Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №953/3647/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3647/26

н/п 2/953/2823/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № Х2010370915 від 23.07.2015 у розмірі 89710,28 грн, одночасно вирішити питання про стягнення 2662,40 грн - витрат по сплаті судового збору та 7000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим що 23.07.2015 ОСОБА_1 уклала з АТ «ОТП БАНК» кредитний договір, відповідно до умов якого отримала кредитні кошти. На підставі договору факторингу, право вимоги за названим кредитним договором перейшло від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 89710,28 грн, з яких: заборгованість по кредиту становить 54727,60 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 34982,68 грн.

Відповідно до письмових пояснень відповідачки, остання визнає отримання кредитних коштів в АТ «ОТП БАНК», які своєчасно погашала до початку військової агресії проти України. У зв`язку із військовими діями та вимушеним переїздом втратила можливість щодо погашення заборгованості. Згідна здійснити погашенні існуючої заборгованості, але не погоджується із розміром нарахованих до сплати відсотків. Відповідно до заяви про розгляд справи без участі відповідачки, яка надійшла до суду 10 серпня 2026 року, остання просить розглянути справу без її участі, а також застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2026 року прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

04 лютого 2015 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір, що містить дві частини, а саме:

1. перша частина (перший розділ договору), за умовами якої банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на таких умовах 2447,90 грн на придбання товару у продавця; 150,00 грн на сплату додаткових послуг банку (надання виписок в електронному вигляді (смс-інформування), загальний розмір кредиту 2597,90 грн, дата остаточного повернення кредиту 04 лютого 2018 року (п.1.4.1 договору);

2. друга частина (другий розділ договору), за умовами якого банк та ОСОБА_1 підтвердили факт укладення договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі правил кредитування, Правил користування кредитною карткою MasterCard Standart, що розміщені на інтернет сайті банку та на умовах викладених у цьому розділі.

Відповідно до п.2.2.2 в порядку, передбаченою угодою банк надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по картковому рахунку у розмірі, що передбачений угодою, а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та порядку, що передбачені угодою.

Розмір кредитного ліміту становить одна тисяча гривень (п. 2.4.). Строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору (п.2.5). за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 2,49 відсотків в місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі інтернет та 3,49 відсотків на місяць по операціях зняття готівках в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день.

Відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до договору № 2010370915 від 04.02.2015), 04.03.2015 видача кредиту, погашення кредиту та сплата процентів відбувається кожного місяця по 04.02.2018

На підтвердження виконання зобов`язань АТ «ОТП Банк» за першою частиною кредитного договору позивачем надано: копію рахунку від 04 лютого 2015 року на покупку ОСОБА_1 , товару; копію акта приймання-передачі № 2985-000877 від 04 лютого 2015 року щодо приймання позичальником у власність товару на загальну суму 2847,90 грн з ПДВ; копію чеку від 04.02.2015.

На підтвердження виконання банком зобов`язань за договором суду надано виписку по особовому рахунку від 20.02.2026 за період з 23.07.2015 по 15.03.2024.

З цієї виписки (фінансові трансакції за рахунком) суд вбачає, що відповідач по червень 2018 року активно користувався коштами на рахунку.

Згідно зі складеним первісним кредитором АТ «ОТП Банк» розрахунком заборгованості за кредитним договором № Х20110370915 від 23.07.2015, по клієнту ОСОБА_1 , згідно з яким станом на 15.03.2024, використано коштів 107666,80 грн, внесено коштів 106084,09 грн, нараховані відсотки 84454,47 грн, плата за обслуговування рахунку 3673,10 грн.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП Банк» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі Портфеля заборгованості.

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

15 березня 2024 року АТ «ОТП Банк» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) склали Акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 та № 2 до договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, підписаного сторонами договору факторингу та скріпленого їх печатками, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № Х2010370915 на суму 89710,28 грн, з яких: 54727,60 грн заборгованість за тілом, 34982,60 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Отже, на підставі поданих суду документів суд установив, що відповідачка, підписуючи кредитний договір, була обізнана з його змістом та погодилася на умови, які були запропоновані кредитодавцем та отримала два види кредиту, а саме: споживчий кредит на придбання товару у розмірі 2597,90 грн зі строком повернення до 04.02.2018, а також відновлювану кредитну лінію за картковим рахунком строком три роки (п. 2.5. договору).

Факт користування кредитними коштами підтверджується банківською випискою по рахунку. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Суд зауважує, відповідачка у своїх письмових поясненнях визнає факт отримання кредитних коштів у АТ «ОТП Банк» та існування заборгованості, водночас, заперечує щодо заявленого розміру.

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» набув право вимоги за кредитним договором до відповідача на підставі договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року.

З наданого суду розрахунку заборгованості, складеного АТ «ОТП Банк», станом на 15.03.2024, по клієнту ОСОБА_1 обліковується: використано коштів 107666,80 грн, внесено коштів 106084,09 грн, нараховані відсотки 84454,47 грн, плата за обслуговування рахунку 3673,10 грн. Заборгованість 89710,28 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12).

Відповідно до умов кредитного договору строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання банком та позичальником умов цього договору. Доказів того, що сторонами узгоджувалося продовження строку кредитування, матеріали позовної заяви не містять. Відтак, нарахування відсотків за кредитним договором після 04 лютого 2018 року здійснено поза межами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В письмовій заяві про розгляд справи без участі відповідача, яка надійшла на адресу суду 10 серпня 2026 року, остання просить застосувати строк позовної давності.

Відповідно до положень ст. 256, ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно із яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023 року.

Постановою КМУ від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Поряд із цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IXнабрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Отже, з 02.04.2020 діяв механізм продовження позовної давності на строк дії карантину (п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX), який тривав до 30.06.2023, а з 17.03.2022 - також продовження на строк дії воєнного стану (п.19 у редакції Закону № 2120-ІХ) до 29.01.2024. Надалі з 30.01.2024 до 04.09.2025 перебіг позовної давності був зупинений (нова редакція п. 19, Закон № 3450-ІХ), а з 04.09.2025 зазначений пункт виключено (Закон № 4434-ІХ), що поновило перебіг строків.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до суду 25 березня 2026 року з позовом про стягнення з відповідачки простроченої заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Отже, загальний трирічний строк звернення до суду, з урахуванням поновлених строків позовної давності з 04.09.2025 до часу звернення позивача до суду, охоплює нарахування відсотків за період з 25 жовтня 2017 року по 04 лютого 2018 року (останній день строку кредитування).

Нарахування відсотків до 25 жовтня 2017 року здійснено поза межами строку позовної давності, що застосовується судом на підставі письмової заяви відповідача.

Оскільки з наданого суду розрахунку заборгованості неможливо встановити, яка саме частина внесених відповідачем грошових коштів спрямовувалась на погашення тіла кредиту та на погашення відсотків, суд позбавлений можливості визначити в судовому рішенні суму заборгованості за тілом кредиту та за відсотками окремо. Окрім того, суд позбавлений можливості врахувати при розрахунку заборгованості відповідача відомості щодо нарахованої плати за обслуговування рахунку в сумі 3670, 10 грн, оскільки відсутні відомості щодо фактичної її сплати відповідачкою та врахування кредитодавцем цієї суми при визначені заборгованості в розмірі 89710,28 грн.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем використано кредитних коштів 107666,80 грн, внесено власних коштів 106084,09 грн, та банком правомірно нараховані відсотки за користування кредитною лінією 655,44 грн у межах строку кредитної лінії по 04 лютого 2018 року за вирахування відсотків до 25 жовтня 2017 року (нараховані поза строком позовної давності), суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за договором становить 2238,15 грн (107666,80 грн + 655,44 грн - 106084,09 грн), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 2500,00 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 2238,15 грн, що становить 2,49 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 66,29 грн (2662,40 грн х 2,49 %).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором Х2010370915 у сумі 2238,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 66,29 грн, а також витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складено 31 серпня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, місто Бровари, будинок 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Кіндер В.А.