Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №308/11370/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11370/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «А-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101705531848255 від 18.01.2024 року у розмірі 5413,26 грн, з яких: 3503,69 грн – заборгованість за кредитом; 1909,57 грн – заборгованість за процентами, а також судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.01.2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101705531848255, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 36 місяців, тобто до 17.01.2027 року, зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % річних та комісії у розмірі 0,00 грн.

Кредитний договір складається із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-БАНК», Заява про надання послуги “Швидка готівка” № ABH0CT155101705531848255 від 2024-01-18 року, Паспорт споживчого кредиту “Швидка готівка” та Графіка погашення кредиту.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем належним чином свої зобов`язання за договором не виконано, своєчасно не сплачував передбачені графіком платежі у рахунок погашення кредиту та процентів, унаслідок чого станом на 04.08.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 5413,26 грн.

Як підтверджується Розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT155101705531848255 від 18.01.2024 року, укладеним між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , ОКПО НОМЕР_1 , станом на 04.08.2026 року, а також Випискою по кредиту № N20.00.0001439689 від 04.08.2026 року, Відповідач здійснював погашення заборгованості за Кредитним договором № ABH0CT155101705531848255 від 18.01.2024 року шляхом внесення платежів у період з 18.02.2024 року по 06.10.2025 року на загальну суму 8 241,33 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно з матеріалами позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення йому судової повістки, яка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № R067258753639 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштове відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2024 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101705531848255 шляхом підписання відповідачем Заяви про надання послуги «Швидка готівка».

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 36 місяців, тобто до 17.01.2027 року, зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % річних та комісії у розмірі 0,00 грн.

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються щомісячними платежами відповідно до погодженого сторонами Графіка погашення кредиту.

Крім Заяви про надання послуги «Швидка готівка», відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому визначено основні умови кредитування, зокрема суму та строк кредиту, процентну ставку, розмір щомісячних платежів і порядок виконання зобов`язань.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами про списання коштів із кредитного рахунку та їх зарахування на поточний рахунок відповідача.

Факт отримання і використання відповідачем кредитних коштів та розмір заборгованості підтверджуються випискою по рахунку «Швидка готівка», випискою з карткового рахунку, Графіком погашення кредиту та розрахунком заборгованості, наданими позивачем.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 04.08.2026 року залишок поточної заборгованості за тілом кредиту становить 3503,69 грн, залишок простроченої заборгованості за тілом кредиту – 1909,57 грн, загальний залишок заборгованості за процентами.

Із позовної заяви також убачається, що позивач інформував відповідача про наявну заборгованість за допомогою телефонних дзвінків та SMS-повідомлень. Письмова вимога про дострокове повернення кредиту відповідачу не направлялася.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою, Відповідач вищевказані умови Договору виконав, сплативши суму 8 241,33 грн.

Оцінка Суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

1.Чи було укладено договір із відповідачем?

2.Чи були надані відповідачу кредитні кошти?

3.Чи наявні підстави для стягнення заборгованості та, якщо так, у якому розмірі?

Відповідаючи на вказані питання у справі, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з матеріалами справи відповідач підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка», Паспорт споживчого кредиту та Графік погашення кредиту.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, або аналога власноручного підпису у передбачених законом випадках.

Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, інших аналогів власноручних підписів сторін у порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі відповідно до вимог закону, є таким, що укладений у письмовій формі.

Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається факт укладення 18.01.2024 року ОСОБА_1 кредитного договору № ABH0CT155101705531848255 з АТ «А-Банк». Наведене підтверджує укладення кредитного договору і виникнення відповідних зобов`язань між сторонами.

Договір укладено шляхом підписання відповідачем Заяви про надання послуги «Швидка готівка» за допомогою електронного підпису, використання якого було погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Крім цього, відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та Графік погашення кредиту, в яких визначені істотні умови кредитування, зокрема розмір і строк кредиту, процентна ставка, розмір та періодичність платежів і порядок виконання зобов`язань.

Таким чином, наявні у матеріалах справи Заява про надання послуги «Швидка готівка», Паспорт споживчого кредиту та Графік погашення кредиту підтверджують погодження сторонами основних умов кредитування.

Факт надання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами, випискою по рахунку «Швидка готівка», випискою з карткового рахунку та розрахунком заборгованості.

Банківські виписки містять відомості про зарахування кредитних коштів, операції за рахунком та їх подальше використання, а тому є належними доказами отримання і використання відповідачем кредитних коштів.

Зазначені обставини ОСОБА_1 у порушення статей 12, 81 ЦПК України не спростовані.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 3503,69 грн заборгованості за тілом кредиту та 1909,57 грн заборгованості за процентами.

За змістом ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом існує у межах визначеного договором строку кредитування.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

За умовами кредитного договору № ABH0CT155101705531848255 від 18.01.2024 року, відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн на 36 місяців (із строком повернення до 17.01.2027 року) під 85,00% річних, із зобов`язанням щомісячного погашення згідно з графіком.

Позивач зазначає, що станом на 04.08.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 5 413,26 грн. Проте із наданого розрахунку вбачається, що заявлена сума складається із залишку основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 3 503,69 грн та поточних відсотків у розмірі 1 909,57 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уже здійснив платежі на загальну суму 8 241,33 грн. Доказів іншого розміру погашення суду не надано.

За таких обставин, внесені відповідачем кошти підлягають врахуванню при визначенні фактичного розміру заборгованості за кредитним договором. При цьому суд бере до уваги, що загальна сума здійснених відповідачем платежів становить 8 241,33 грн, тобто істотно перевищує суму фактично отриманого кредиту у розмірі 5 000,00 грн.

Водночас із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 04.08.2026 року залишок заборгованості за тілом кредиту становить 3 503,69 грн, з яких 1 814,12 грн визначено як залишок поточної заборгованості, а 1 689,57 грн - як прострочена заборгованість за тілом кредиту.

Заборгованість за процентами становить 1 909,57 грн, у тому числі 73,40 грн - заборгованість за процентами на поточну заборгованість та 1 836,17 грн - заборгованість за простроченими процентами.

Разом із тим суд враховує, що відповідно до умов кредитного договору строк кредитування визначено до 17.01.2027 року включно. Позивач звернувся до суду 05.08.2026 року, тобто до закінчення встановленого договором строку кредитування.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

При цьому кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів із дня одержання від кредитодавця відповідного повідомлення. Якщо протягом цього строку споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, встановлений ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» порядок дострокового повернення споживчого кредиту є обов`язковим для кредитодавця у випадку пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, строк погашення якого ще не настав.

Із позовної заяви вбачається, що позивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості шляхом телефонних дзвінків та SMS-повідомлень. Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення відповідачу саме письмової вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, строк сплати якої станом на день звернення до суду ще не настав.

Телефонні дзвінки та SMS-повідомлення самі по собі не підтверджують дотримання кредитодавцем передбаченого законом порядку дострокового повернення споживчого кредиту.

Звернення кредитодавця до суду з позовом про стягнення заборгованості також не замінює встановленого законом порядку пред`явлення споживачу письмової вимоги про дострокове повернення кредиту.

Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24 зазначив, що у разі недотримання кредитодавцем передбаченого Законом України «Про споживче кредитування» порядку він не набуває права на дострокове повернення споживчого кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав. Водночас із позичальника підлягає стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на час звернення кредитодавця до суду.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що позивач не набув права вимагати дострокового повернення тієї частини основної суми кредиту та процентів, строк сплати яких відповідно до умов договору на момент звернення до суду ще не настав.

Водночас відсутність у кредитодавця права на дострокове стягнення всієї суми кредиту не звільняє відповідача від виконання грошового зобов`язання в частині платежів, строк виконання яких на момент звернення до суду вже настав.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 04.08.2026 року прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 1 689,57 грн, а прострочена заборгованість за процентами - 1 836,17 грн.

Разом із тим позивачем не доведено, що вся заявлена ним сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 503,69 грн та вся сума процентів у розмірі 1 909,57 грн підлягали сплаті відповідачем саме станом на дату звернення до суду.

Зокрема, сума 1 814,12 грн, зазначена позивачем як залишок поточної заборгованості за тілом кредиту, не є простроченою заборгованістю, а тому за відсутності доказів належного пред`явлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту не може бути стягнута судом достроково.

Так само не підлягає стягненню сума 73,40 грн процентів, яка визначена позивачем як заборгованість за процентами на поточну заборгованість, оскільки позивачем не доведено настання строку її сплати на момент звернення до суду.

Таким чином, з урахуванням установлених обставин та меж заявлених позовних вимог, суд вважає доведеним право позивача на стягнення лише тієї частини заборгованості, строк виконання якої настав станом на дату звернення до суду, а саме простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1 689,57 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 1 836,17 грн.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить: 3 525,74 грн (1 689,57 грн + 1 836,17 грн).

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 887,52 грн, що складаються із 1 814,12 грн поточної заборгованості за тілом кредиту та 73,40 грн процентів на поточну заборгованість, належить відмовити як у передчасно заявлених.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ «А-Банк» про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ..

Крім того, у відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 1734,06 грн. (2662,40 грн * 3525,74 грн / 5413,26 грн).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 260, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101705531848255 від 18.01.2024 року в розмірі 3 525,74 (три тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 74 копійок, з яких 1 689,57 (одна тисяча шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 57 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 1 836,17 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) гривень 17 копійок - заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір у розмірі 1734,06 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) гривні 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.