.2022 № 2109, а правова природа вказаного правочину відповідає ознакам договору приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України.

Фактичне укладення Договору здійснювалося шляхом приєднання Відповідача до його умов у спосіб, передбачений пунктом 20 Порядку № 739 та типовим Договором, а саме: шляхом подання Відповідачем до акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» (далі - Уповноважений банк, АТ «ОЩАДБАНК») належним чином оформленої заяви про приєднання до умов Договору.

Подання Відповідачем такої заяви підтверджувало волевиявлення Отримувача на приєднання до всіх умов Договору без застережень, з подальшим набранням Договором чинності у порядку та строки, визначені його положеннями та Порядком № 739.

Відповідно до заяви від 26.09.2022 про приєднання до договору про надання гранту, укладання Договору внаслідок приєднання Отримувача до його умов передбачає надання Гранту у розмірі 3 772 000,00 (три мільйони сімсот сімдесят дві тисячі) грн.

Перерахування коштів гранту підтверджується випискою з особового рахунку UA 773123560000026030300477143.

Надання Відповідачу Гранту здійснювалось відповідно до наданої Отримувачем заяви про приєднання до Договору про надання гранту від 26.09.2022 на підставі Наказу Мінекономіки про надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств № 3163 від 17.09.2022.

Обов`язковими умовами, виконання яких повинен забезпечити Отримувач відповідно до умов Порядку № 739 є:

- сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту;

- створення Отримувачем 25 робочих місць.

Таким чином, Договір є цивільно-правовим правочином, укладеним у письмовій формі у вигляді договору приєднання, відповідно до статті 634 ЦКУ, внаслідок чого між Мінекономіки та ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» виникли зобов`язальні правовідносини щодо надання гранту та належного, цільового й своєчасного виконання Відповідачем обов`язків, визначених умовами Договору, Порядком № 739 та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 739 Уповноважений банк здійснює моніторинг виконання умов договору гранту відповідно до умов, визначених у договорі про взаємодію, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня надання йому гранту або до повного виконання обов`язкових умов Договору, визначених абзацом четвертим пункту 20 цього Порядку, якщо таке виконання відбулося раніше.

Позивач вказує, що відповідно до протоколу № 02 засідання Моніторингової комісії від 05.06.2025 за результатами проведеного моніторингу виконання умов Договору про надання гранту, відповідно до вимог Договору та Порядку № 739, було встановлено низку системних, тривалих та істотних порушень, які свідчать про невиконання Відповідачем ключових договірних обов`язків та про відсутність реального прогресу у реалізації затвердженого бізнес-плану.

Зокрема, Моніторинговою комісією встановлено, що Відповідач не забезпечив створення та збереження не менше 25 робочих місць у межах строків, визначених Договором і бізнес-планом, тоді як виконання цієї умови є однією з основних договірних вимог (пункт 1 розділу V Договору) та одним із ключових критеріїв ефективності грантової програми.

Отже, на переконання позивача, виявлені порушення свідчать, що Відповідач не виконав у повному обсязі ключових обов`язкових умов, визначених Договором. Таким чином, вказані дії та/або бездіяльність Відповідача кваліфікуються Позивачем як істотне та системне порушення умов Договору, яке унеможливлює реалізацію грантового проєкту та обґрунтовує вимогу про повернення коштів Гранту в повному обсязі.

Так, відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу VI Договору у разі невиконання обов`язкових умов отримувач зобов`язаний протягом 30 днів повернути кошти у сумі отриманого гранту на рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Враховуючи викладене, з метою належної реалізації принципу досудового врегулювання спорів та надання Відповідачу можливості добровільно усунути допущені порушення договірних зобов`язань, Мінекономіки направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» Претензію від 19.11.2025 № 2431-05/79104-07 з вимогою у строк до 01 грудня 2025 року добровільно повернути до державного бюджету України кошти гранту у повному обсязі - 3 772 000,00 (три мільйонів сімсот сімдесят тисяч) гривень.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань, Мінекономіки звернулось до суду за захистом інтересів держави з позовом, в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» на користь Мінекономіки кошти гранту у сумі 3 772 000,00 грн.; розірвати Договір про надання гранту, укладений між Мінекономіки та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ», шляхом подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» до Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» заяви про приєднання до умов Договору від 26.09.2022.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Тобто, відповідно до статей 11 та 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають, змінюються і припиняються, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 затверджено Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості (далі - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги суб`єктам господарювання (далі - отримувачі), які провадять господарську діяльність згідно з видами економічної діяльності Секції С "Переробна промисловість" національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457, зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі "Державний аграрний реєстр" (далі - Державний аграрний реєстр) відповідно до вимог Закону України "Про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр" (для отримувачів, які підпадають під таку реєстрацію), у формі грантів на створення, розвиток виробництв переробної промисловості або оновлення основних засобів виробництва, знищених чи пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Для цілей цього Порядку суб`єктом господарювання вважається суб`єкт мікропідприємництва, суб`єкт малого чи середнього підприємництва (фізична особа - підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб", крім суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку).

Згідно з п. 6 Порядку надання грантів здійснюється Мінекономіки через акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - уповноважений банк) відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком (далі - договір про взаємодію).

Пункт 8 Порядку передбачає, що заяву на отримання гранту (далі - заява) подають отримувачі:

громадяни України, у тому числі фізичні особи - підприємці;

юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України;

які станом на дату подання заяви фактично не розміщені та не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території України (Автономна Республіка Крим та м. Севастополь) або на територіях, які включені до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції, що підтверджується відомостями з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції";

щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

які не мають заборгованості перед бюджетом;

щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення.

Відповідно до п. 9 Порядку заява формується отримувачем особисто засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу заявника.

Згідно з п. 17 Порядку рішення про надання гранту приймається Мінекономіки протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на підставі переліку висновків уповноваженого банку, який включає оцінку бізнес-плану, співбесіди та результати перевірки ділової репутації отримувача. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Мінекономіки визначається договором про взаємодію.

Відповідно до абз. 12 п. 19 Порядку Мінекономіки на підставі інформації уповноваженого банку про результати перевірки та оцінювання заяв видає наказ.

Мінекономіки інформує уповноважений банк про прийняте рішення про надання або відмову в наданні гранту отримувачу. Уповноважений банк повідомляє отримувачу про прийняте Мінекономіки рішення шляхом надсилання листа на адресу електронної пошти, зазначеної в заяві.

Мінекономіки засобами Порталу Дія оновлює статус розгляду заяв відповідно до прийнятого рішення.

Згідно з п. 20 Порядку для отримання гранту отримувач підписує договір про надання гранту у вигляді договору про приєднання за формою, встановленою Мінекономіки (далі - договір гранту).

У договорі гранту обов`язково зазначаються цілі використання гранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів.

Обов`язковими умовами договору гранту є:

сплата протягом трьох років з дня отримання гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту;

створення робочих місць та працевлаштування на них згідно з додатком.

Робочі місця та працевлаштування на них за програмою повинно бути здійснено не менш як 30 відсотків не пізніше ніж через шість місяців з дати отримання гранту та решта не пізніше ніж через дванадцять місяців з дати отримання гранту.

У разі невиконання двох обов`язкових умов договору гранту отримувач зобов`язаний повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймає Мінекономіки. Отримувач здійснює повернення зазначеної різниці уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту. Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 21 Порядку після прийняття рішення про надання гранту отримувач відкриває у відділенні уповноваженого банку рахунок без права його використання на інші цілі, крім оплати рахунків для реалізації цілей, визначених у договорі гранту, та перераховує на рахунок кошти у сумі, визначеній абзацом третім або четвертим пункту 4 цього Порядку, протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення про надання гранту.

У разі невиконання обов`язкової умови договору гранту, визначеної абзацом п`ятим пункту 20 цього Порядку, договір гранту розривається, а отримувач здійснює повернення коштів у сумі отриманого гранту протягом 30 днів на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку. Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до законодавства.

Абзац 5 пункту 20 Порядку встановлює, що у разі невиконання двох обов`язкових умов договору гранту отримувач зобов`язаний повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймає Мінекономіки. Отримувач здійснює повернення зазначеної різниці уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту. Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку уповноважений банк здійснює моніторинг виконання умов договору гранту відповідно до умов, визначених у договорі про взаємодію, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня надання йому гранту або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом четвертим пункту 20 цього Порядку, якщо таке виконання відбулося раніше.

У разі встановлення факту нецільового використання гранту під час моніторингу виконання умов договору гранту, який здійснюється уповноваженим банком, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього в установленому порядку.

Уповноважений банк щокварталу до 20 числа місяця, наступного за кварталом, подає Мінекономіки звіт щодо виконання отримувачами умов договору, який містить інформацію щодо кількості отримувачів, сум наданих відповідно до цього Порядку грантів, кількості найманих працівників, а також сум сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування отримувачами, яким надано гранти.

Для реалізації умов цього Порядку інформація щодо сум сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування отримувачами надається ДПС за запитом уповноваженого банку. Форма надання такої інформації встановлюється уповноваженим банком разом з ДПС.

Таким чином, АТ «Ощадбанк», як уповноважений банк, надає висновки, які включають оцінку бізнес-плану, співбесіди та результати перевірки ділової репутації отримувача, за критеріями, зазначеними у договорі про взаємодію та чинному законодавстві України, та здійснює моніторинг виконання умов договору гранту.

Рішення щодо надання/відмови в наданні гранту та рішення про повернення гранту ухвалює виключно Мінекономіки. Прийняття таких рішень належить до дискреційних повноважень Мінекономіки.

Наказом Мінекономіки від 17.09.2022 № 3163 «Про надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств» було прийнято рішення надати гранти на створення або розвиток переробних підприємств фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, суб`єктам господарювання, зазначеним у додатку до цього наказу, в тому числі ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ».

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Наказом Міністерства економіки України від 15.07.2022 № 2109 затверджено Форму договору про надання гранту, відповідно до преамбули якого цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" заяви про приєднання до умов цього Договору в порядку, передбаченому цим Договором, який укладається між Міністерством економіки України з одної сторони та суб`єктом господарювання (далі - Отримувач), з іншої сторони, щодо якого Міністерством економіки України прийнято рішення про надання безповоротної державної допомоги на створення або розвиток переробних підприємств (далі - Грант) та який приєднався до умов цього Договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як Сторони, а кожний окремо як Сторона.

При укладанні цього Договору Міністерство економіки України діє на виконання Договору про взаємодію між Міністерством економіки України та АТ "Ощадбанк" (далі - Договір про взаємодію) та Порядку надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 739 (далі - Порядок).

На виконання цього Договору на підставі рішення Міністерства економіки України про надання гранту, прийнятого до його укладання Отримувачу відповідно до Порядку та Договору про взаємодію надається Грант у розмірі та Порядку визначених умовами цього Договору. (розділ ІІ Договору)

Розмір Гранту, який надається Отримувачу відповідно до цього Договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого Міністерством економіки України рішення про надання Гранту та зазначається у заяві про приєднання. При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану має перевищувати суму Гранту та передбачає також фінансування за рахунок власних коштів Отримувача. (п. 1 розділу ІІІ Договору)

Грант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок Отримувача через уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. (п. 2 розділу ІІІ Договору)

Уповноважений банк здійснює моніторинг виконання умов Договору відповідно до умов, визначених у Договорі про взаємодію, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності Отримувача протягом трьох років з дня надання йому Гранту або до повного виконання абзацу 2 пункту 1 Розділу V цього Договору. У разі встановлення факту нецільового використання Гранту під час моніторингу за виконанням умов цього Договору, витрачені кошти Гранту протягом одного місяця повертаються Отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому законодавством порядку. Неповернуті Отримувачем кошти Гранту стягуються з нього в установленому законодавством порядку. (п. 7 розділу IV Договору)

Обов`язковими умовами є: сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту; створення Отримувачем не менше 25 робочих місць відповідно до умов Порядку. (п. 1 розділу V Договору)

Отримувач зобов`язується: виконати обов`язкові умови; у разі невиконання обов`язкової умови визначеної абзацом 3 пункту 1 Розділу V цього договору протягом 30 днів повернути кошти у сумі отриманого Гранту на рахунок, відкритий в уповноваженому банку. (пп. 2, 6 п. 2 розділу VI Договору)

Міністерство економіки України має право, зокрема за результатами моніторингу уповноваженого банку за виконанням умов Договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності Отримувача), який уповноважений банк має право здійснювати протягом трьох років з дня надання Отримувачу Гранту або до повного виконання обов`язкової умови визначеної абзацом 2 пункту 1 Розділу V цього Договору, вимагати повернення коштів Гранту та розірвати цей Договір у випадках, передбачених його умовами. (п. 4 розділу VI Договору)

Отримувач несе відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів Гранту та реалізацією бізнес-плану. (п. 6 розділу VI Договору)

У разі якщо Отримувач не виконав обов`язкову умову він повертає до уповноваженого банку різницю між сумою отриманого Гранту та фактично сплаченими після отримання Гранту податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. (п. 6 розділу VIІ Договору)

Сторона звільняється від визначеної цим Договором та/або законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов`язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно. (п. 1 розділу Х Договору)

Договір укладається шляхом приєднання Отримувачем (суб`єктом господарювання) до його умов шляхом подання до уповноваженого банку належним чином заповненої та підписаної Отримувачем (його уповноваженим представником) заяви про приєднання (в двох ідентичних примірниках), яка оформляється у письмовій. Договір вважається укладеним з дати проставляння уповноваженим банком (його представником) відмітки на поданій йому Отримувачем заяві про приєднання про отримання та перевірку такої заяви. Така відмітка проставляється уповноваженим банком (його представником) після належної ідентифікації та верифікації Отримувача (його представників), а також перевірки відповідності її даних заяві на отримання гранту, бізнес-плану та рішенню Міністерства економіки України про надання Гранту такому Отримувачу. Уповноважений банк відмовляє у проставлянні зазначеної відмітки на заяві про приєднання у випадку виявлення невідповідності вказаним документам. (п. 2 розділу ХІІІ Договору)

Умови цього Договору можуть бути змінені шляхом розміщення Міністерством економіки України нової редакції Договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Міністерства економіки України) на сайті не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до дати набрання чинності такими змінами. Одержувач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями Договору. (п. 3 розділу ХІІІ Договору)

Цей Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначеному розділом ХІІI Договору та діє 3 роки з дня отримання Гранту, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторін за цим Договором. (п. 1 розділу ХIV Договору)

Судом встановлено, що 26.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» підписано Заяву про приєднання до Договору про надання гранту, якою відповідач приєднався до умов Договору про надання гранту (далі - Договір), умови якого затверджені Наказом Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки) від 15.07.2022 №2109, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 27.07.2022 №840/38176 та оприлюднені на офіційному сайті Міністерства економіки України в мережі Інтернет, вільний доступ до якого здійснюється за адресою (доменний ім`ям): www.me.gov.ua. Зазначення термінів та скорочень у цій заяві відповідають їх значенням, передбаченим Договором.

Укладання Договору внаслідок приєднання Отримувача до його умов передбачає надання Гранту у розмірі 3 772 000,00 грн без ПДВ.

Надання Отримувачу Гранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до наданих Отримувачем заяви на отримання гранту та Бізнес-плану на підстав рішення Міністерства економіки України про надання Гранту №3163 від 17.09.2022.

Обов`язковими умовами, виконання яких повинен забезпечити Отримувач відповідно до умов Порядку є:

- сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту;

- створення Отримувачем 25 робочих місць.

Оформлений на папері та підписаний Бізнес-план є додатком до цієї заяви про приєднання до Договору про надання гранту.

Таким чином, Договір між сторонами укладено у формі договору приєднання відповідно до приписів статті 634 ЦК України. Відповідач, подаючи заяву про приєднання до умов Договору, акцептував усі його положення в цілому, без жодних застережень, чим підтвердив свою згоду на встановлений порядок надання, використання та можливе повернення гранту.

Укладення сторонами Договору породило між сторонами конкретне зобов`язальне правовідношення, за яким у Мінекономіки виник обов`язок надати (перерахувати) Відповідачу кошти гранту у визначеному розмірі, у спосіб та за умовами, визначеними Порядком № 739 та Договором (через уповноважений банк, на спеціальний рахунок, із цільовим призначенням).

Натомість у Відповідача виникла низка взаємопов`язаних обов`язків, що передбачає:

1. Цільове використання коштів - використання отриманих коштів виключно за цільовим призначенням у межах, формах та напрямах, визначених Порядком № 739, бізнес-планом і Договором;

2. Виконання обов`язкових умов Договору, зокрема: створення та збереження встановленої кількості робочих місць у визначені строки; забезпечення протягом трирічного періоду сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі не менше суми отриманого гранту;

3. Повернення коштів гранту (повністю або частково) у випадках, прямо передбачених Порядком № 739 та умовами Договору, зокрема при: невиконанні обов`язкових умов; нецільовому використанні коштів; недосягненні обумовленого податкового ефекту; розірванні Договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Це означає, що жодна зі сторін не має права в односторонньому порядку відмовитися від виконання взятих на себе зобов`язань або змінювати їх на власний розсуд, окрім випадків, прямо передбачених законом або самим договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків та шкоди.

Судом встановлено, що 23.11.2022 на рахунок ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» було здійснено зарахування коштів гранту в сумі 3 772 000,00 грн. згідно Постанови КМУ №739 від 21.06.2022. Перерахування коштів гранту підтверджується випискою з особового рахунку НОМЕР_2 .

Отже, Відповідач, прийнявши кошти Гранту, не лише набув право на користування бюджетними ресурсами, але й узяв на себе імперативний обов`язок виконати всі умови Договору та Порядку № 739 належним чином.

Слід зазначити, що грошові кошти у сумі 3 772 000,00 грн, які надані Відповідачу на підставі договору про надання гранту, є бюджетними коштами у формі державної фінансової підтримки (гранту), що має умовно-безповоротний характер. Зазначені кошти надані виключно з метою реалізації визначеного інвестиційного проєкту та підлягають використанню на умовах і в порядку, встановлених Типовим договором про надання гранту та Порядку № 739.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 739, збереження за грантом статусу безповоротної державної допомоги прямо та безпосередньо залежить від досягнення отримувачем визначених цим Порядком та договором показників ефективності, зокрема - забезпечення сплати податків, зборів та єдиного внеску у встановленому обсязі, а також створення визначеної кількості робочих місць. Отже, грантові кошти не є безумовною безповоротною виплатою, а надаються як форма цільової державної підтримки з відкладеним правовим наслідком, за якої остаточне збереження коштів у розпорядженні Отримувача обумовлене належним виконанням ним усіх передбачених зобов`язань.

Кошти гранту у сумі 3 772 000,00 грн є коштами державного бюджету, наданими Відповідачу в межах урядової програми підтримки переробної промисловості, та за своєю правовою природою становить цільову державну фінансову допомогу умовного характеру. Такі кошти надаються без вимоги їх повернення виключно за умови повного та належного виконання отримувачем зобов`язань, встановлених договором про надання гранту та нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні правовідносини.

Як було вище зазначено, відповідно до умов договору про надання гранту та Порядку № 739, отримувач гранту зобов`язаний:

- використовувати кошти за цільовим призначенням;

- створити визначену кількість робочих місць;

- забезпечити сплату податків, зборів і єдиного внеску у розмірі, не меншому за суму отриманого гранту.

Закріплюючи такі вимоги, держава чітко визначила, що грант не є формою безумовного бюджетного фінансування, а надається як інструмент стимулювання господарської діяльності, ефективність якого оцінюється через досягнення конкретних соціально-економічних результатів.

Згідно пункту 22 Порядку № 739 Уповноважений банк здійснює моніторинг виконання умов договору гранту відповідно до умов, визначених у договорі про взаємодію, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня надання йому гранту або до повного виконання обов`язкових умов Договору, визначених абзацом четвертим пункту 20 цього Порядку, якщо таке виконання відбулося раніше.

Відповідно до Протоколу №02 засідання Моніторингової комісії від 05.06.2025 (далі - Протокол комісії) засідання Моніторингової комісії проводилось на виконання вимог п. 22 Порядку надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №739, зі змінами та доповненнями та на підставі наказу АТ "Ощадбанк" від 27.05.2025 №402.

До порядку денного віднесено, в тому числі розгляд питання щодо підтвердження / порушення виконання умов договору про надання гранту ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ».

Підставою для внесення питання на розгляд зазначено: 1) Порушення отримувачем протягом всього періоду реалізації проекту умови щодо створення та збереження робочих місць (п. 20 Порядку); 2) Відсутність виробництва.

Отримувачем ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» надано пояснення, що виробничий процес не реалізовано у зв`язку з відсутністю в Отримувача дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів відповідно до вимог ст. 41 роділу VII Закону України "Про управління відходами". Також, з метою Оцінки впливу на довкілля Отримувач змінив приміщення, в якому було заплановано встановлення обладнання. Отримувач на сьогодні не отримав всіх необхідних дозволів для запуску виробництва.

По вказаному питанню прийнято рішення: членами Моніторингової комісії підтверджено порушення виконання підпунктів 2) 6), 8) пункту 2 розділу IV "Права та обов`язки сторін" договору про надання гранту та умов Порядку клієнта філії - Закарпатське обласне управління АТ "Ощадбанк" ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ». АТ "Ощадбанк" в оперативному порядку сформувати та надати до Міністерства економіки України пакет документів ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» для проведення подальшої роботи щодо повернення грантових коштів відповідно до Порядку.

У Додатку 4 до протоколу засідання Моніторингової комісії від 05.06.2025 №02 зазначено таку інформацію щодо кількості створених робочих місць:

кількість робочих місць на дату підписання Договору гранту - 10,

кількість робочих місць відповідно до постанови №739 - 15,

1 кв. 2023 - 10,

2 кв. 2023 - 11,

3 кв. 2023 - 10,

4 кв. 2023 - 11,

1 кв. 2024 - 8,

2 кв. 2024 - 5,

3 кв. 2024 - 4,

4 кв. 2024 - 3,

1 кв. 2025 - 2.

Документи, що підтверджують дану інформацію:

1) Форма 4ДФ (дата подання звітності): 19.04.2023, 19.07.2023, 12.04.2024, 02.08.2024, 18.10.2024, 30.01.2025.

2) Довідки Клієнта від 20.04.2023, 19.07.2023, 25.10.2023, 08.02.2024, 30.05.2024, 20.07.2024, 20.10.2024, 20.01.2025.

Наведені документи додані позивачем до позовної заяви та досліджені судом.

Долучені до позовної заяви довідки Отримувача гранту за різні звітні періоди протягом 2023-2024 років, сформовані самим Відповідачем та подані до АТ «ОЩАДБАНК» відповідно до вимог Порядку № 739. Вказані довідки підтверджують, що протягом реалізації свого грантового проєкту Відповідач не забезпечив створення та збереження не менше 25 робочих місць у межах строків, визначених Договором.

Окрім цього, Відповідачем з метою підтвердження створення та наявності відповідної кількості робочих місць, а також на обґрунтування належного та своєчасного виконання зобов`язань за договором про надання гранту, подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, та сум утриманих і сплачених обов`язкових платежів, які, за твердженням Відповідача, свідчать про дотримання умов договору щодо працевлаштування працівників та здійснення господарської діяльності у відповідних обсягах.

Однак, з аналізу зазначеної звітності, вбачається, що у відповідні звітні періоди Відповідачем не забезпечено створення та функціонування не менше 25 робочих місць, як це передбачено умовами Договору про надання гранту.

Так, зі змісту абзацу 5 пункту 20 Порядку № 739 слідує, що робочі місця та працевлаштування на них за програмою повинно бути здійснено не менш як 30 відсотків не пізніше ніж через шість місяців з дати отримання гранту та решта не пізніше ніж через дванадцять місяців з дати отримання гранту.

Отже, Порядком № 739 чітко визначено поетапність виконання цього обов`язку: не менше 30 відсотків робочих місць мають бути створені протягом шести місяців з дати отримання гранту, а повна кількість - не пізніше 12 місяців.

Датою фактичного отримання грантових коштів є 23.11.2022, що підтверджується випискою з поточного рахунку Отримувача № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОЩАДБАНК». Зазначений документ банківського обслуговування є офіційним підтвердженням моменту зарахування бюджетних коштів та, відповідно, моменту виникнення у Відповідача обов`язків, визначених Договором та Порядком № 739.

Отже, саме від цієї дати обчислюється строк, протягом якого Відповідач був зобов`язаний створити та забезпечити функціонування повного обсягу передбачених Договором робочих місць у кількості 25 одиниць.

Так, оскільки грошові кошти фактично отримано відповідачем 23.12.2022, то відповідач повинен був створити 25 робочих місць до 23.12.2023.

Втім, фактичні обставини справи, свідчать про те, що Відповідач не виконав обов`язкові умови Договору, а саме не створив і не забезпечив функціонування 25 робочих місць у визначені строки.

Підпунктом 6 пункту 2 розділу VI Договору встановлено, що Отримувач зобов`язується у разі невиконання обов`язкової умови визначеної абзацом 3 пункту 1 Розділу V цього договору протягом 30 днів повернути кошти у сумі отриманого Гранту на рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Отже, зважаючи на невиконання відповідачем обов`язкової умови договору щодо створення 25 робочих місць, у останнього виник обов`язок щодо повернення коштів в сумі отриманого гранту.

З матеріалів справи також вбачається, що з метою належної реалізації принципу досудового врегулювання спорів та надання Відповідачу можливості добровільно усунути допущені порушення договірних зобов`язань, Мінекономіки направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» Претензію від 19.11.2025 № 2431-05/79104-07 з вимогою у строк до 01 грудня 2025 року добровільно повернути до державного бюджету України кошти гранту у повному обсязі - 3 772 000,00 грн.

Доказів виконання відповідачем вимог щодо повернення до державного бюджету України коштів гранту у сумі 3 772 000,00 грн. матеріали справи не містять.

У відзиві на позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» не спростовує укладення договору та отримання гранту у розмірі 3 772 000,00 грн. Також відповідач не спростовує того, що ним не було створено і не забезпечено функціонування 25 робочих місць. При цьому, відповідач зазначає, що укладаючи Договір про надання гранту відповідач розумів та приймав, що обов`язковими умовами договору є: сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту; створення Отримувачем 25 робочих місць.

Що стосується умови про сплату Товариством протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту, відповідач вказує, що дані умови були ним виконані в повному обсязі, що підтверджуються бухгалтерською довідкою. У цій довідці зазначено, що загальна сума сплачених податків зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України складає - 3815275,61 грн. Крім того, моніторинговою комісією не було встановлено, що Отримувач гранту допустив порушення у цій частині зобов`язань Товариства за Договором про отримання гранту.

Однак, заперечуючи проти позову, відповідач не погоджується з вимогою щодо стягнення усієї суми гранту.

Відповідач вказує, що відповідальність, за невиконання обов`язкових умов Договору про надання гранту передбачена розділом VII та п. 28 Порядку № 739. Так, відповідно до п. 6 розділу VII Договору про надання гранту передбачено, що у разі якщо Отримувач не виконав обов`язкову умову він повертає до уповноваженого банку різницю між сумою отриманого Гранту та фактично сплаченими після отримання Гранту податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Очевидно, що така відповідальність передбачена для першої обов`язкової умови, а саме сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту. Проте, як було зазначено вище, порушень цієї обов`язкової умови Відповідачем допущено не було.

Невиконання обов`язкової умови Договору про надання Гранту щодо створення робочих місць було викликано об`єктивними, незалежними від Отримувача Гранту обставинами, зокрема, у зв`язку з неможливічстю отримання спеціального дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та мобілізацією. А отже, вимога про повернення усієї суми гранту через незабезпечення створення не менше 25 робочих місць, на думку відповідача, є порушенням принципу «належного урядування», оскільки державна політика у сфері управління з відходами та у сфері мобілізації змінилась після отримання гранту. Разом з цим, ТОВ «ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ» вказує, що за призначенням витратило суму гранту, придбало необхідне обладнання та здійснило заходів щодо його отримання, налагодження виробничого процесу, що свідчить про добросовісність отримувача Гранту в цільовому використанні коштів Гранту.

Крім того, за твердженнями відповідача, договір про надання гранту не містить відповідальності за порушення обов`язкової умови, а саме: створення Отримувачем не менше 25 робочих місць відповідно до умов Порядку. Тому, відповідач вважає, що відсутні підстави для повернення усієї суми гранту.

Втім, не погоджуючись з наведеними твердженнями відповідача, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 розділу V Типового договору про надання гранту, обов`язковими умовами договору прямо визначено:

- сплату Отримувачем протягом трьох років з дня отримання гранту податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту;

- створення Отримувачем не менше 25 робочих місць відповідно до умов Порядку.

Аналогічні за змістом положення містяться і в абзацах четвертому та п`ятому пункту 20 Порядку № 739, якими встановлено, що обов`язковими умовами договору гранту є:

сплата протягом трьох років податків та ЄСВ у розмірі отриманого гранту;

створення робочих місць та працевлаштування на них згідно з додатком.

Таким чином, зі змісту наведених норм прямо та однозначно вбачається, що законодавець та сторони договору встановили не одну, а дві окремі, самостійні, рівнозначні та обов`язкові умови надання та збереження гранту. Отже, створення робочих місць є не другорядним чи факультативним елементом грантової програми, а одним із її основоположних критеріїв. Більше того, сам факт встановлення окремих правових наслідків за невиконання різних умов договору свідчить про те, що законодавець надав кожній із них самостійного значення.

Як було вище зазначено, відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 739, у разі невиконання обов`язкової умови договору гранту, визначеної абзацом п`ятим пункту 20 Порядку, тобто умови щодо створення робочих місць, договір гранту розривається, а отримувач здійснює повернення коштів у сумі отриманого гранту протягом 30 днів.

Аналогічний обов`язок прямо закріплений у підпункті 6 пункту 2 розділу VI Типового договору, згідно з яким Отримувач зобов`язаний у разі невиконання обов`язкової умови щодо створення робочих місць протягом 30 днів повернути кошти у сумі отриманого гранту.

Отже, доводи Відповідача про те, що договором надання гранту не передбачено наслідків за порушення обов`язкової умови щодо створення робочих місць, спростовуються вищенаведеним.

Також слід зазначити, що системний аналіз положень Порядку № 739 свідчить про те, що створення робочих місць є одним із ключових елементів державної політики підтримки бізнесу, а тому законодавець встановив підвищений рівень відповідальності саме за невиконання цієї умови.

Отже, із системного аналізу наведених норм прямо вбачається, що законодавцем та сторонами договору встановлено окремий, спеціальний та самостійний правовий механізм відповідальності саме за невиконання умови щодо створення робочих місць.

Тому, посилання відповідача на сплату податків в даному випадку не має значення та не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання іншої обов`язкової умови договору, саме за невиконання умови щодо створення робочих місць.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на цільове використання коштів, а саме - на придбання виробничого обладнання.

В даному випадку слід звернути увагу, що відповідно до пункту 5 Порядку № 739 гранти надаються для створення нових виробництв переробних підприємств або збільшення потужностей існуючих виробництв переробних підприємств.

Аналогічно, пунктом 2 розділу V Типового договору про надання гранту визначено, що грант надається для створення нових виробництв або збільшення потужностей існуючих виробництв переробних підприємств для покриття визначених напрямів витрат, зокрема придбання основних засобів виробництва, їх доставки та введення в експлуатацію.

Отже, із системного аналізу зазначених норм прямо вбачається, що придбання обладнання не є самостійною та кінцевою метою державної грантової підтримки.

Придбання обладнання є лише одним із інструментів реалізації бізнес-плану та способом досягнення тих соціально-економічних результатів, для яких держава надавала бюджетні кошти.

Тобто держава фінансувала не сам факт купівлі обладнання як окремої господарської операції, а комплексний інвестиційний проєкт, спрямований на запуск або розширення виробництва, створення нових робочих місць, забезпечення економічної активності, розвиток переробної галузі, отримання стабільного податкового та соціального ефекту.

Саме тому Договір та Порядок № 739 містять не лише положення щодо допустимих витрат гранту, а й окремі, самостійні та обов`язкові умови щодо кадрових та економічних показників реалізації проєкту.

У даній справі підставою для позову є не нецільове використання коштів, а невиконання обов`язкової умови щодо створення робочих місць.

Крім того, слід враховувати, що відповідно до пункту 4 розділу VII Договору Міністерство економіки України не несе відповідальності за недосягнення або неналежне досягнення Отримувачем цілей та планових показників, визначених у заяві на отримання гранту.

Водночас пунктом 5 розділу VII Договору прямо передбачено, що саме Отримувач несе відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів гранту та реалізацією бізнес-плану.

Щодо посилань відповідача на воєнний стан, мобілізацію та зміну законодавства, то слід звернути увагу на те, що грантова програма за Порядком № 739 із самого початку реалізовувалась в умовах дії воєнного стану в Україні. Тобто, відповідач подавав заяву на отримання гранту, формував бізнес-план, проходив оцінювання та укладав Договір уже в умовах: триваючої збройної агресії; мобілізаційних заходів; нестабільної економічної ситуації; змін у регуляторному середовищі; ризиків кадрового дефіциту.

Таким чином, зазначені обставини не були для Відповідача непередбачуваними чи невідомими.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Типового договору про надання гранту прямо встановлено, що Отримувач несе відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів гранту та реалізацією бізнес-плану.

З аналізу зазначеної норми прямо вбачається, що сторони договору погодили покладення на Отримувача усіх ризиків, пов`язаних із господарською діяльністю та реалізацією грантового проєкту.

Отже, Відповідач, добровільно погодившись із умовами Договору, прийняв на себе обов`язок самостійно нести наслідки таких ризиків.

Крім того, необхідно враховувати, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик.

Отже, будь-яка підприємницька діяльність об`єктивно пов`язана з економічними, кадровими, виробничими та регуляторними ризиками, а тому сам по собі факт виникнення певних труднощів у процесі здійснення господарської діяльності не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань.

Більше того, наведені Відповідачем доводи не свідчать про об`єктивну неможливість виконання Договору, а лише вказують на ускладнення господарської діяльності.

Так само безпідставними є посилання Відповідача на зміни законодавства у сфері управління відходами.

Суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у сфері переробки та поводження з відходами, об`єктивно повинен усвідомлювати наявність спеціального регуляторного середовища та необхідність дотримання екологічних, дозвільних та санітарних вимог.

Отримання необхідних дозволів, проходження процедур оцінки впливу на довкілля, дотримання спеціальних вимог законодавства є складовою відповідної господарської діяльності та не може розглядатися як надзвичайна або непередбачувана обставина.

Більше того, саме Відповідач, подаючи заяву про приєднання до договору надання гранту, повинен був оцінити: регуляторні вимоги; строки реалізації проєкту; необхідність отримання дозвільної документації; кадрові потреби; можливі економічні ризики.

Натомість спроба вже після отримання бюджетних коштів посилатися на складність регуляторних процедур свідчить фактично про неналежне планування господарської діяльності самим Відповідачем.

Як слушно зазначено позивачем, відповідач не надав жодних належних доказів існування форс-мажорних обставин у розумінні розділу Х Договору.

Так, пунктом 1 розділу Х Договору передбачено, що сторона звільняється від визначеної цим Договором та/або законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов`язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.

Таким чином, сторони договору погодили спеціальний договірний механізм підтвердження форс-мажору.

Однак, відповідач не надав сертифіката Торгово-промислової палати України, не довів існування саме форс-мажорних обставин у розумінні закону та Договору, не підтвердив причинно-наслідковий зв`язок між відповідними обставинами та неможливістю виконання конкретного обов`язку щодо створення 25 робочих місць, не надав доказів належного повідомлення Мінекономіки про настання форс-мажору у порядку, передбаченому Договором.

В той же час, посилання на воєнний стан саме по собі не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності.

Також заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що чинна на момент розгляду справи редакція Порядку № 739 та чинна форма Типового договору не передбачають відповідальності за не створення 25 робочих місць, а відтак, на його думку, вимоги Мінекономіки про розірвання договору та стягнення всієї суми гранту є безпідставними.

Втім, суд не погоджується з наведеними доводами відповідача та звертає увагу на таке.

Матеріальне право, яке визначає зміст прав та обов`язків сторін за договором, формується:

- нормами закону та підзаконних нормативно-правових актів, чинними на момент укладення договору та набрання ним чинності;

- умовами самого договору, включно з договором приєднання, які діяли на момент приєднання до них.

Це означає, що правовий режим зобов`язання, обсяг обов`язків сторін, критерії їх виконання та правові наслідки порушення визначаються редакцією нормативних актів, чинною саме на дату виникнення правовідносин.

Зміни законодавства або підзаконного регулювання, що відбулися після укладення договору:

- не мають зворотної дії у часі, якщо інше прямо не встановлено законом;

- не можуть погіршувати становище сторони у вже існуючих правовідносинах, окрім випадків, коли законодавець прямо передбачив ретроактивність відповідної норми.

Зазначене відповідає конституційному принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі та принципу правової визначеності як складовій верховенства права.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім цього Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Відтак, доводи Відповідача, що обґрунтовані положеннями оновленої редакції Порядку № 739, є юридично неспроможними та такими, що не враховуються судом.

Як слушно зауважує позивач, правова природа договору приєднання виключає можливість подальшого одностороннього перегляду Отримувачем тих умов, з якими він добровільно погодився при укладенні правочину. Більше того, укладення Договору здійснювалося не у сфері приватних диспозитивних відносин між рівними комерційними суб`єктами, а в межах спеціального механізму надання державної фінансової підтримки за рахунок коштів Державного бюджету України, врегульованого постановою Кабінету Міністрів України № 739 та Типовим договором, затвердженим наказом Мінекономіки. Отже, умови надання гранту мали не лише договірний, а й нормативно-обумовлений характер, а тому були обов`язковими для відповідача у повному обсязі.

Також суд погоджується з доводами позивача, що відповідач неправильно застосовує нормативне регулювання у часі. Правовідносини між сторонами виникли у момент подання Відповідачем заяви про приєднання до умов Договору, погодження бізнес-плану та отримання грантових коштів. Саме на цей момент були визначені: умови надання гранту; перелік обов`язкових умов; строки їх виконання; правові наслідки їх невиконання.

Отже, правова оцінка поведінки Відповідача та наслідків порушення умов гранту повинна здійснюватися з урахуванням редакції Порядку № 739 та умов Типового договору, які діяли на момент виникнення відповідних правовідносин і прийняття Відповідачем на себе відповідних зобов`язань.

Подальші зміни Порядку № 739 або Типового договору не можуть автоматично змінювати вже існуючі договірні зобов`язання сторін, звільняти Відповідача від відповідальності за вже допущене порушення або ретроспективно погіршувати чи покращувати його правове становище.

Інший підхід фактично означав би можливість односторонньої зміни змісту вже існуючих договірних правовідносин після отримання бюджетних коштів, що суперечить принципу правової визначеності та стабільності цивільного обороту.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів гранту у сумі 3 772 000,00 грн. належно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги щодо розірвання Договору про надання гранту, укладеного між Мінекономіки та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ", суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимоги у цій частині, позивач зокрема зазначає, що у спірних правовідносинах істотною та визначальною умовою договору про надання гранту, на яку обґрунтовано розраховував Позивач як розпорядник бюджетних коштів, було досягнення Відповідачем конкретних соціально-економічних результатів, а саме: створення визначеної кількості нових робочих місць; забезпечення надходжень до бюджету податків, зборів і єдиного внеску у розмірі, не меншому за суму отриманого гранту. Невиконання зазначених умов позбавило державу очікуваного ефекту від надання гранту, що за своєю правовою природою свідчить про істотне порушення договору у розумінні статті 651 Цивільного кодексу України. Зокрема, невиконання Відповідачем обов`язку щодо створення 25 робочих місць у строки, передбачені договором, призвело до фактичного нівелювання мети грантової програми та унеможливило досягнення соціально-економічного результату, задля якого здійснювалося бюджетне фінансування. Аналогічно, несплата податків і зборів у розмірі, співмірному із сумою гранту, позбавила державу очікуваних бюджетних надходжень, які становили один з ключових критеріїв ефективності надання такої державної підтримки. Таким чином, порушення Відповідачем умов договору щодо створення робочих місць та досягнення податкового ефекту є істотними, оскільки вони позбавляють Позивача результату, на який той обґрунтовано розраховував.

З положень статті 611 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного Суду розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Тобто, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).

Частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України врегульовує, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" відзначила таке:

"29. Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

30. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

34. Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання".

Отже, "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов`язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.

Відповідно до пункту 1 розділу ХIV Договору про надання цей Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначеному розділом ХІІI Договору та діє 3 роки з дня отримання Гранту, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторін за цим Договором.

З аналізу наведеного пункту договору слідує, що договір про надання гранту діє 3 роки від дня отримання Гранту, оскільки після спливу цього строку здійснення прав сторін за цим договором припиняється, а продовжують діяти лише зобов`язання, які виникли за цим договором.

Датою фактичного отримання грантових коштів є 23.11.2022. А отже, строк дії договору, на який його було укладено, закінчився 24.11.2025.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору про надання гранту у зв`язку з закінчення строку його дії.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача коштів гранту у сумі 3 772 000,00 грн. В частині позовних вимог щодо розірвання договору - суд відмовляє у задоволенні.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 56580,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В частині позовних вимог щодо розірвання Договору про надання гранту, укладеного між Мінекономіки та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ", шляхом подання Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ" до Акціонерного товариства "ОЩАДБАНК" заяви про приєднання до умов Договору від 26.09.2022 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ" (61124, Харківська обл., місто Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 2, код ЄДРПОУ 41824420) на користь Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2, ЄДРПОУ 37508596) кошти гранту у сумі 3 772 000,00 (три мільйони сімсот сімдесят дві тисячі) гривень 00 копійок (код ЄДРПОУ 00032129, НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк"); витрати зі сплати судового збору у розмірі 56580,00 грн (на р/р UA95 8201 7203 4312 0001 0000 79547).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2, ЄДРПОУ 37508596).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЙДЖИН ТЕКНОЛОДЖИЗ" (61124, Харківська обл., місто Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 2, код ЄДРПОУ 41824420).

3-я особа: Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, код ЄДРПОУ 00032129).

Повне рішення складено "01" вересня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/1227/26