Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №193/1276/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №193/1276/26

Суддя: Томинець О. В.

ЄУН 193/1276/26

Провадження 2/193/824/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 серпня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2026 до Софіївського районного суду надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , згідно вимог якого просить ухвалити судове рішення яким розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем 18.08.2018 та зареєстрований Софіївським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 36.

Позивач вказує, що від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте одруження з відповідачем виявилось невдалим. Шлюбні стосунки між ними припинились у зв`язку з відсутністю спільних інтересів та вподобань, поглядів на сімейне життя. Вважає, що їхнє подальше спільне сумісне життя неможливе, оскільки це не відповідає їхнім інтересам. За таких обставин, позивач вважає, що продовження сімейних відносин та збереження сім`ї є неможливим.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, натомість до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, згодний на розірвання шлюбу.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 18.08.2018 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом № 36, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 18.08.2018 (а. с. 9).

Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвами про народження, серії НОМЕР_2 від 18.08.2018 (а.с. 8).

Згідно довідки про склад сім`ї видана виконкомом Софіївської селищної ради від 27.07.2026 за № 553, ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Доводи сторін вказують на те, що у зв`язку з погіршенням взаємовідносин, подружжя остаточно припинили сімейні та подружні стосунки, жоден з них не вживав заходів для примирення та збереження сім`ї, тому наполягання позивача, а також не заперечення відповідачем на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім`ї.

За таких обставин, у суду складається достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Враховуючи те, що позивачем не заявлено вимоги відновлення їй дошлюбного прізвища, то суд дійшов висновку про необхідність залишити позивачці її шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 105, 110, 112 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 18 серпня 2018 року Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, за актовим записом №36, - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 31.08.2026.

Суддя О. В. Томинець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua