Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №171/2598/26
Суддя: Мигалевич В. В.
Справа № 171/2598/26
2-а/171/38/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м.Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мигалевича В.В. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., представника позивача Романченка В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Романченка Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішенняі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою ЕНА № 7524876 від 10.07.2026 Позивача, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено «водій керував тз без державного номерного знаку на транспортному засобі і чим порушив п. 2.9.в.ПДР – керування водієм ТЗ без номерного знаку».
Ознайомившись зі змістом постанови, позивач вважає її неправомірною та необґрунтованою, оскільки вважає, що оскаржуваною постановою поліцейський фактично ототожнив два різних юридичних поняття: експлуатацію транспортного засобу без державного номерного знака; та експлуатацію транспортного засобу, державний номерний знак якому ще не видавався так як зазначені правові ситуації не є тотожними та регулюються різними нормами матеріального права. Сам факт відсутності державного номерного знака не означає автоматичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1213 КУпАП. Уповноважена особа (інспектор поліції) повинен був встановити, чи існував державний номерний знак як об`єкт правового регулювання та чи був він виданий уповноваженим органом. Якщо державний номерний знак ще не видавався, особа об`єктивно не могла встановити його на транспортний засіб.
Ухвалою суду від 24.07.2026 прийнято до провадження справу, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представника відповідача 28.07.2026 року на адресу суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, мотивуючи це тим, що під час патрулювання 10.07.2026 року на А/Д М-30 Стрий - Умань - Дніпро Ізварине (через м. Вінницю, Кропивницький) 347 км на дорожній станції патрульної поліції було зупинено автомобіль AUDI E-TRON без номерних знаків, під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом без номерного знака, чим порушив п. 2.9 в) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом без номерних знаків), яке передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Відповідачем було винесено постанову у справах про адміністративні правопорушення ЕНА № 7524876 від 10.07.2026. За результатом розгляду адміністративної справи до позивача застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 1190 грн. Відповідач є працівником Управління патрульної поліції у Вінницькій області, тобто посадовою особою органів внутрішніх справ. Таким чином, відповідач мав всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Інспектором як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення Позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Таким чином, розглядаючи дану справу інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Враховуючи вище вказане, Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, є обґрунтованою та законною.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Надав пояснення, які відповідають змісту позовної заяви Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вислухав представника позивача, дослідив матеріали справи встановив таке.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7524876 від 10.07.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1190,00 грн. за ч. 1 статті 121-3 КУпАП, а саме за те, що 10.07.2026 року о 13:41 траса АД М30347 км. водій керував тз без державного номерного знаку на транспортному засобі, чим порушив п.2.9.в.ПДР – Керування водієм ТЗ без номерного знака.
Відповідно до митної декларації 06.07.2026 позивачем по справі було розмитнено автомобіль AUDI ETRON, VIN – НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.п. «в» п. 2.9 ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
- не належить цьому засобу;
- не відповідає вимогам стандартів;
- закріплений не в установленому для цього місці;
- закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
- неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Після зупинки ТЗ під час перевірки документів у водія Уповноваженою особою було виявлено факт вчинення порушення вимог, а саме водій керував тз без державного номерного знаку на транспортному засобі чим порушив п. 2.9.в.ПДР – керування водієм ТЗ без номерного знаку.
В силу положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення Правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, передбачені частиною першою ст.121-3 КУпАП тощо). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Твердження позивача про те, що постанова поліцейського не відповідає вимогам закону суд відхиляє. Суд зауважує, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП полягає у самому факті керування транспортним засобом без державних номерних знаків, що є порушенням ПДР, оскільки кожен транспорний засіб підлягає державній реєстрації та має бути з номерним знаком без виключень.
Будь-якої правової невизначеності у даному випадку судом не встановлено. Суд вважає помилковою позицію представника відповідача, що за даних обставин у відсутності номерного знаку не вірним є застосування ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Правила дорожнього руху передбачають, що кожний транспортний засіб повинен мати номерний знак, навіть коли позивач здійснював дії щодо реєстрації транспорного засобу він повинен був отримати номерний знак, оскільки саме власник зобов`язаний забезпечити його експлуатацію з дотриманням вимог законодавства.
При цьому закон не виключає відповідальності за керування транспортним засобом без номерного знака з причин його відсутності апріорі, навіть, якщо це обумовлено триваючим процесом реєстрації транспортного засобу.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а, отже, Постанова від 10.07.2026 року прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а тому за встановлених при розгляді даної справи обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за його безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.
З урахуванням вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу і залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Романченка Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. В. Мигалевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua