Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №902/622/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2026 р. Cправа № 902/622/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - Кулаківський Вадим Валентинович (поза межами суду )

відповідача - Безносюк Андрій Миколайович, довіреність №10/28/12-57 від 12.01.2026 (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080)

до: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення 3332801,99 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 3332801,99 грн заборгованості з яких, 2796764,69 грн основного боргу за спожиту електричну енергію за період листопад 2024, грудень 2025, 217556,83 грн інфляційних втрат та 318480,47 грн 15% річних.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі №902/622/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.06.2026.

22.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 22.05.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.06.2026 забезпечено участь представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - Кулаківського В.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 02.06.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2026.

15.06.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 13.06.2026) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 17.06.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.08.2026.

Ухвалою суду від 19.06.2026 повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи по суті на 05.08.2026.

05.08.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 04.08.2026) про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 05.08.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.08.2026.

17.08.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву (б/н від 17.08.2026) відзив на позовну заяву (б/н від 17.08.2026).

19.08.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 19.08.2026).

В судовому засіданні 19.08.2026 прийняли участь представники позивача та відповідача.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (ДПЗД "Укрінтеренерго"), на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06.11.2018 за №1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, виконує функції постачальника "останньої надії".

Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (АТ "Вінницяобленерго", ОСР) визначений, як оператор системи розподілу згідно Реєстру суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та на яких покладені функції адміністраторів комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».

Згідно отриманої від АТ "Вінницяобленерго" інформації, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України приєдналось до публічного договору постачання електричної енергії Постачальником «останньої надії», який відповідно частини 8 статті 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, та у жовтні та листопаді 2024 року, грудні 2025 року споживало електричну енергію, поставлену постачальником «останньої надії» на умовах договору-приєднання.

Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", встановлено, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Вказані норми кореспондуються з положеннями пункту 6.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

Пунктом 6.2.6 ПРРЕЕ, встановлено, якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи та постачальника "останньої надії".

Пунктом 6.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач протягом 5 днів з дня отримання повідомлення оператора системи має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих, які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному вебсайті електропостачальника.

Згідно з п. 3.1.7. ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.

На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 2 статті 633 ЦК України).

Постачальник "останньої надії" повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному вебсайті (пункт 3.4.1. ПРРЕЕ).

Пунктом 4.12 Правил, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).

На виконання підпункту 5 пункту 5.4.2 глави 5.4 розділу V ПРРЕЕ ДПЗД "Укрінтеренерго" оприлюднило на своєму офіційному веб-сайті www.uie.кiev.ua Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; інформацію про умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника.

Відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір), за пунктом 1.1. якого, цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1. Договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

У відповідності до п. 3.7. Договору, початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього Договору (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9. Договору визначено, що розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 13.1. Договору, цей Договір приєднання набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Згідно з пунктом 1.1. Комерційної пропозиції від 08.10.2019 №10 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (Додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії") (Комерційна пропозиція) ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179 (зі змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 24.09.2024 №1639) (Порядок).

Відповідно до пункту 4.1 Комерційної пропозиції, оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначені у Договорі, або рахунку.

Оплата за електричну енергію, спожиту Споживачем у період з 01 січня 2019 року по 30.06.2019 (включно) здійснюється Споживачем на окремий поточний рахунок із спеціальним режимом використання, зазначений в окремому листі Постачальника або рахунку.

Оплата за фактично спожиту у Розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється Споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від Постачальника (п. 4.5 Комерційної пропозиції).

Вартість фактично спожитої в Розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за Розрахунковий період.

Постачальник надсилає Споживачу рахунок за фактично спожиту у Розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6 Комерційної пропозиції).

Згідно п. 4.7 Комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення будь яким із наступних способів: особистим врученням (нарочним) в приміщені Постачальника; поштою на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та/або на адресу, надану оператором системи (ОС) або споживачем Постачальнику; засобами електронного зв`язку на електронну пошту Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами; засобами систем електронного документообігу зокрема, але не виключно системи "M.E.Doc" (якщо Споживач використовує таку систему).

Датою отримання рахунку вважається дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій день з дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою).

У разі неотримання Споживачем рахунків, надісланих поштою, рахунки вважаються врученими Споживачу належним чином на третій календарний день від дати відправки Постачальником відповідного поштового відправлення.

У разі направлення Постачальником рахунків електронною поштою, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником Споживачу відповідного електронного повідомлення.

У разі направлення Постачальником рахунків засобами систем електронного документообігу "M.E.Doc", датою отримання таких рахунків буде вважатися дата зазначена в Повідомлені про доставку документа адресату (Споживачу) з відміткою "Доставлено", яке згенероване системою електронного документообігу "M.E.Doc".

Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - Акт куігівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем (п. 4.8 Комерційної пропозиції).

Якщо Споживач протягом 90 календарних днів не укладе договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено ОС (п. 15.1 Комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 16.2. Комерційної пропозиції у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони Договору використовують наступні адреси електронної пошти: Постачальника - pon@uie.kiev.ua; ponl@uie.kiev.ua; pon2@uie.kiev.ua; pon3@uie.kiev.ua; Споживача - зазначена на веб-сайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі) та/або зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Така правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 20.09.2021 у справі №910/8958/20, від 04.04.2023 у справі №905/1791/21, від 12.11.2024 у справі №910/1418/22 та від 02.10.2024 у справі №910/3532/23.

Як вказує позивач, на підставі наданих АТ "Вінницяобленерго" звітів складено:

- рахунок №000008803655/01/О10/66667 від 08.11.2024 та Акт №058664 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період жовтень 2024 від 31.10.2024, згідно яких обсяг споживання електричної енергії становить 142 958,00 кВт/год на суму 1570943,16 грн.,

- рахунок №000008803655/01/О11/67004 від 06.12.2024 та Акт № 058954 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період листопад 2024 від 30.11.2024, згідно якого обсяг споживання електричної енергії становить 137493,00 кВт/год на суму 1392590,15 грн.,

- рахунок №000008803655/01/012/73598 від 23.12.2025 Акт № 064836 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2025 від 23.12.2025, за яким обсяг споживання електричної енергії - 45000,00 кВт/год становить на суму 492688,98 грн.,

- рахунок №000008803655/01/О12/74152 від 13.01.2026 та корегувальний Акт №65387 до Акту № 64836 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2025 від 31.12.2025, згідно якого обсяг споживання електричної енергії становить 173251,00 кВт/год на суму 1 896 863,52 грн.

Вказані рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії були направлені Відповідачу на електронну пошту та засобами поштового зв`язку.

Відповідачем здійснено частково розрахунок за спожиту електричну енергію, а саме за жовтень 2024 борг погашено повністю, при цьому частково погашено борг за грудень 2025 в розмірі 492 688,98 грн.

З урахуванням чого, заборгованість відповідача перед позивачем" за споживання електричної енергії становить 2796764,69 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. Доводи відповідача зводяться до того, що в зв`язку з відсутністю кошторисних призначень в зазначені періоди виникла заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" за спожиту електричну енергію та оплата минулорічних зобов`язань поточними коштами бюджетних асигнувань 2026 є порушенням бюджетного законодавства.

Також відповідач зазначає, Військова частина НОМЕР_1 є бойовою частиною, особовий склад якої бере безперервну участь у бойових діях, з урахування чого останній посилається на відсутність вини відповідача у прострочені та невиконанні зобов`язання.

Відповідач також не заперечує щодо основного боргу та просить суд відмовити в частині нарахування штрафних санкцій.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач як Постачальник виконав свої зобов`язання за Договором щодо передачі електричної енергії Споживачу, що підтверджується відповідними звітами та актами купівлі-продажу електричної енергії, які наявні в матеріалах справи.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 2796764,69 грн основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано 217556,83 грн інфляційних втрат та 318480,47 грн 15% річних.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України, невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.4. Комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 15% річних та інфляційних втрат судом помилок не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (Постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір 15% річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали даної справи, судом враховано:

- захист майнових інтересів позивача шляхом нарахування інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання;

- незначний термін прострочення виконання основного зобов`язання;

- встановлення відповідальності у розмірі 15% річних, що відповідає майновим втратам від знецінення грошових коштів;

Суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є винятковими обставинами та підставою для зменшення відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду.

Тому, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 50% суми нарахованих 15% річних.

Зменшення 15% річних за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача, понесені внаслідок несвоєчасної оплати електричної енергії, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу, а також інтересів відповідача.

Враховуючи викладене, підлягає стягненню з відповідача 159240,24 грн - 15% річних за прострочення оплати спожитої електричної енергії

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 159240,24 грн - 15% річних.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що вирішення судом питання щодо зменшення розміру 15% річних не впливає на розподіл судових витрат в частині відмови у задоволенні позову з цих підстав.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236,238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код - 19480600) 2796764,69 грн - основного боргу, 217556,83 грн - інфляційних втрат, 159240,24 грн - 15% річних та 39993,62 грн - витрати на сплату судового збору.

У частині стягнення 159240,24 грн - 15% річних відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного рішення суду надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд" та на електронні адреси сторін.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 31 серпня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи