Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №902/832/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2026 р. Cправа № 902/832/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - Молодецький Олександр Станіславович, довіреність № 3478-К-Н-О від 08.07.2026 (в залі суду)

відповідачі 1, 2 та третя особа - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001)

до: Фізичної особи-підприємця Плисака Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008).

про стягнення 383 387,87 грн заборгованості

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця Плисака Олександра Анатолійовича та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 383 387,87 грн заборгованості з яких 114 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 189,56 грн заборгованість за процентами, 136 198,35 грн заборгованість за штрафами, 114 999,98 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією за Кредитним договором №2952303130-КД-1 від 13.05.2024.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відкрито провадження у справі №902/832/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.07.2026.

Також даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008).

07.07.2026 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення (б/н від 07.07.2026) щодо заявлених позовних вимог. Також у поясненнях останній просить суд проводити розгляду справи без участі уповноваженого представника.

В судовому засіданні 28.07.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.08.2026.

Ухвалою суду від 28.07.2026 повідомлено відповідачів 1, 2 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 19.08.2026 прийняв участь представник позивача. Представники відповідачів 1, 2 та третьої особи правом участі в судовому засіданні правом участі не скористались.

При цьому суд зазначає, що у письмових поясненнях поданих до суду представник третьої особи просить суд проводити судове засідання за його відсутності.

Ухвалу суду від 28.07.2026 надіслано до електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 30.07.2026.

Щодо повідомлення відповідачів 1, 2 суд зазначає.

Крім того, суд зазначає, що ухвалу суду від 28.07.2026 надіслано відповідачам засобами поштового зв`язку за наступними адресами: Фізичній особі-підприємцю Плисаку Олександру Анатолійовичу (відповідачу 1) ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (відповідачу 2) ( АДРЕСА_1 ).

Як вбачається з відомостей з веб-ресурсу АТ "Укрпошта" адресована відповідачам ухвала від 28.07.2026 значиться "невдала спроба вручення".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

04.07.2023 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем (Гарант), який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (Банк, Кредитор) укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/95 (Договір гарантії).

Відповідно п. 6 Договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля (п. 7 Договору гарантії).

Гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладення цього договору (п. 8 Договору гарантії).

Обов`язковою умовою надання гарантії є надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань позичальника за кредитним договором перед банком-кредитором та Гарантом (п. 9 Договору гарантії).

Згідно п. 10 Договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 відсотків (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами (крім кредитування у вигляді кредитної лінії), що надаються суб`єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам та/або суб`єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору) за кожним окремим кредитом.

Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами (крім кредитування у вигляді кредитної лінії), що надаються суб`єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам та/або суб`єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору) (п. 11 Договору гарантії).

У разі настання гарантійного випадку Гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору (п. 12 Договору гарантії).

Пунктом 30 Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку (яким згідно з п. 1 є нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом протягом 90 календарних днів) банк-кредитор протягом строку дії гарантії має право надіслати Гаранту вимогу про сплату коштів за гарантією.

Відповідно до пункту 33 Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання від агента підтвердження щодо сум) за умови дотримання визначених договором вимог.

Згідно п. 35 Договору гарантії у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-ким проблемним кредитом, банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом у найкоротші строки.

Пунктом 37 Договору гарантії передбачено, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

Згідно з пунктом 40 Договору гарантії, робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора.

13.05.2024 між Акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (Позивач, Банк) та Фізичною особою-підприємцем Плисаком Олександром Анатолійовичем (Позичальник, Відповідач-1) укладено Кредитний договір №2952303130-КД-1 (Договір).

Відповідно до умов Договору, A.1. Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія. A.2. Ліміт цього Договору: 460000 грн. Кредит надається на наступні цілі: на поповнення обігових коштів. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і процентів або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги.

Використання кредитних коштів згідно мети, передбаченої цим Договором, виключає можливість використання кредитних коштів шляхом перерахування на депозитні рахунки. Перерахування коштів на депозитні рахунки є нецільовим використанням кредитних коштів та порушенням цього Договору. А.2.1. Ліміт кредитування на конкретну дату (далі за текстом Договору "поточний ліміт") визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні Позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у Додатку № 1 до цього Договору. А.3. Кінцевий термін повернення кредиту 01.05.2027 (перше травня двi тисячі двадцять сьомого року) (включно).

