Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №210/4022/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4022/26

Провадження № 2-а/210/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 серпня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Комбарової Д.С., розглянувши в порядку письмового провадження позов адвоката Власкіної Тетяни Яківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

ОСОБА_1 на даний час є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протоколом №31 від 21.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу надана відстрочка від мобілізації, яка є чинною на даний момент. Позивач виковує дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Постановою тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №R563495 від 06.06.2026 прийнято рішення про накладення штрафу на гр. ОСОБА_1 в розмірі 17 000 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.

Зазначена постанова була винесена в порядку, передбаченому ст. 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Але подання такої заяви було здійснення внаслідок помилкового сприйняття обставин правопорушення та мало характер самообмови. Причиною помилкового сприйняття обставин правопорушення стало неодноразове надання відповідей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 , які протягом тривалого часу повідомляли військовозобов`язаному про зовсім про інші обставини вчиненого ним правопорушення.

Так, в оскаржуваній постанові вказано, що непроходженням ВЛК позивач порушив п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Даною нормою закону установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військоволікарську комісію для проходження медичного огляду.

Позивач ОСОБА_1 до набрання чинності ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» ніколи обмежено придатним не визнавався. Це підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру військовозобовязаних, а також відомостями паперового військового квитка, паперового посвідчення про приписку, де відсутні відмітки про визнання його обмежено придатним до військової служби.

ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Останній у відповідь на скаргу повідомив, що позивач вчинив порушення, а саме не пройшов ВЛК вже зовсім за інших обставин - вже не як обмежено придатний, і не як особа, що мали пройти його самостійно, а як особа, яка отримала повістку на проходження ВЛК та за цією повісткою медичний огляд не пройшла. Як було повідомлено у відповіді 20.06.2025 року мобільною групою МеталургійноДовгинцівського ОР у АДРЕСА_1 було здійснено оповіщення ОСОБА_1 про необхідність явки для проходження ВЛК повісткою №4063034 з терміном прибуття на 07.07.2025. І оскільки останній за повісткою ВЛК не пройшов, то 02.08.2025 було направлено звернення до органу Нацполіції.

Тому оскільки ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби не визнавався, а направлення та повістки на проходження ВЛК він не отримував, самостійно проходити медичний огляд бажання не виявляв, то у ОСОБА_1 був відсутній обов`язок самостійно, тобто без відповідного направлення та повістки, проходити медичний огляд військово-лікарською комісією.

Виносячи оскаржувану постанову відповідач виходив з того, що позивач не пройшов ВЛК до 05.06.2025 року в порушення п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 порушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, не вчиняв, тобто подія адміністративного правопорушення відсутня, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Аргументи сторін

Сторона відповідача скерували відзив на позовну заяву, у якому вказали, що Позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно з даними Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач не мав дійсного рішення ВЛК. Повторний медичний огляд кожні 5 років згідно з пунктом 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402 (зі змінами), він не проходив.

Позивачем не надано до суду доказів своєчасного проходження медичного огляду та наявності дійсної постанови ВЛК.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до пункту 69 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

02.06.2026 року позивачем особисто надано заяву №S73FB69CF-836FF011-AB23-00505684C39D від 02.06.2026 року про визнання адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності з правом сплати 50 % розміру штрафу.

06.06.2026 року було розглянуто заяву та прийнято Постанову №R563495 від 06.06.2026 року про накладення штрафу 17000 грн з наданням пільгового розміру штрафу 8500 грн.

Постанову №R563495 від 06.06.2026 року було надіслано до електронного кабінету військовозобов`язаного – застосунку Резерв+, що вважається належним врученням та початком пільгового періоду для сплати штрафу до 26.06.2026 року.

Виходячи з вище викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи документів можливо дійти висновку, що вина Позивача є доведеною та підтверджена належними доказами.

Позивачем не надано жодного достовірного доказу своєчасного проходження медичного огляду та протиправності винесеної постанови чи порушення вимог статей КУпАП під час винесення оскаржуваної постанови. Викладені доводи в позовній заяві є надуманими та недостовірними.

Сторона позивача скерували через електронний суд відповідь на відзив, в якому вказала, що оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за порушення п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист” № 3621-IX від 21.03.2024.

Цією нормою передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військоволікарську комісію для проходження медичного огляду. Отже вимога даного закону вимагає пройти повторний медичний огляд лише від тих осіб, які були визнані обмежено придатними до 04.05.2024 (дата набрання чинності Законом № 3621-IX ).

Відповідач-1 не заперечує, що ОСОБА_1 обмежено придатним до 04.05.2024 не визнавався. Відтак, вимоги п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист” на ОСОБА_1 не поширюються, а тому накладення на нього адміністративного стягнення за їх порушення є незаконним.

Всі інші доводи ІНФОРМАЦІЯ_3 стосуються іншого обов`язку військовозобов`язаного - проходити медичний огляд ВЛК, який визначений ст. 22 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу ”, Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року іншими законодавчими актами. Але виникнення такого обов`язку нормативні акти пов`язують з настанням обов`язкових умов: вручення повістки для проходження медичного огляду та направлення. Відповідач-1 в відзиві на позовну заяву це підтверджує, вказуючи “Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до п.74-1 цього Порядку”. Під Порядком тут розуміється Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Позивач не отримував повістки та направлення на проходження ВЛК. І жодних доказів вручення цих документів відповідач не надав. Більш детально вимоги нормативних актів стосовно умов та порядку проходження ВЛК особами, які не визнавалися обмежено придатними, зазначені у позовній заяві.

Обов`язок проходити медичний огляд військово-лікарською комісією у позивача, який на такий медичний огляд за рішенням ТЦК та СП не направлявся, також не виникав.

Фактичні обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_9 , що вбачається з витягу «Резерв +» про розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З вказаного витягу також вбачається, що 02.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_10 звернулося до Нацполіції по причині того, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК.

ОСОБА_1 надано відстрочку від мобілізації до 01.08.2026 року з відміткою: «Батьки дитини з інвалідністю до 18 років».

06 червня 2026 року постановою тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №R563495 прийнято рішення про накладення штрафу на гр. ОСОБА_1 в розмірі 17 000 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.

Вказаною постановою визначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”), чим допустив(ла) порушення правил військового обліку. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 №уп/1189 від 19.03.2026 року ОСОБА_1 повідомлено, що «було встановлено факт порушення Вами абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким громадяни України зобов`язані приходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно з вимогами абзацу 1 пункту 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 року №402 (зі змінами), ви не проходили повторний медичний огляд військовозобов`язаних через 5 років, що є порушення правил військового обліку. Таким чином Ви через систему «Оберіг» 02.08.2025 року були подані у перелік на доставку та затримання до підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області, як особа, що вчинила адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (не проходження ВЛК).»

Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_8 протоколом №31 від 21.08.2025 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Відомості про таку відстрочку було внесено відповідним ТЦК та СП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на момент відпрацювання звернення військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 та підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у своїй відповіді №уп/2892 від 02.06.2026 року вказує, що при відпрацюванні облікових баз даних ТЦК та СП 02.08.2025 року було виявлено факт порушення ОСОБА_1 абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким громадяни України зобов`язані приходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Інших порушень не виявлено. Згідно з обліковими базами даних, наявними в ІНФОРМАЦІЯ_11 , будь-яка актуальна інформація про проходження ОСОБА_1 медичного огляду відсутня. Також, відсутні дані про подання електронної заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, а також докази зі сторони відповідача, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, суд виходить з такого.

Мотиви суду та застосовані норми права

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність .

Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Частини першої статті 256 КУпАП визначено: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частиною першою статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 року було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:

«Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Так, у період з 04.05.2024 року до 05.06.2025 року у осіб, яких було визнано обмежено придатними у воєнний час, виник обов`язок повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби (п. 3.8 глави 3розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року №402 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800.

Так, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд (п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (надалі Порядок). Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1цього Порядку (п. 74 Порядку).

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію (п. 69 Порядку).

Законом України від 21.03.2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» чітко визначено, що необхідність проходження повторного медичного огляду стосується усіх громадяни України віком від 25 до 60 років (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом.

Так, до внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025, організацією медичного огляду займались територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання військовозобов`язаних громадян України. Водночас, після внесення змін до вищевказаних положень Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 року саме на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) було покладено обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, виходячи із положень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Висновок суду

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови №R563495 від 06.06.2026 року, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності визначено саме непроходження ним медичного огляду, що, на думку відповідача, становить порушення пункту 2 розділу ІІ Закону України від 21.03.2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Разом з тим, наведена норма Закону встановлює спеціальний обов`язок щодо повторного проходження медичного огляду лише для громадян України віком від 25 до 60 років, які до набрання чинності цим Законом були визнані обмежено придатними до військової служби, крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю.

Таким чином, юридично значимою передумовою виникнення зазначеного у пункті 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX обов`язку є встановлення факту того, що відповідна особа до набрання чинності цим Законом була визнана обмежено придатною до військової служби.

Водночас матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 до 04.05.2024 року був визнаний обмежено придатним до військової служби. Навпаки, відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надані позивачем військово-облікові документи не містять відомостей про визнання його обмежено придатним до військової служби.

При цьому сам відповідач у своїх письмових поясненнях не навів конкретних відомостей щодо того, коли саме, якою військово-лікарською комісією та на підставі якого рішення ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби. Відповідного рішення ВЛК, яке б підтверджувало наявність у позивача статусу особи, на яку поширювався обов`язок, встановлений пунктом 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX, відповідачем суду також не надано.

Посилання відповідача на відсутність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів чинного рішення ВЛК саме по собі не підтверджує факту порушення позивачем пункту 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX, оскільки відсутність чинного рішення ВЛК та наявність у особи обов`язку пройти повторний медичний огляд на підставі зазначеної норми Закону є різними за своїм змістом юридичними обставинами.

Водночас доводи відповідача, викладені у відзиві, фактично стосуються іншої підстави для проходження медичного огляду, а саме відсутності у позивача чинного рішення ВЛК та необхідності його направлення на медичний огляд відповідно до положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Проте така обставина не може бути покладена в основу оскаржуваної постанови без встановлення конкретних обставин порушення позивачем відповідного обов`язку та, зокрема, без встановлення факту належного направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію.

З матеріалів справи вбачається, що у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 № уп/1189 від 19.03.2026 року причиною притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було зазначено непроходження ним повторного медичного огляду військовозобов`язаних через п`ять років. Водночас у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_8 на скаргу позивача вже зазначено іншу фактичну підставу - отримання ним повістки №4063034 з терміном прибуття 07.07.2025 року для проходження ВЛК та непроходження медичного огляду за цією повісткою.

При цьому оскаржувана постанова не містить посилання на зазначену повістку, не встановлює обставин її вручення позивачу та не містить опису того, коли, де та за яких обставин ОСОБА_1 був зобов`язаний прибути для проходження ВЛК і не виконав такий обов`язок.

Більше того, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 №уп/2892 від 02.06.2026 року зазначено, що 02.08.2025 року під час відпрацювання облікових баз даних було виявлено факт порушення позивачем обов`язку щодо проходження медичного огляду, при цьому будь-яка актуальна інформація про проходження ОСОБА_1 медичного огляду відсутня. Зазначена відповідь не містить посилання на вручення позивачу повістки № 4063034 або іншого направлення на ВЛК.

Також відповідачем у відзиві зазначено, що 02.06.2026 року позивачем особисто надано заяву №S73FB69CF-836FF011-AB23-00505684C39D від 02.06.2026 року про визнання адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності з правом сплати 50 % розміру штрафу.

06.06.2026 року було розглянуто заяву та прийнято Постанову №R563495 від 06.06.2026 року про накладення штрафу 17000 грн з наданням пільгового розміру штрафу 8500 грн.

Постанову №R563495 від 06.06.2026 року було надіслано до електронного кабінету військовозобов`язаного – застосунку Резерв+, що вважається належним врученням та початком пільгового періоду для сплати штрафу до 26.06.2026 року.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження вказаного.

Таким чином, матеріали справи містять суперечливі відомості щодо самої правової та фактичної підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові такою підставою визначено непроходження повторного медичного огляду особою, яка підпадає під дію пункту 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.03.2026 року підставою визначено непроходження медичного огляду через п`ять років, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21.08.2025 року підставою визначено непроходження ВЛК за повісткою, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.06.2026 року знову зазначено про виявлення порушення під час перевірки облікових баз.

Посилання відповідача у відзиві на пункт 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а також на пункт 69 Порядку № 560 не спростовують зазначених висновків, оскільки оскаржувана постанова винесена не за порушення обов`язку мати чинне рішення ВЛК, а за конкретне порушення пункту 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX. Відповідач, обґрунтовуючи правомірність постанови, фактично наводить іншу правову підставу притягнення позивача до відповідальності, яка не була покладена в основу оскаржуваної рішення.

Отже, саме на відповідача покладався обов`язок довести правомірність постанови № R563495 від 06.06.2026 року, у тому числі наявність передбачених законом підстав для виникнення у ОСОБА_1 відповідного обов`язку, факт його порушення, вину позивача та відповідність кваліфікації його дій вимогам КУпАП.

Такого обов`язку відповідач не виконав.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 був особою, на яку поширювалися вимоги пункту 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX, а також не доведено вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята без належного встановлення фактичних обставин справи, без достатніх доказів вини позивача та за відсутності доведеного складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката Власкіної Тетяни Яківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №R563495 від 06.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення ухвалено в порядку письмового провадження та повний текст складено та підписано 01 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ;

Представник позивача: Власкіна Тетяна Яківна, РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_14 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , має місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: О. В. Чайкіна