Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №902/881/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2026 р. Cправа № 902/881/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (вул. Бурбело Олександри, буд. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 78 412,32 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 01.07.2026 (вх. № 972/26 від 01.07.2026) Акціонерного товариства "Укрнафта" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про стягнення штрафу в розмірі 78 412,32 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 13/4814-МТР/25 від 08.10.2025 щодо своєчасної поставки товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

Судом за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/881/26 за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), про що 03.07.2026 була постановлена відповідна ухвала. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету відповідача 03.07.2026 о 19:53 год, що підтверджується довідкою КП "ДСС" про доставку електронного листа, та згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 06.07.2026.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.

08.10.2025 між Акціонерним товариством "Укрнафта" (позивач, за Договором - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (відповідач, за Договором - Постачальник) укладено Договір поставки № 13/4814-МТР/25, відповідно до пункту 1.1 якого предметом закупівлі є вікна металопластикові для потреб AT "Укрнафта" в Прилуцькому районі (надалі за текстом - "Товар"), які Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий Товар на умовах Договору.

Згідно із п. 2.1 Договору номенклатура, кількість, ціна Товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація).

Умовами п. 2.2 Договору передбачено, що інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії Товару, перелік супровідних документів, що надаються під час поставки Товару, визначені у "Технічній специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", що є Додатком № 2 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (далі - Технічна специфікація).

У розділі 3 Договору сторони погодили порядок визначення ціни Товару, зокрема пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Товару в Договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації.

Загальна ціна Договору становить - 1 450 000,00 грн, ПДВ (20%) – 290 000,00 грн, разом з ПДВ – 1 740 000,00 грн (п. 3.3 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки, умови поставки (у тому числі які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС-2020"), орієнтовне місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації. Про точне місце поставки Товару Покупець письмово повідомляє Постачальника протягом 5 робочих днів з дати підписання цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору строк поставки Товару зазначається у Технічній специфікації з урахуванням строку, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачений умовами Технічної специфікації) та/або приймання по кількості та якості, що складає ___-___ (___-___) календарних днів.

Згідно із п. 5.6 Договору право власності на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України) згідно з умовами даного Договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом Товару за кількістю та якістю.

Приймання Товару Покупцем здійснюється за умови надання документів (супровідних документів), зазначених в Технічній специфікації (п. 6.3 Договору).

У пункті 6.4 Договору визначено, що приймання Товару Покупцем здійснюється: за кількістю – у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації; за якістю – у відповідності до вимог, зазначених у Технічній специфікації.

Розділом 8 Договору сторони визначили відповідальність за порушення договірних зобов`язань, зокрема відповідно до пункту 8.2 Договору у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику:

- за прострочення до 30 днів - штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару;

- за прострочення від 30 днів і більше - штраф у розмірі 15% від вартості не поставленого або несвоєчасно поставленого Товару, який Постачальник зобов`язаний сплатити. Ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки Товару.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання Договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами грошових зобов`язань за Договором (п. 12.1 Договору).

Згідно із п. 12.2 Договору закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну зі Сторін Договору від виконання своїх зобов`язань за Договором та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, сторонами погоджено найменування Товару, його виробника та країну походження, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю Товару без ПДВ, вартість Товару без ПДВ та загальну вартість поставки.

Специфікацією також визначено порядок та строки оплати Товару (партії Товару), відповідно до якого оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту (-ів) приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України).

Відповідно до пункту 2 Технічної специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Додаток № 2 до Договору) Сторони погодили строк поставки Товару: протягом 60 календарних днів з дати підписання Договору.

31.12.2025 між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 12.1 Договору та викладено його в новій редакції.

З урахуванням внесених змін Сторони погодили продовження строку дії Договору до 26.02.2026.

Крім того, зазначеною Додатковою угодою № 1 внесено зміни до пункту 2 розділу 1 Технічної специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Додаток № 2 до Договору), в частині строку поставки Товару.

Так, за результатами внесення відповідних змін Сторони погодили новий строк поставки Товару, а саме протягом 141 календарного дня з дати підписання Договору.

10.03.2026 відповідачем позивачу поставлено вікна металопластикові та виконано роботи з демонтажу старих і монтажу нових вікон на загальну суму 1 120 176,00 грн.

Зазначена поставка оформлена видатковою накладною № 6 від 25.02.2026, а факт приймання позивачем поставленого Товару підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товару) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) № 3070 від 10.03.2026.

Факт виконання відповідачем робіт з демонтажу старих та монтажу нових вікон металопластикових підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

У зв`язку з порушенням відповідачем встановленого Договором строку поставки Товару позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача направлено вимогу про сплату штрафу в розмірі 78 412,32 грн, нарахованого відповідно до умов Договору поставки № 13/4814-МТР/25 від 08.10.2025.

Однак зазначена вимога відповідача залишена без належного реагування та задоволення, грошові кошти в розмірі заявленого штрафу позивачу не сплачено.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимоги про добровільну сплату штрафу та неврегулюванням спору в досудовому порядку позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 78 412,32 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки № 13/4814-МТР/25 від 08.10.2025.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Розділом 8 Договору Сторони погодили порядок та розмір відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Так, відповідно до пункту 8.2 Договору у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язання щодо поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику штраф, зокрема, у разі прострочення до 30 календарних днів у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Як убачається з матеріалів справи, факт приймання Товару підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товару) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) № 3070 від 10.03.2026.

При цьому зазначеним Актом зафіксовано, що приймання продукції (товарів) розпочато 10.03.2026 о 10:23 год.

Відтак, саме з 10.03.2026 розпочалося фактичне приймання Товару Покупцем, що спростовує твердження позивача про здійснення поставки 13.03.2026.

Зазначена позивачем дата 13.03.2026 відповідає часу закінчення приймання Товару, який згідно із Актом № 3070 настав 13.03.2026 о 08:43 год., а не даті початку його передачі та приймання.

Отже, сам по собі факт завершення приймання Товару 13.03.2026 не може ототожнюватися з датою його поставки, оскільки Актом № 3070 чітко розмежовано час початку та час закінчення приймання продукції.

Таким чином, посилання позивача на 13.03.2026 як на дату поставки Товару є помилковим.

Водночас, відповідно до пункту 2 Технічної специфікації у первісній редакції строк поставки Товару становив 60 календарних днів з дати підписання Договору.

Разом з тим, 31.12.2025 Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 2 розділу 1 Додатка № 2 до Договору та збільшено строк поставки Товару до 141 календарного дня з дати підписання Договору.

Договір укладено та підписано Сторонами 08.10.2025.

Таким чином, з урахуванням погодженого Сторонами строку поставки 141 календарний день з дати підписання Договору, граничним строком виконання Постачальником зобов`язання щодо поставки Товару було 26.02.2026.

Отже, починаючи з 27.02.2026 у Постачальника виникло прострочення виконання зобов`язання щодо поставки Товару.

Як установлено судом, фактичне приймання Товару розпочалося лише 10.03.2026 о 10:23 год, що підтверджується Актом № 3070. Таким чином, поставка Товару відбулася після спливу погодженого Сторонами строку поставки, а саме після 26.02.2026.

Відтак, факт порушення відповідачем установленого Договором строку поставки є доведеним, а період прострочення підлягає обчисленню з 27.02.2026 до моменту фактичного початку передачі Товару Покупцю - 10.03.2026.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого Товару, яка становить 1 120 176,00 грн, судом установлено, що зазначений розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам пункту 8.2 Договору.

Так, 7 % від вартості несвоєчасно поставленого Товару у розмірі 1 120 176,00 грн становить 78 412,32 грн.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем строку поставки Товару та передбачене пунктом 8.2 Договору право Покупця на нарахування штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого Товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 78 412,32 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є належним чином обґрунтованими та такими, що мають правові підстави, у зв`язку з чим підлягають до задоволення, з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (вул. Бурбело Олександри, буд. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 41716575) на користь Акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 00135390; IBAN: НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК") 78 412 грн 32 коп – 7% штрафу та 2 662 грн 40 коп – витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 01 вересня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи