Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №184/2153/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/2153/26

Номер провадження 1-кп/184/350/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046360000106 від 10.08.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нікополь, Дніпропетровської області, Україна, громадянин України, українець, не одружений, освіта середня-спеціальна, не працює малолітніх дітей на утриманні не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2026 приблизно о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , де в той же день та час там же знаходилася його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

В цей же день та час, ОСОБА_2 , знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте, нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, обравши фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству", умисно кулаком правої руки наніс два удари в область лівого ока ОСОБА_3 , після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , використовуючи фізичну силу, долонями правої та лівої руки умисно стиснув шию ОСОБА_3 .

Вказаними умисними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока, саден шиї, котрі згідно висновку судово-медичного експерта № 611 від 11.08.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що вона погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акту без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження та його дії за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), відтак кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з положеннями ст. ст. 65, 68 КК України, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 : вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_2 на обліку у лікарів психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, не працює, вину у вчиненому визнав повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у вигляді громадських робіт.

Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження інших злочинів і буде сприяти меті покарання. Обставин та підстав для призначення більш суворішого виду альтернативного покарання судом не встановлено.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, цивільний позов не заявлявся.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 100 годин.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_2 запобіжний захід не обирати.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Покровський міський суд Дніпропетровської області області, з особливостями, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1