Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №910/5201/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: страхування

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №910/5201/26

Суддя: Бондаренко Г.П.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/5201/26

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/5201/26.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Уніка»

До Головного управління Національної поліції України у м. Києві

про стягнення 19 729, 66 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції України у м. Києві в якому просить суд стягнути з останнього 19 729, 66 грн відшкодування розміру коефіцієнта фізичного зносу замінених складових, що не було відшкодовано страховою компанією винуватця ДТП (працівник відповідача), що мало місце 15.03.2024 за участю транспортного засобу належного відповідачеві - Skoda Superb д.н.з. НОМЕР_1 .

11.05.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 11.05.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

18.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

26.05.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/5201/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відмовлено у задоволенні заяви позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 11.06.2026) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

06.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

25.04.2024 по проспекту Берестейському у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та який належить ТОВ «АГРОСЕМ» і транспортного засобу «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та який належить Головному управлінню Національної поліції у місті Києві (відповідачу).

На момент дорожньо-транспортної пригоди між власником транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 (ТОВ «АГРОСЕМ») та Приватним акціонерним товариства «Страхова компанія «УНІКА» (позивач) діяв договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №347001/4057/0001061 від 15.03.2024.

Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 була забезпечена полісом ЕР216645441, страховиком згідно якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №759/8934/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (ДТП 25.04.2024), передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно рахунку ФОП Галамага А.Ю. №123054279 від 30.04.2024 та ремонтної калькуляції №1854982527 від 30.04.2024, загальна вартість відновлювального ремонту «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 склала 71 790, 54 грн.

01.05.2024 позивачем складено страховий акт №18549825279, в якому позивач визнав суму збитків у розмірі 71790, 54 грн та з вирахуванням суми франшизи за договором №347001/4057/0001061 від 15.03.2024 (2 625, 00 грн) здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО у розмірі 69 165, 54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №160119 від 02.05.2024.

В подальшому, позивач направив страховій компанії винуватця ДТП, а саме ПрАТ «СК «Універсальна» заяву вих.№35631 від 13.05.2024 про виплату страхового відшкодування у розмірі 69 165, 54 грн.

В свою чергу, ПрАТ «СК «Універсальна» перерахувала на рахунок позивача суму страхового відшкодування у розмірі 49435, 88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №40563 від 14.05.2024.

Таким чином, невідшкодованою залишилась сума у розмірі 19 729, 66 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою вих.№257/1-2 від 05.02.2026 про відшкодування шкоди у розмірі 19 729, 66 грн.

Однак позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату страхового відшкодування у заявленому розмірі.

Таким чином, оскільки заходами досудового врегулювання спору позивач бажаного результату не досяг, останній змушений був звернутись до суду з позовом щодо стягнення у відповідача, як органу, в якому винна особа проходить службу, суми страхового відшкодування, яка залишилась невиплаченою за завдані матеріальні збитки власнику транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 19 729, 66 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього страхового відшкодування у розмірі 19 729, 66 грн.

ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 25.04.2024 сталась ДТП за участю автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

(2) Винуватцем ДТП є водій транспортного засобу «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , який є винним у відповідності до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №759/8934/24.

(3) Позивач здійснив страхову виплату власнику пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 69 165, 54 грн.

(4) Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП, а саме транспортного засобу «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» згідно полісу ЕР216645441.

(5) Страховик винуватця ДТП відшкодував позивачу виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 49 435, 88 грн.

(6) Позивач просить стягнути з відповідача, як роботодавця винної особи та власника ТЗ «Skoda Superb» д.н.з. 111517 в порядку статі1172 Цивільного кодексу України не виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 19 729, 66 грн.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Заперечення відповідача зводяться до того, що суму страхового відшкодування позивачу повинне було відшкодувати ПрАТ «СК «Універсальна» в межах ліміту полісу ЕР216645441 та те, що огляд пошкодженого ТЗ проводилось без виклику та участі представника відповідача.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на одне ключове питання: чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).

Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (стаття 108 Закону України «Про страхування»).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО з метою ремонту забезпеченого транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 яке отримало пошкодження внаслідок ДТП 25.04.2024 у розмірі 69 165, 54 грн (з урахування франшизи).

Розмір збитків визначений на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex», що не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп`ютерна програма «Audatex» рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.

Особою винною у вчинені ДТП, згідно постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №759/8934/24 є ОСОБА_2 , який відповідно до відомостей які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №860110 від 25.04.2024 є працівником Святошинського УП ГУНП в м. Києві.

Транспортний засіб «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 є власністю відповідача та станом на дату ДТП був застрахований у ПрАТ «СК «Універсальна» за полісом ЕР216645441.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 .

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (закон №1961-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025)).

Полісом ЕР216645441 встановлено ліміт за шкоду майна у розмірі 160 000, 00 грн та франшиза у розмірі 0, 00 грн.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Універсальна» відшкодувало позивачу страхову виплату у розмірі 49 435, 88 грн.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 1-2 стаття 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 1, 3 частина 1 стаття 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що страхове відшкодування позивачу повинне було відшкодувати в повному обсязі (69 165, 54 грн) ПрАТ «СК «Універсальна» в межах ліміту полісу ЕР216645441.

Позивач, у свою чергу зазначає, що ПрАТ «СК «Універсальна» під час розгляду страхової справи було встановлено, що позивачем при виплаті страхового відшкодування не було враховано коефіцієнт фізичного зносу ТЗ, оскільки строк експлуатації «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , згідно пункту 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів перевищував 7 років, а тому було розраховано коефіцієнт фізичного зносу на рівні 65%.

Відтак, як стверджує позивач, сума коефіцієнту фізичного зносу не виплачується за страховим полісом, тому розмір коефіцієнту зносу покладається на винну особу в порядку частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, згідно якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Позивач щодо вищезазначених тверджень у відповіді на відзив посилається на лист вих.№4335/24-101 від 13.05.2024 від ПрАТ «СК «Універсальна», який був адресований позивачу та зі змісту відповіді на відзив вбачається, що ПрАТ «СК «Універсальна» відповідний розрахунок відобразив у зазначеному листі.

Однак, всупереч приписам частини 1 статті 73 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав до матеріалів справи копію листа вих.№4335/24-101 від 13.05.2024, на який він посилається у відповіді на відзив, як і не долучив такий лист до позовної заяви.

За таких обставин, позивач не довів, що страхова компанія, в якій було застраховано відповідальність винної особи, яка керувала ТЗ, відмовилась від виплати страхового відшкодування в межах ліміту по договопру.

Таким чином, суд позбавлений можливості пересвідчитись в дійсності тверджень позивача щодо розрахунку коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, а відтак, в обґрунтованості заявленої до стягнення суми.

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач не додав до матеріалів справи всіх належних та допустимих доказів, які могли підтвердити обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищезазначені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Уніка» до Головного управління Національної поліції України у м. Києві про стягнення 19 729, 66 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua