Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №183/5905/24 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5905/24

№ 1-кп/183/1248/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041350000077 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-15.04.1992 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-14.10.1993 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 3 ст. 117, 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років;

-17.06.2003 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

-26.11.2008 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

-06.05.2009 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років;

-26.03.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на 3 роки;

-10.02.2021 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано 6 місяців відповідно до вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської від 26.03.2018 року. До відбуття покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 17.04.2023 року з Синельниківської ВК по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 01 січня 2024 року приблизно о 21 годині 00 хвилин проходив поблизу будинку АДРЕСА_2 . В цей час у нього виник умисел на проникнення до житла за вищевказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , приблизно о 21 годині 10 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння, де невстановленим під час досудового розслідування предметом, віджав металопластикове вікно будинку та проник до нього, порушивши право ОСОБА_6 на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окрім того, 15 січня 2024 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 проходив поблизу будинку АДРЕСА_3 . В цей час у нього виник умисел на проникнення до іншого володіння особи за вищевказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , приблизно о 17 годині 10 хвилин, діючи умисно, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння, де шляхом злому замка дверей будівельного контейнера, невстановленим під час досудового розслідування предметом, відчинив вказані двері та проник до нього, порушивши право ОСОБА_7 на недоторканність житла чи іншого володіння, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окрім того, 17 січня 2024 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 проходив поблизу будинку АДРЕСА_4 . В цей час у нього виник умисел на таємне проникнення до житла.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_4 , приблизно о 22 годині 05 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння, де шляхом злому замка дверей, невстановленим під час досудового розслідування предметом, відчинив двері будинку та проник до нього, порушивши право ОСОБА_8 на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окрім того, 23 січня 2024 року приблизно о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 проходив поблизу будинку АДРЕСА_2 . В цей час у нього виник умисел на таємне проникнення до домоволодіння за вищевказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , приблизно о 21 годині 47 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння, де шляхом злому замка дверей, невстановленим під час досудового розслідування предметом, відчинив двері будинку та проник до нього, порушивши право ОСОБА_6 на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окрім того, 25 січня 2024 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 проходив поблизу будинку АДРЕСА_5 . В цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, що знаходилося на території вказаного домоволодіння за вищевказаною адресою, вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_5 , приблизно о 20 годині 33 хвилин, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, вчиняючи злочин повторно, в умовах воєнного стану, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння, де невстановленим під час досудового розслідування предметом, віджав металопластикове вікно будинку та проник до нього, де відшукав кутову шліфувальну машинку марки «Maxidrill» артикул «2540», пилосос «Vacuum cleaner» артикул «С1001-2», кейс з акумуляторною шабельною пилою марки «Bosch» артикул «GSA 18V-LI-C» з одним акумулятором та пилкою, дриль марки «Stern Austria» артикул «HD10N», які належать потерпілій ОСОБА_9 , які ОСОБА_5 взяв до рук та вийшов з приміщення будинку.

Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном, покинув місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3 962 гривні 67 копійок.

Окрім того, 16 лютого 2024 року приблизно о 22 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 проходив поблизу будинку АДРЕСА_6 . В цей час у нього виник умисел на незаконне проникнення до домоволодіння за вищевказаною адресою що перебував в користуванні ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_6 , приблизно о 22 годині 45 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, невстановленим під час досудового розслідування предметом, зламав замок хвіртки та незаконно проник на територію домоволодіння, де шляхом зняття скляної шибки вікна будинку проник до нього, порушивши право ОСОБА_10 на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окрім того, 05 березня 2024 року об 18 годині 50 хвилин ОСОБА_5 , знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_6 , на території якого розташований двоповерховий будинок садибного типу, який на праві приватної власності належать ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на теперішній час, на праві спадщини, домоволодіння належить ОСОБА_12 , куди ОСОБА_5 вирішив проникнути. Тобто у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на незаконне проникнення на територію володіння ОСОБА_12 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 .

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на незаконне проникнення на територію домоволодіння, ОСОБА_5 , 05 березня 2023 року, близько 18 годині 55 хвилин, перебуваючи поблизу вищевказаного домоволодіння, діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, без дозволу та відома власника домоволодіння ОСОБА_12 , переліз через паркан за адресою: АДРЕСА_6 , чим проник на територію вищевказаного домоволодіння, порушивши право ОСОБА_12 на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. У скоєному він щиро кається.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно злочини, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 :

-по епізоду від 01.01.2024 року у незаконному проникненні до житла;

-по епізоду від 15.01.2024 року у незаконному проникненні до іншого володіння особи;

-по епізоду від 17.01.2024 року у незаконному проникненні до житла;

-по епізоду від 23.01.2024 року у незаконному проникненні до житла;

-по епізоду від 25.01.2024 року у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, вчиненій в умовах воєнного стану;

-по епізоду від 16.02.2024 року у незаконному проникненні до житла;

-по епізоду від 05.03.2024 року у незаконному проникненні до іншого володіння особи, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 162, ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 162 КК України, відповідно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочинів.

Крім того, суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою раніше неодноразово судимою, вчинив ряд злочинів, один з яких є тяжким, а також суд враховує кількість епізодів злочинної діяльності.

Однак, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Разом з тим, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, шкода потерпілим відшкодована, шляхом повернення майна, потерпілі не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання.

За таких обставин, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, за наявності обставини, яка пом`якшує покарання та обставини, яка його обтяжує, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, однак з максимальним його строком, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 2 271, 84 грн. (судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-24/1914-ТВ від 03.04.2024 в сумі 2 271 гривню 84 копійки).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.162, ч. 4 ст. 185КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 162КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

-за ч. 4 ст. 185КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

електричний тепло вентилятор, марки «Interlux» моделі «INF-ООЮ» білого кольору та електричний подовжувач – залишити за належністю потерпілому ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2 271 гривень 84 копійки.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1