Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №638/5940/26 — Валківський районний суд Харківської області

Суд: Валківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №638/5940/26

Суддя: Логвінов А. О.

Справа № 638/5940/26

Провадження № 2/615/664/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 638/5940/26

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

23 берзня 2026 року ОСОБА_3 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ), через свого представника – адвоката Кривенка Еріка Юрійовича, звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ), у якому просить розірвати шлюб, що був зареєстрований між ним та відповідачем 12 вересня 2020 року у Харківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 2904.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 вересня 2020 року між ним та відповідачем був зареєстрований шлюб. Сторони мають спільну дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, причиною для розірвання шлюбу стало те, що між подружжям відсутнє взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Сторони спільного господарства не ведуть, спільно не проживають, шлюбно-сімейні відносини припинені.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представником позивача подано до суду заяву, у якій він просить проводити розгляд справи без його участі та участі позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем її проживання та за фактичною адресою проживання як внутрішньо переміщеної особи, які були повернуті на адресу суду з відміткою на конвертах «адресат відсутній». Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Валківського районного суду Харківської області.

12 червня 2026 року цивільна справа надійшла до Валківського районного суду Харківської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Логвінова А.О.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 06 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12 вересня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що зроблено відповідний актовий запис № 2904 (а.с. 17).

Сторони мають спільну дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Як зазначає позивач, причиною для розірвання шлюбу стало те, що між подружжям відсутнє взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Сторони спільного господарства не ведуть, спільно не проживають, шлюбно-сімейні відносини припинені.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За змістом частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Частина 3 статті 105 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбних відносин суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується інструкцією від 20 березня 2026 року (а.с. 5).

Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що понесені ним витрати на правничу допомогу становлять 15 000,00 грн за складення документів до суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 20260101 від 01 січня 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кривенком Еріком Юрійовичем.

Згідно з пунктом 4.1 вказаного договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному у Додатку № 1 до договору або в самому договорі. Пунктом 4.3 договору також передбачено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначається у Додатку № 1 до договору.

Водночас безпосередньо договір про надання правової (правничої) допомоги № 20260101 від 01 січня 2026 року не містить визначеного сторонами розміру гонорару адвоката або порядку його обчислення, а Додаток № 1 до цього договору до матеріалів справи не надано.

Інших доказів, які б давали можливість встановити погоджений між ОСОБА_1 та адвокатом Кривенком Еріком Юрійовичем розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги у цій справі, обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, матеріали справи не містять.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18. При цьому договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Отже, саме по собі зазначення у позовній заяві суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн не підтверджує погодження такого розміру гонорару між адвокатом та клієнтом та виникнення у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати адвокату Кривенку Еріку Юрійовичу саме такої суми.

За таких обставин позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення з ОСОБА_2 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 вересня 2020 року у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 2904.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua