Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №193/1275/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1275/26

Провадження 2/193/823/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

31 серпня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі секретаря судового засідання Оселедець О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 згідно вимог якого просить розірвати шлюб укладений та зареєстрований 25.04.1982 виконкомом Олександрівської сільської ради м. Довжанська Луганської області, за актовим записом №3.

Позивач вказує, що від шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей. Проте одруження з відповідачем виявилось невдалим. Шлюбні стосунки між ними припинились з 1997 року, у зв`язку з відсутністю спільних інтересів та вподобань, поглядів на сімейне життя стали проживати окремо. На момент збройної агресії рф відповідач залишився на окупованій території Луганської області. Вважає, що їхнє подальше спільне сумісне життя неможливе, оскільки це не відповідає їхнім інтересам. За таких обставин, позивач вважає, що продовження сімейних відносин та збереження сім`ї є неможливим.

В подальшому рішенням Вищої ради правосуддя від 14 липня 2026 року № 1452/0/15-26 змінено з 20 липня 2026 року територіальну підсудність судових справ Довжанського районного суду Луганської області і визначено Софіївському районному суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, натомість згідно змісту позовної заяви просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення на сайті Судова Влада, оскільки надсилання поштової кореспонденції на територію Луганської області не має можливості, судом вжито заходів щодо виклику до суду у судове засідання, у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань до суду не надавав.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 25.04.1982 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Олександрівської сільської ради м. Довжанська Луганської області, актовий запис № 3, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 25.04.1982 (а.с. 6).

Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Згідно довідки ВПО від 13.07.2022 за № 3244-7001348414 видно, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Доводи сторін вказують на те, що у зв`язку з погіршенням взаємовідносин, подружжя остаточно припинили сімейні та подружні стосунки та стали проживати відокремлено, жоден з них не вживав заходів для примирення та збереження сім`ї, тому наполягання позивачки на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім`ї.

За таких обставин, у суду складається достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Враховуючи те, що позивачкою не заявлено вимогу щодо відновлення їй дошлюбного прізвища, то суд дійшов висновку про необхідність залишити позивачці її шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.105, 110, 112 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради міста Довжанська Луганської області, за актовим записом № 3, - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 31.08.2026.

Суддя О. В. Томинець