Відповідно до п. А.4 Договору, рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 2952303130.

Згідно з п. А.5 Договору, Позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому Договору через транзитний рахунок, зазначений у п. А.4 цього Договору, в кінцевий термін повернення кредиту згідно з п. А.3 цього Договору, з дотриманням Графіку зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до п. А.7 Договору, тип процентної ставки за цим Договором є змінюваною.

Згідно з п. А.7.1 та п.п. А.7.1.1 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються за відповідний Період дії процентної ставки, виходячи з розрахунку за формулою: ЗПС в гривні = індекс UIRD 3M + 4 процентних пункта, де ЗПС - розмір змінюваної процентної ставки в річних, а індекс UIRD 3M - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці, що є загальнодоступною індикативною ставкою, яка публікується на офіційному сайті НБУ.

Відповідно до п.п. А.7.1.1 Договору, Період дії процентної ставки становить календарний квартал. Перегляд розміру змінюваної процентної ставки здійснюється один раз в кожен Період дії за 15 календарних днів до дати початку його дії, виходячи з індексу UIRD 3M, визначеного станом на робочий день, що передує Даті перегляду (п.п. А.7.1.1, А.7.1.2 Договору). Розрахована внаслідок перегляду нова процентна ставка застосовується протягом усього відповідного календарного кварталу, починаючи з першого його дня (п.п. А.7.1.2 Договору).

Згідно п.п. А.7.1.5. Договору розмір Змінюваної процентної ставки на перший Період дії процентної ставки, з дати укладання цього Договору, що розраховується за формулою передбаченою п.п. А.7.1.1. цього Договору, із використанням розміру індексу UIRD 3M у гривні, визначеним станом на робочий день, що передує даті підписання цього Договору, становить 17.45 (сiмнадцять цілих сорок п`ять сотих) % процентів річних.

Відповідно до п. А.8.1 Договору, у випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. 2.2.3.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку процентну ставку, яка розраховується як розмір ставки, визначений згідно з п.п. А.7.1 цього Договору у відповідному Періоді дії процентної ставки, збільшений у 2 рази.

Згідно з п. А.9 Договору, датою сплати процентів за користування кредитними коштами є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору. У випадку несплати процентів за користування кредитом та/або непогашення заборгованості за кредитом у терміни, що визначені цим Договором, такі суми є простроченою заборгованістю.

Згідно з п. 2.2.9 Договору, Позичальник зобов`язаний на вимогу Банку, у строк, визначений у відповідній вимозі, інформувати Банк про цільове використання кредитних коштів з наданням підтверджуючої документації.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2.1 цього Договору, термінів/строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої умовами цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, збільшений у 2 рази (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з п. 5.2 Договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених у тому числі п. 2.2.9 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 1 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту (що становить 4 600,00 грн за кожен випадок порушення).

Відповідно до п. 5.4 Договору, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цього Договору, здійснюється протягом 5 (п`яти) років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане Позичальником.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Також до Кредитного договору між сторонами погоджено Додаток №1 "Графік зменшення поточного ліміту".

13.05.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 2952303130-КД-1 (Додаткова угода).

Укладенням цієї Додаткової угоди Сторони, керуючись приписами Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, затвердженого Постановою КМУ від 24.01.2020 року № 28 (Порядок), та Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого Постановою КМУ від 14.07.2021 року № 723 (Порядок надання державних гарантій), погодили надання Позичальнику фінансової державної підтримки в межах цільового напряму: фінансування оборотного капіталу (оборотного майна).

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 Додаткової угоди, Позичальник обізнаний про те що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723, за ставкою індивідуальної гарантії 50,00 % , що є ставкою у відсотках, яка відповідає частині зобов`язання з основного боргу (сума, що складається із залишку заборгованості та невикористаного кредитного ліміту за кредитом по Договору), що покрита державною гарантією. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Пунктом 2 Додаткової угоди Сторони дійшли згоди внести зміни до Кредитного договору та викласти умови, що визначають платність за користування кредитом та порядок його погашення, в наступній редакції:

Згідно з п. 2.1 Додаткової угоди, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку, яка є змінюваною та розраховується за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 4 %. На дату укладання угоди вона становила 17.45 % річних. Сторони обмежили максимальний розмір базової ставки на рівні 23 % річних.

За умови належного виконання Позичальником вимог Порядку та умов Договору, він сплачує Банку компенсаційні проценти у розмірі 13 % річних. Різниця між Базовою та Компенсаційною ставками покривається за рахунок коштів державної підтримки (п. 2.3 Додаткової угоди).

Відповідно до пункту 2.12 Додаткової угоди, Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 цієї Додаткової угоди).

Згідно з пунктом 2.13 Додаткової угоди, грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом сум та нарахованої пені (відповідно до пункту 2.10 цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум за гарантією та нарахованої пені.

Враховуючи викладене, сторони повністю врегулювали правовідносини та підтвердили повноваження АТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення з Позичальника на користь Держави грошових коштів, що були або підлягають сплаті за державною гарантією у зв`язку з порушенням Позичальником зобов`язання з повернення кредиту.

13.05.2024 з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника (відповідача 1) за кредитним договором № 2952303130-КД-1 від 13.05.2024 між ОСОБА_3 (Поручитель, відповідач 2) та АТ КБ "ПриватБанк" (Кредитор, Банк) Договір поруки № 2952303130-ДП-1/1.

Відповідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Позичальником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.2 Договору поруки).

За змістом п. 2.4.2 Поручитель зобов`язаний відповідати за виконання Зобов`язання за Кредитним договором, а також виконати власні зобов`язання за цим Договором. У випадку, якщо в процесі виконання цього Договору, виникне необхідність сплатити податок на додану вартість, останній сплачується Поручителем в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його укладення в порядку, визначеному п. 5.2 цього Договору. Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Згідно з п. 5.2 Договір підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги", та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його Сторонами.

За твердженнями позивача відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором № 2952303130-КД-1 від 13.05.2024, припинивши належним чином та у встановлені строки здійснювати платежі для повернення кредитних коштів та сплати процентів, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Станом на 02.02.2026 заборгованість відповідача 1 перед Кредитором становить 380 162,19 грн, з яких 229 999,96 грн залишок за кредитом, 38 333,34 грн прострочений кредит, 13 963,88 грн проценти, 7 794,11 грн прострочені проценти, 136 198,35 грн штрафні санкції.

05.02.2026 позивачем на поштові адреси відповідачів 1, 2 надіслано повідомлення-вимогу (№ 40513VCL0S00W від 02.02.2026) що до погашення заборгованості у термін до 03.03.2026 в добровільному порядку. Зазначена вимога залишена без виконання.

08.04.2026 позивач направив до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (Агента) Вимогу на сплату за Гарантією № 359 на суму 114 999,98 грн (що становить 50% від суми простроченого основного боргу в розмірі 229 999,96 грн).

Одночасно, на виконання умов Договору гарантії, позивачем було направлено відповідачам 1, 2 поштові повідомлення від 08.04.2026 про надсилання вимоги Гаранту.

15.05.2026 Міністерство фінансів України (Гарант) виконало свої зобов`язання за державною гарантією та перерахувало на рахунок АТ КБ "ПриватБанк" суму сплати за вимогою № 359 у розмірі 114 999,98 грн.

З урахуванням виплаченої Гарантом суми заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Кредитним договором становить 268 387,89 грн, з яких 114 999,98 грн - заборгованості за тілом кредиту, 17 189,56 грн - заборгованості за процентами та 136 198,35 грн - заборгованості за штрафами та 114 999,98 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

У письмових поясненнях поданих до суду представник третьої особи підтримує заявлені позовні вимоги повністю

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 (позичальник) отримав від позивача кредитні кошти в межах кредитного ліміту і які повинен був повернути останньому, що підтверджується банківськими виписками щодо руху коштів відповідача по рахунку та розрахунком заборгованості.

Відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором № 2952303130-КД-1 від 13.05.2024, припинивши належним чином та у встановлені строки здійснювати платежі для повернення кредитних коштів та сплати процентів, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

05.02.2026 позивачем на поштові адреси відповідачів 1, 2 надіслано повідомлення-вимогу (№ 40513VCL0S00W від 02.02.2026) що до погашення заборгованості у термін до 03.03.2026 в добровільному порядку. Зазначена вимога залишена без виконання.

Водночас за Додатковою угодою № 1 від 13.05.2024 до Кредитного договору № 2952303130-КД-1, а саме відповідно до пп. "в" п. 1 Додаткової угоди № 1 сторони узгодили, що Позичальник обізнаний про те; що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно дозатвердженого Постановою КМУ від 24.01.2020 року № 28 (Порядок), та Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого Постановою КМУ від 14.07.2021 року № 723 (Порядок надання державних гарантій), погодили надання Позичальнику фінансової державної підтримки в межах цільового напряму: фінансування оборотного капіталу (оборотного майна). При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 цієї Додаткової угоди). (п. 2.12.Додаткової угоди № 1)

Відповідно до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

08.04.2026 позивач направив до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (Агента) Вимогу на сплату за Гарантією № 359 на суму 114 999,98 грн (що становить 50% від суми простроченого основного боргу в розмірі 229 999,96 грн).

15.05.2026 Міністерство фінансів України (Гарант) виконало свої зобов`язання за державною гарантією та перерахувало на рахунок АТ КБ "ПриватБанк" суму сплати за вимогою № 359 у розмірі 114 999,98 грн.

Отже, враховуючи належне виконання Міністерством фінансів України своїх зобов`язань за Договором про надання державної гарантії шляхом перерахування вищезазначеної суми коштів АТ КБ "ПриватБанк" в рахунок погашення кредитної заборгованості, останній набув право на зворотну вимогу (регрес) від імені держави у розмірі 114 999.98 грн.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України)

Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Договору. (п. 2.2.2. Кредитного договору)

Згідно з п. 2.1 Додаткової угоди, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку, яка є змінюваною та розраховується за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 4 %. На дату укладання угоди вона становила 17.45 % річних. Сторони обмежили максимальний розмір базової ставки на рівні 23 % річних.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму первісної суми цільового кредитного ліміту. (п. 4.8. Кредитного договору)

Суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. (ч. 1 ст. 546 ЦК України)

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. (ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України)

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України)

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. (ст. 541 ЦК України)

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. (ч. 1-3 ст. 543 ЦК України)

З викладеного випливає, що при солідарному обов`язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Відповідно до Договору поруки № 2952303130-ДП-1/1 від 13.05.2024 п. 1.1 Договору Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Позичальником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.2 Договору поруки).

Таким чином АТ КБ "ПриватБанк", користуючись наданим йому за Договором поруки № 2952303130-ДП-1/1 від 13.05.2024 та ст. 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернулося до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідача 1, 2 Кредитним договором 114 999,98 грн - заборгованості за тілом кредиту, 17 189,56 грн - заборгованості за процентами та 136 198,35 грн - заборгованості за штрафами та 114 999,98 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Стосовно підсудності даного спору Господарському суду Вінницької області.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної норми випливає, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та, 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до положень ст. 553, 554, 626 Цивільного кодексу України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

З аналізу змісту та підстав поданого позову випливає, що позивач як кредитор звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто між позивачем та відповідачем існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Отже до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічну правову позицію викладено в постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2530/18.

Таким чином дана справа підсудна Господарському суду Вінницької області та розглянута з дотриманням вимог про підсудність.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість відповідачами не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, та доказів про повернення кредиту.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Плисака Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_2 код - НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код - 14360570) 114 999,98 грн - заборгованості за тілом кредиту, 17 189,56 грн заборгованість за процентами, 136 198,35 грн - заборгованість за штрафами, 114 999,98 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Плисака Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_2 код - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код - 14360570) 2 300,33 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код - 14360570) 2 300,33 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію повного судового рішення надіслати позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", відповідачам рекомендованими листами.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 31 серпня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )

3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )