Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №352/2212/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2212/26

Провадження № 1-кп/352/258/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120260962500000054 від 08.07.2026 р., про обвинувачення : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з загальною середньою освітою, розлученого, утриманці відсутні, не првцюючого, військовозобов`язаного, який пернбуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом будь-якої ради не обирався, раніше не судимого, українця, громадянина України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно спричинив потерпілій ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.

Кримінальний проступок скоєно за наступних обставин: ОСОБА_2 проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 у житловому будинку, що знаходиться в

АДРЕСА_1 , та пов`язаний з нею спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки.

Так, 01.07.2026, приблизно о 01 години 30 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в кімнаті по місцю проживання, будучи в стані алкогольного сп`яніння, розпочав словесний конфлікт зі своєю матір`ю ОСОБА_3 з приводу сімейно-побутових відносин, під час якого у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень своїй матері.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілої, бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_2 кулаком та долонею правої руки наніс ОСОБА_3 декілька ударів в ділянку голови та грудної клітки, внаслідок чого потерпіла не втримала рівновагу і впала на підлогу, умисно спричинивши потерпілій тілесні ушкодження.

Після чого, ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи у приміщенні кімнати житлового будинку, діючи умисно, обома ногами завдав матері декілька ударів в ділянки правої верхньої кінцівки, ділянку лівого плеча, ділянку правого та лівого стегна, умисно спричинивши потерпілій тілесні ушкодження.

Внаслідок протиправних умисних насильницьких дій ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках голови, грудної клітки, обох верхніх та обох нижніх кінцівок, синця з садном в ділянці правого передпліччя, садна в ділянці лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дії ОСОБА_2 відносяться до сфери регулювання законодавства про запобігання та протидії домашньому насильству.

Суд зазначає, що до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника, щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява потерпілої ОСОБА_3 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, так як він умисно спричинив потерпілій ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі – Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З врахуванням вищенаведеного, призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, яке у відповідності до вимог ст.12 КК України є кримінальним проступком,особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

До обтяжуючих відповідальність підсудного обставини суд відносить скоєння ним кримінального проступку в стані алкогольного сп`яніння

До пом`якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального проступку.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання підсудному, суд враховує і те, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання за яким характеризується негативно, не працюючи веде паразитичний спосіб життя та немає легального доходу, на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуває.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що до підсудного ОСОБА_2 слід застосувати покарання у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідає також принципу співрозмірності конкретного неправомірного діяння, вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Судові витрати та речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.368, 370, 382 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить – 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбаченихст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тисменицький районний суд. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_4